1. Надбудова нового обсягу на історичний будинок.

Більшість пам'ятників архітектури перебувають, як правило, у самих престижних районах міста, де зосереджене культурне й ділове життя. У таких районах відчувається гостра недостача місця під офіси, магазини, підприємства обслуговування. Деяким підприємствам потрібне розширення площ для нормального функціонування, але іноді розташування в щільному ряді забудови не дозволяє пристроювати додаткові обсяги. Виходом з такої ситуації може бути надбудова нового обсягу або ж зведення мансарди на існуючий пам'ятник архітектури.

Щоб зберегти структуру й масштаб середовища, при проектуванні архітектор повинен приділяти велику увагу оточенню. У районі з виразним силуетом дахів і башточок впровадження нового обсягу із плоскою покрівлею буде недоречним. Сучасну надбудову можна цілком вдало розмістити, не стилізуючи її під оточення, а вирішивши її в сучасних формах і матеріалах, використовуючи при цьому пластику й структуру середовища. Так, надбудова нового поверху буде вдало сполучатися з пам'ятником архітектури і його оточенням, якщо при проектуванні використалися ті ж членування, пропорції й ритм. При цьому надбудова може мати активний силует.

У кожному разі можливість надбудови на пам'ятник архітектури, його розміри й використовувані матеріали залежать від його стану несучих конструкцій, вимагає обов'язкового обстеження, а іноді й зміцнення несучої здатності.

2. Розміщення нового спорудження в щільному ряді пам'ятників архітектури.

Іноді, при обветшании й приході в неексплуатований стан будинку, що перебувають у щільному ряді пам'ятників архітектури, але не мають архітектурно- художньої цінності, прийнято не реставрувати, а зносити й віддавати місце під нове будівництво. Архітектор у такій ситуації виявляється скований багатьма обставинами й факторами, але, проте, рішення такого завдання є цікавим і відповідальним процесом. Уміння вдало вписати новий будинок у контекст історичної забудови може вважатися однієї з основних завдань.

Рух по історичній частині міста сприймається як постійна зміна кадрів, які формують подання про закономірності формування історичного міста. Сучасні вставки, іноді навіть дуже смілив і несподівані, можуть бути досить доречні в цьому контексті, якщо вони тільки не ламають структуру забудови й сполучаються по масштабі. Застосування пластичних елементів і деталей сомасштабных оточенню, а також традиційних для історичного середовища будівельних матеріалів, може вдало продовжити лад образів, що формувався попередніми кадрами.

Така безперервність архітектурних образів важлива особливо тоді, коли вулиця веде до великого архітектурного ансамблю. Не сполучаються за структурою й масштабом сучасні вставки випадають із контексту й найчастіше беруть на себе акцент, тим самим порушуючи сценарій, по якому кульмінація повинна наступити, коли ми побачимо домінуючий акцент історичного ансамблю.

3. Створення фонової забудови для історично коштовної архітектури.

У сучасних умовах досить активно ведеться будівництво великих торговельних і суспільних центрів, житлових будинків у безпосередній близькості з історично- коштовною архітектурою. Найчастіше така близькість є збитковою для історичного середовища: новий будинок своїми величезними розмірами, нав'язливими формами й невдалим розташуванням затьмарює коштовну історичну архітектуру, робить її вбогої й непомітною. Практика показує, що пам'ятники архітектури невеликих розмірів, що мають за собою багатоповерховий фронт забудови, виглядають недоречними в новому містобудівному контексті й приреченими на знос, тому що втрачають властивої їм середовища. Для нормального співіснування багатоповерхових будинків і історичних будівель необхідна глибина забудови, тобто певна відстань, при якому сучасна висотка не буде витісняти пам'ятники архітектури й порушувати фронт історичної забудови.

У випадку, коли перед архітектором виникає завдання розмістити великий будинок в історичному середовищі, одним з найбільш грамотних рішень буде створення фонової забудови (якщо, звичайно, це дозволяє містобудівна ситуація). У такому випадку нове спорудження, будучи нейтральним, ненав'язливим тлом, повинне підкреслювати значимість і цінність архітектурних пам'ятників, а також сприяти їхньому оптимальному сприйняттю. Новий будинок або комплекс будівель повинні відрізнятися лаконізмом форм і простотою композиції. Оптимальним будівельним матеріалом для такого виду будівель може служити тонированное дзеркальне й прозоре скло. У такому випадку монолітна стіна фасаду буде відбивати в собі навколишнє історичне середовище й тим самим тільки підкреслювати її значення.