- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епідпроцес.
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •24.Схема профілактичних заходів.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •28.Схема протиепідемічних заходів.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, зоонози, сапронози Структура паразитарних систем.
- •36.Структура та рівень захворюваності населення за колективами ,групами та нозологічними формами.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація(показання , оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцино профілактики.
- •47. Види вакцин, їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •61. Кіз та його функції.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідеміологічні особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи..
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •74.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •75.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •76.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •77.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •78. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •79 . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •80 Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •81. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •82. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •85. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •89. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •90. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
- •92.Висипний тиф,хв..Бриля
- •93.Туляремія
- •94.Чума
- •95. Контактні інфекції…
- •96. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •100. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
- •101. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •102. Розвиток епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях
- •103. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій
- •104. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
- •106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
- •107. Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розміщення.
- •108. Особливості розвитку епідемічного процесу серед особового складу військ.
- •109. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження
- •110. Протиепідемічні заходи серед особового складу військ ( виявлення, евакуація та ізоляція інфекційних хворих у війскових частинах ) в мирний час.
- •111. Основні вимоги до санітарно-епідеміологічної розвідки
- •114. Ознаки штучно викликаного епід.Процесу
- •116. Заходи з ліквідації наслідків застосування супротивником біологічної зброї
- •118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
- •119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
Заходи за своїм впливом поділяються на 3 групи:-заходи щодо джерела збудників інфекції(своєчасне виявлення хворих,носіїв та їх оздоровлення;Санітарно-ветеринарні заходи;профілактична дератизація),щодо розриву механізму передачі збудників інфекції(загально-санітарні заходи,що включають контроль за водопостачанням ,харчуванням,комунальним благоустроєм територій і житла,особистою гігієною;профілактична дезінфекція і дезінсекція),заходи щодо створення несприйнятливості до збудників інфекції(специфічна і неспецифічна профілактика).
24.Схема профілактичних заходів.
25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
Проф.заходи – постійне проведення певних заходів в між епідемічний період (еідемічного благополуччя), які мають за мету стримати даний епідстан на тривалий час. Основні заходи щодо джерел збудників інфекції: своєчасне виявлення хворих, носіїв та їх знешкодження; санітарна охорона морських, повітряних, та сухопутніх кордонів; епідемічне та епізоотичне спостереження; сан.-епід розвідка, періодичне обстеження заразо носіїв, осіб окремих професійних груп та перехворілих, епізоотологічне спостереження, сан-ветерин. заходи: контроль за тваринами,їх загибеллю,розробкою туш,перевезенням і зберіганням мяса;профілактична дератизація-знищення гризунів.
26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
Виявлення хворих може бути активне та пасивне.Активне виявлення хворого відбувається при здійсненні профілактичних оглядів певних груп населення,в осередках інфекційних хвороб.при проведенні обходів. Пасивне виявлення відбувається в поліклініці чи на дому- коли хворий сам звертається за медичною допомогою.
Після постановки діагнозу (попереднього або остаточного) лікар повинен заповнити картку екстреного повідомлення про виявлення інфекційного хворого. Так, картку направляють до санепідстанції не пізніше ніж через 12 годин з моменту виявлення хворого. Одночас інформацію необхідно передати по телефону.
Картка повинна бути заповнена розбірливо, без пропусків. Прізвище і ім’я медпрацівника, що посилає повідомлення, слід писати чітко і повністю. Діагноз пишуть по латині або українською мовою на вибір особи, що заповнює картку. Якщо діагноз точно не встановлено, пишуть «є підозра на відповідне захворювання» або в кінці гаданого діагнозу ставлять знак запитання, наприклад, «підозра на черевний тиф» або «черевний тиф?»
Особливу увагу треба звернути на заповнення одинадцятого пункту картки екстреного повідомлення - це дасть змогу побачити, що вже зроблено у вогнищі до початку епідеміологічного обстеження.
27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
Основним джерелом збудника при антропонозах є хвора людина і носій, зоонозах – хвора тварина чи тварина-носій, сан пронозах – грунт, повітря, вода. Щодо хворих людей –активне чи пасивне виявлення, рання клінічна, епідеміологічна, лабораторна діагностика, ізоляція: до стаціонару, за місцем проживання; проведення етіотропного лікування; лвборвторного контролю після лікування, при виписці. Проведегня лаб.контролю до допуску до роботи; диспансерний нагляд після виписки зі стаціонару, згідно з нормативними документами заключний лабораторний конроль при знятті з диспансерного обліку.
Щодо носія6 активне виявлення, рання епіл.,лаб, діагностика, ізоляція: госпіталізація до стаціонару, за місцем проживання. Санація носія – лабораторний контроль санації, лаб.контроль для допуску на роботу, диспансерний нагляд щодо нормативів переведення хрон.носіїв на іншу роботу
Щодо тварин – здійснення ветеринарного нагляду з ліквідацією джерела збудника.