- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епідпроцес.
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •24.Схема профілактичних заходів.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •28.Схема протиепідемічних заходів.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, зоонози, сапронози Структура паразитарних систем.
- •36.Структура та рівень захворюваності населення за колективами ,групами та нозологічними формами.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація(показання , оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцино профілактики.
- •47. Види вакцин, їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •61. Кіз та його функції.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідеміологічні особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи..
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •74.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •75.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •76.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •77.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •78. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •79 . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •80 Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •81. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •82. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •85. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •89. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •90. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
- •92.Висипний тиф,хв..Бриля
- •93.Туляремія
- •94.Чума
- •95. Контактні інфекції…
- •96. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •100. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
- •101. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •102. Розвиток епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях
- •103. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій
- •104. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
- •106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
- •107. Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розміщення.
- •108. Особливості розвитку епідемічного процесу серед особового складу військ.
- •109. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження
- •110. Протиепідемічні заходи серед особового складу військ ( виявлення, евакуація та ізоляція інфекційних хворих у війскових частинах ) в мирний час.
- •111. Основні вимоги до санітарно-епідеміологічної розвідки
- •114. Ознаки штучно викликаного епід.Процесу
- •116. Заходи з ліквідації наслідків застосування супротивником біологічної зброї
- •118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
- •119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
Обсервація - ряд режимно-обмежувальних та протиепідемічних заходів спрямованих на попередження поширення та ліквідацію інфекційних захворювань серед особового складу. Режим обсервації встановлюється розпорядженням командира частини при виявленні факту застосування супротивником БЗ або на підставі даних прогнозування біологічної обстановки. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації включають: обмеження спілкування особового складу між собою, а також з особовим складом сусідніх частин і місцевим населенням; обмеження в’їзду, виїзду та транзитного проїзду через район обсервації і вивозу з нього озброєння, бойової техніки та матеріальних засобів без попереднього їх знезараження; виконання особовим складом режиму поведінки у вогнищах БЗ; Протиепідемічні заходи при обсервації передбачають:підсилене медичне спостереження за особовим складом з метою раннього активного виявлення вражених або підозрілих на враження БЗ і проведення ізоляційних, дезінфекційних, та інших заходів при їх виявленні; встановлення, починаючи з МПП, суворого протиепідемічного режиму роботи всіх етапів медичної евакуації, які надають медичну допомогу зараженим, пораненим та хворим; контроль за виконанням особовим складом режиму поведінки в осередку бактеріологічного зараження та посилення санітарного нагляду за організацією харчування та водопостачання військ у районі обсервації; контроль за санітарно-епідемічним станом району розміщення обсервованих частин
119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
Карантин-комплекс режимно-обмежувальних та протиепідемічних заходів, спрямованих на повну ізоляцію вогнища зараження і ліквідацію інфекційних захворювань у ньому. Карантин встановлюється розпорядженням командувача військами фронту. Встановлення карантину передбачає одночасне виведення з бою зараженої частини на весь термін карантину .Начальником району карантину призначається командир карантинізованої частини, а його заступником зі спеціальних питань начальник медичної служби частини. Окрім того,призначається заступник начальника району карантину з виховної роботи. При встановлені карантину обсерваційні заходи підсилюються режимними,для чого передбачається: озброєна охорона, суворе обмеження в’їзду та виїзду з району карантину, максимальне розосередження особового складу, організація спеціальної комендантської служби ,що забезпечує виконання режиму карантину, організація постачання частини через перевантажувальні пункти. Протиепідемічні заходи: підсилене медичне спостереження за особовим складом з метою раннього активного виявлення вражених або підозрілих на враження БЗ і проведення ізоляційних, дезінфекційних, та інших заходів при їх виявленні; встановлення, починаючи з МПП, суворого протиепідемічного режиму роботи всіх етапів медичної евакуації, які надають медичну допомогу зараженим, пораненим та хворим; контроль за виконанням особовим складом режиму поведінки в осередку бактеріологічного зараження та посилення санітарного нагляду за організацією харчування та водопостачання військ у районі обсервації; контроль за санітарно-епідемічним станом району розміщення обсервованих частин.
120. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення Для захисту населення при надзвичайних ситуаціях використовуються колективні і індивідуальні засоби захисту. До колективних відносять сховища, спеціальні або прості укриття. Засоби індивідуального захисту поділяються па 3 групи: засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; медичні засоби. До засобів захисту органів дихання відносяться протигази. Вони бувають фільтруючими (загальновійськові, цивільні і дитячі), а також ізолюючими. В системі цивільної оборони використовують протигази: ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7В. Для дітей використовують протигази: ДП-6М (1,5-2 роки), ДП-6 (діти старшого віку), ПДФ-7 (протигаз дитячий фільтруючий для дітей молодшого і старшого віку), ПДФ-Д (для дітей 1,5-7 років), ПДФ-Ш (протигаз шкільний для дітей 7-17 років) Для захисту дітей в віці до 1,5 року використовують також камери захисні дитячі (КЗД-4 і КЗД-6). Ізолюючі протигази ЇЇ1-4, ЇЇІ-46, ІП-46 М або кисенеізолюючі прилади (КШ-5, КШ-7, КШ-8) повністю ізолюють органи дихання людини від зовнішнього повітря за рахунок вивільнення кисню, який надходить із регенеративного патрону. Для захисту органів дихання від радіоактивних речовин, бактерійних засобів і отруйних димів використовують респіратори (фільтруюча нагавмаска багаторазового використання). Це респіратори Р-2 і Р-2д (дитячі), протипилові тканинні маски (ПТМ-1) і ватно-марлеві пов'язки (ВМП). Засоби захисту шкіри використовують для захисту ділянок шкіри, одягу, взуття і спорядження, щоб на них не потрапили рідкі отруйні речовини, радіоактивні речовини і збудники інфекційних хвороб. Вони діляться на табельні і підручні; табельні, в свою чергу, діляться на фільтруючі (повітропроникливі) і ізолюючі (повітронепроникливі). До фільтруючих засобів відносяться комплект фільтруючого одягу (ЗФО-58), протичумний костюм, а до ізолюючих - комплект ОЗК, легкий захисний костюм Л-1 і захисний комбінезон. Протичумний костюм, призначений для захисту медичного персоналу від зараження збудниками чуми, геморагічних вірусних лихоманок, віспи мавп та інших збудників 1-2 груп патогенності. Протичумний костюм вдягають при: обслуговуванні хворих; транспортуванні хворих; проведенні поточної і заключної дезінфекції (дезінсекції і дератизації); взятті матеріалу від хворого, для лабораторних дослідів; розтині і похованні трупів; проведенні медичного огляду осіб, які контактували з хворим. В комплект протичумного костюму входять піжама (комбінезон), шкарпетки, тапочки, медична шапочка, халат, капюшон (велика косинка), гумові чоботи, ватно-марлева маска, захисні окуляри і рушник. Виділяють 4 типи протичумних костюмів: 1-й - повний захисний костюм (комбінезон, капюшон, протичумний халат, ватно-марлева маска, окуляри, гумові рукавиці, чоботи, рушник). Використовується при чумі і геморагічних гарячках. 2-й - захисний костюм (комбінезон, протичумний халат, капюшон, ватно-марлева маска, гумові рукавиці, шкарпетки, чоботи, рушник). Використовується при віспі мавп, проведенні дезінфекції, при бубонній формі чуми, розтині трупів, загиблих від холери. 3-й - піжама, протичумний халат, велика косинка, гумові рукавиці, носки, глибокі калоші і рушник. Надівають при бубонній і шкірній формі чуми. 4-й - піжама, медичний халат, гумові рукавиці, капелюх, шкарпетки, тапки. Використовуються при холері, при огляді осіб, які спілкувались з хворими на чуму, віспу мавп.
Медичні засоби захисту використовуються з профілактичною метою і при наданні медичної допомоги населенню в районі лиха. Ці засоби захисту випускаються в оранжевому (червоному) пеналі у вигляді аптечки індивідуальної (АІ-2), яка включає: радіопротектори, комплексони, адсорбенти, антидоти ФОС і синільної кислоти; протибактеріальні засоби: для неспецифічної профілактики (антибіотики і інтерферон); для специфічної профілактики (сироватки, вакцини, анатоксини, бактеріофаги).
Крім того, використовуються засоби для часткової санітарної обробки (ЕПП-8, ПІП-10) для обробки відкритих ділянок шкіри і прилеглого до них одягу, при попаданні на них отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних аерозолів. Найбільший ефект досягається при обробці через 3-5 хв. після дії чинника ризику.
