- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епідпроцес.
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •24.Схема профілактичних заходів.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •28.Схема протиепідемічних заходів.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, зоонози, сапронози Структура паразитарних систем.
- •36.Структура та рівень захворюваності населення за колективами ,групами та нозологічними формами.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація(показання , оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцино профілактики.
- •47. Види вакцин, їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •61. Кіз та його функції.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідеміологічні особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи..
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •74.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •75.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •76.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •77.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •78. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •79 . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •80 Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •81. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •82. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •85. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •89. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •90. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
- •92.Висипний тиф,хв..Бриля
- •93.Туляремія
- •94.Чума
- •95. Контактні інфекції…
- •96. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •100. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
- •101. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •102. Розвиток епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях
- •103. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій
- •104. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
- •106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
- •107. Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розміщення.
- •108. Особливості розвитку епідемічного процесу серед особового складу військ.
- •109. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження
- •110. Протиепідемічні заходи серед особового складу військ ( виявлення, евакуація та ізоляція інфекційних хворих у війскових частинах ) в мирний час.
- •111. Основні вимоги до санітарно-епідеміологічної розвідки
- •114. Ознаки штучно викликаного епід.Процесу
- •116. Заходи з ліквідації наслідків застосування супротивником біологічної зброї
- •118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
- •119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
В разі загрози бактеріального зараження, використовують засіб термінової неспецифічної профілактики- хлортетрациклін.
При появі симптомів шлунково-кишкових розладів після виходу з території, зараженої радіоактивними речовинами в перший день призначають 7 таблеток сульфадиметоксину, а в наступні два дні - по 4 таблетки.
Мета термінової профілактики - попередження інфекційного захворювання серед уражених людей. Вона проводиться після встановлення факту бактеріального зараження або виникнення масових інфекційних захворювань невстановленої етіології.
Термінову профілактику поділяють на загальну і спеціальну. До встановлення виду збудника проводиться загальна термінова профілактика, а після встановлення виду збудника і виявлення його чутливості до антибіотиків, проводиться спеціальна термінова профілактика.
Для проведення загальної термінової профілактики використовуються антибіотики і хіміопрепарати широкого спектру дії. Тривалість курсу визначається часом, необхідним для виявлення збудника і встановлення його чутливості до антибіотиків. В середньому на це потрібно від 2 до 5 діб.
Для проведення спеціальної термінової профілактики використовують антибіотики, що ефективно діють на збудника, який виявлено в осередку зараження, з врахуванням встановлення чутливості до антибіотиків.
Для проведення загальної неспецифічної термінової профілактики в осередку бактеріального зараження використовують 4 варіанти:
1) Доксициклін призначають по 0,3 гр. щоденно, протягом 5 діб.
2) Ріфампіцін по 0,5 гр. 3 рази на добу, 5 діб.
3) Тетрациклін по 0,5 гр. 3 рази на добу, 5 діб.
4) Сульфатон по 1,4 гр. 2 рази на добу, 5 діб.
Для профілактики грипу використовується ремантадин рег оs, в дозі 0,1 гр. 3 рази в першу добу і 2 рази на другу. З початком термінової профілактики необхідно проводити також активну імунізацію.
При чумі, сибірці проводять вакцинацію і ревакцинацію через 2 дні після закінчення курсу термінової профілактики. При холері вакцинацію і ревакцинацію проводять одночасно з початком курсу термінової профілактики. при Ку-гарячці - через 2 дні після закінчення курсу термінової профілактики і негативних результатах серологічних досліджень або алергічних реакцій.
106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
Особливістю формування епідемічного процесу у військах є його відносна автономність, яку визначають:
Район розташування (дії) військ, в якому реєструються інфекційні хвороби, характерні для даної місцевості.
Постійне "перемішування" особового складу військ у відносно вузькому районі, що пов'язане з прийомом поповнення, доукомплектуванням та переукомплектуванням.
Розміщення особового складу в казармах.
Характер громадського харчування, можливість в польових умовах неправильного зберігання їжі, вживання її без термічної обробки, стан водопостачання, що може суттєво вплинути на виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій.
Інфекційна захворюваність серед населення, яке проживає на території розташування (дії) військ
Епід.процес активізують такі чинники: |
1.Зниження економічного рівня життя населення, незадовільний стан системи охорони здоров'я, нестача продуктів харчування, одягу, антисанітарний стан серед цивільного населення, поширення педикульозу. Епідемічна ситуація, що складалася під час війни серед цивільного населення, мала своє дзеркальне відображення в армії. |
2.Масові переміщення військових частин і цивільного населення (біженців) на великих територіях. Осередки інфекційних хвороб, в першу чергу, виникали на вузлових пунктах залізничних та ґрунтових шляхів сполучення, в населених пунктах навколо них. |
3.Перебування особового складу військ в польових умовах, контакт з дикими тваринами і гризунами, а також з переносниками збудників інфекційних захворювань. |
4.Забруднення території військових дій покидьками, нечистотами, трупами загиблих людей і тварин, порушення водопостачання і каналізації. |
5. Виснаження матеріальних ресурсів країн, що воюють, звуження |
можливостей проведення профілактичних, лікувальних та |
протиепідемічних заходів. |
