92.Висипний тиф,хв..Бриля

1)Висипний тиф-гострий трансмісивний антропонозний рикетсіоз ,який характеризується лихоманкою ,інтоксикацією,розеольно-петехіальною екземою ,ураженням нервової та судинної систем.Розрізняють та окремо реєструють дві форми висипного тифу:епідемічний висипний тиф та хворобу Брілла(віддалений рецидив висипного тифу)

2)В останні десятилілля в Україні випадки висипного тифу виявляють надзвичайно рідко.Усі спорадичні захворювання які реєструються в Україні є не епідемічним висипним тифом а хворобою Бриля.Підтвердженням цього є той факт що хворіють як правило люди старшого віку,в анамнезі яких відзначається раніше перенесений висипний тиф.Передача збудника від хворого оточуючим може відбутися лише за значного сімейного педикульозу.

3) Збудник хвороби — рикетсії Провасека (Rickettsia prowazekii), які існують у 2-х стадіях: вегетативній або тканинній (забезпечує зростання й розмноження рикетсій) та спокою (забезпечує збереження у зовнішньому середовищі та проникнення до чутливої клітини). Вони мають 2 антигени.Рикетсії швидко гинуть при високій вологості,але довго зберігають свою життєдіяльність у висушеному стані.Гинуть при температурі 56 градусів протягом 10 хв ,100 гр-30 сек.Швидко інактивуються під впливом спирту,ефіру,формаліну,лізолу,кислот та лугів у звичайних концентраціях.

4) Джерелом інфекції при епідемічному висипному тифі є людина, яка заразилася вперше (епідемічний висипний тиф) або має пізній рецидив висипного тифу (хвороба Брілла-Цінссера). Резервуаром в міжепідемічному періоді є люди, що перехворіли на епідемічний висипний тиф, а також деякі тварини (американські білки-літяги, окремі свійські тварини, кліщі)

5) Хворий становить небезпеку в останні 2-3 дні інкубаційного періоду, протягом усього періоду гарячки та до 7-8-го дня нормальної температури.

6)Механізм передачі-трансмісивний,аерогенний,аліментарний

Шлях передачі-специфічна контамінація,аерогенний в лабораторних умовах,при вдиханні висохлих фекалій і решток вошей;переливання крові,яка була взята в інкубаційному періоді захворювання.;описані випадки через вживання їжі,зараженої рикетсіями.

Чинники передачі- через вошей — головним чином платтяну (Pediculus vestimenti), а також зрідка головну (Pediculus capitis).

7)На поширеність висипного тифу впливають такі соціальні фактори:завошивленість людей,які мешають у незадовільних санітарно-гігієнічних умовах.Захворювання має епідемічний характер під час війн,голоду та стихійних лих.В помірних широтах захворюваність частіше виникає в зимово весняний період,а саме лютий-квітень.Така сезонність пояснюється тим,що в цю пору року встановлюється найбільша завошивленість серед населення;Відповідно при появі хворих виникають умови для розвитку висипнотифозних інфекцій як серед вошей так і серед населення.

8) Інкубаційний період може тривати від 6 до 25 днів (у середньому 12-14 днів)

9) гострий початок захворювання з гарячки, головного болю;характерна поведінка хворого зі схильністю до збудження ЦНС;типовий вигляд хворого, стійка гіперемія і одутлість обличчя, червоні очі з характерних блиском («п'яне обличчя та кролячі очі»),позитивні симптоми Кіарі, Лендорфа-Розенберга, Годельє-Ремлінже, Діча;з 4-5-го дня хвороби після температурного врізування поява типового поліморфного розеольозно-петехіального висипу на шкірі тулуба та кінцівок (за виключенням обличчя, долонь та підошов) з наявністю вторинних петехій в середині розеол;розвиток в період розпалу тифозного статусу, делірію;переважання енцефалітичних явищ (порушення психіки, рухові розлади) над менінгеальними;помірне збільшення печінки та селезінки;характерна температурна крива (тривалістю 2-2,5 тижні) з двома «врізуваннями».

10) В загальному аналізі крові на ранньому етапі відбувається нормоцитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, поява плазматичних клітин, невелике підвищення ШОЕ. В періоді розпалу може з'являтися незначний лейкоцитоз. При дослідженні цереброспінальної рідини відзначається невеликий лімфоцитарний плеоцитоз (не більше 100 клітин в 1 мкл), помірне підвищення вмісту білка. Специфічна діагностика: реакція аглютинації рикетсій (РАР). Аглютиніни до рикетсій Провасека виявляються з 6-7-го дня хвороби у більшості хворих, і з другого тижня — майже у всіх. РНГА є реакцією вторинної ланки і стає позитивною з 3-4 дня хвороби і зберігається до 6-го місяця реконвалесценції;ІФА, за допомогою якого також можна виявляти окремо IgМ та IgG.

11) Епідеміологічне обстеження осередку:

- пошук джерела збудника;

- встановлення факторів передавання;

- визначення меж осередку;

- оцінка санітарного стану

12.-13)Протиепідемічні та профілактичні заходи:

-госпіталізація хворого в інфекційний стаціонар і проведення дезінфекції та дезінсекції в осередку

-епідеміологічне обстеження осередку,протипедикульозні заходи

-медичне спостереження за контактними та їх лабораторне обстеження

-санітарно-освітня робота в осередку

В імунопрофілактиці проводять щеплення контингентів ризику:медичного персоналу,працівників транспорту,військовослужбовців.Для цього використовують за епідпоказами використовують живу комбіновану висипнотифозну вакцину.Також використовують вбиту хімічну висипнотифозну вакцину.Екстрену профілактику проводять протягом 10 днів доксицикліном,рифампіцином,тетрацикліном.

14)Хворий на висипний тиф обов’язково госпіталізується в інфекційний стаціонар.За осередком висипного тифу встановлюють медичне спостереження протягом 25 днів з щоденним вимірюванням температури тіла у контактних осіб.Епідемічний нагляд включає в себе:інформаційні потоки про випадки захворюваності,розповсюдженняя педикульозу,санітарно-гігієнічний стан епідемічно значущих приміщень(лазень,пралень,перукарень),дані про окремі групи високого ризику розповсюдження педикульозу(особи без визначеного місця проживання)