- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епідпроцес.
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •24.Схема профілактичних заходів.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •28.Схема протиепідемічних заходів.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, зоонози, сапронози Структура паразитарних систем.
- •36.Структура та рівень захворюваності населення за колективами ,групами та нозологічними формами.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація(показання , оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцино профілактики.
- •47. Види вакцин, їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •61. Кіз та його функції.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідеміологічні особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи..
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •74.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •75.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •76.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •77.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •78. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •79 . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •80 Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •81. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •82. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •85. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •89. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •90. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
- •92.Висипний тиф,хв..Бриля
- •93.Туляремія
- •94.Чума
- •95. Контактні інфекції…
- •96. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •100. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
- •101. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •102. Розвиток епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях
- •103. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій
- •104. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
- •106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
- •107. Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розміщення.
- •108. Особливості розвитку епідемічного процесу серед особового складу військ.
- •109. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження
- •110. Протиепідемічні заходи серед особового складу військ ( виявлення, евакуація та ізоляція інфекційних хворих у війскових частинах ) в мирний час.
- •111. Основні вимоги до санітарно-епідеміологічної розвідки
- •114. Ознаки штучно викликаного епід.Процесу
- •116. Заходи з ліквідації наслідків застосування супротивником біологічної зброї
- •118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
- •119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
1) Хвороба Лайма (інші назви — бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) — це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка спричинюється бореліями комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, передається кліщами і характеризується переважним ураженням шкіри у вигляді мігруючої еритеми, а також нервової системи, опорно-рухового апарату і серця.
2)Актуальність кліщового борреліозу зумовлена відсутністю настороженості лікарів до цієї патології, тривалістю перебігу інфекціЇ, ознаками ураження багатьох органів та систем, складністю ранньої діагностики (при спорадичних випадках більшість хворих потрапляє в інфекційний стаціонар не раніше 2 тижня хвороби), ризиком виникнення важких ускладнень.
3) Збудник-спірохети роду Borrelia (для людини патогенними є геновиди Borrelia burgdorferi, Borrelia garinii йBorrelia afreliс).Борелії — грамнегативні анаеробні мікроорганізми, характерною особливістю яких є відсутність у них мітохондрій і ундулюючої мембрани. Морфологічно борелії являють собою штопороподібну звивисту спіраль; мають джгутики та здатні до активного поступального й обертального руху. Виділено 13 геновидів борелій.. Борелії малостійкі до факторів зовнішнього середовища, дуже чутливі до дезінфікуючих засобів, УФО. Вони також чутливі до багатьох антибіотиків, перш за все, до тетрациклінів і пеніцилінів..
4)Джерело збудника-Основним переносником збудника є кліщі, а його носіями — дрібні ссавці та гризуни.
6) Переважно людина заражається від укусу кліща і є кінцевим етапом у ланцюгу перенесення інфекції, тому хворий на хворобу Лайма не є джерелом зараження для оточуючих. Інший можливий шлях передачі збудника хвороби Лайма це вживання в їжу сирого молока (переважно козячого) та інших молочних продуктів без термічної обробки.
5) Хворий не заразний для контактних осіб.
7) Лайм-бореліоз (ЛБ) поширений у лісовій та лісостеповій зоні північної півкулі, зокрема, в Україні.Також відзначаюся випадки поширення в парках,садових насадженнях.
8) Інкубаційний період кліщового бореліозу складає від 1 до 20 діб (частіше 7-10).
9) а. Рання обмежена стадія: 1) грипоподібні симптоми; 2) мігруюча еритема
б. Рання дисемінована стадія (органна)1) артрит – найчастіше моно-, іноді олігоартрит великих суглобів (колінний, гомілковостопний, ліктьовий), 2) міокардит (≈5% хворих) – раптова АВ-блокада або інші порушення провідності та ритму, зазвичай одночасно наявні суглобові та неврологічні симптоми; 3) ураження нервової системи (нейробореліоз)
в. Пізня стадія: 1) хронічний атрофічний дерматит кінцівок – червоно-синюваті, зазвичай несиметричні зміни шкіри дистальних відділів кінцівок, 2) хронічний артрит, рідше тривале ураження; легкий міозит, бурсит або тендиніт; 3) хронічний нейробореліоз (дуже рідко) – запалення нервових корінців та периферичних нервів, периферична полінейропатія, хронічний енцефаліт і мієліт.
10) Для лабораторної діагностики використовують серологічне дослідження крові в непрямій реакції імунофлюоресценції (НРІФ) з антигеном з Боррель. Позитивною реакцією вважають наростання титру антитіл через З тижні від початку захворювання в 2 рази. При відсутності наростання титру антитіл в динаміці діагностичним є титр 1: 40. На пізніх термінах захворювання позитивна НРІФ в титрі 1: 40 і вище, ймовірно, свідчить про хронічне або латентному перебігу хвороби Лайма. З імунохімічних методів для виявлення антитіл у класах IgM і IgG використовується ІФА. Серед перспективних методів діагностики бореліоз — вестернблот і ПЛР.
11) Епідеміологічне обстеження осередку:
- пошук джерела збудника;
- встановлення факторів передавання;
- визначення меж осередку;
- оцінка санітарного стану
12.-13)Профілактичі заходи:*суспільні-для ліквідації або зниження небезпеки осередків хвороби Лайма;*заходи індивідуального захисту(захисний одяг,репеленти,само-і взаємоогляд після відвідування небезпечних територій).
Проводять планову суцільна дератизація та акарицидні заходи на ендемічних територіях;термічну обробку молока та молочних продуктів;санітарно просвітницьку роботу серед населення щодо способів захисту та профілактики..
Специфічна імунопрофілактика проводиться за епідпоказами в активних осередках захворювання,а також групам ризику(працівникам лісгоспів,геологам).Для цього розроблені дві моно валентні рекомбінантні вакцини.
14)Офіційній реєстрації підлягають усі випадки ХЛ.Хворі госпіталізуються за клін показами в інфекційне відділення.Диспансерне спостереження за перехворілими рекомендується протягом 1 року з клінічними та серологічними обстеженнями 1 раз на 3 місяці.При наростанні титру антитіл у сироватці крові та появі клінічних ознак захворювання необхідно провести повторний курс антибіотикотерапії.
