- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •2.Розділи вчення про епідпроцес.
- •3.Епідемічний процес та його складові ланки.
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •24.Схема профілактичних заходів.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •26.Як проводиться виявлення хворих і повідомлення про них.
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •28.Схема протиепідемічних заходів.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, зоонози, сапронози Структура паразитарних систем.
- •36.Структура та рівень захворюваності населення за колективами ,групами та нозологічними формами.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація(показання , оцінка ефективності)
- •46. Правові аспекти вакцино профілактики.
- •47. Види вакцин, їх зберігання.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •61. Кіз та його функції.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •69. Епідеміологічні особливості ботулізму, профілактичні та протиепідемічні заходи..
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •74.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •75.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •76.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •77.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •78. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •79 . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •80 Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •81. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •82. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •85. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •89. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •90. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •91.Епідеміологічі особливості Лайм-бореліозу ,профілактика та протиепідемічні заходи.
- •92.Висипний тиф,хв..Бриля
- •93.Туляремія
- •94.Чума
- •95. Контактні інфекції…
- •96. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •100. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
- •101. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •102. Розвиток епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях
- •103. Чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій
- •104. Принципи захисту населення при надзвичайних ситуаціях
- •105. Специфічна та неспецифічна термінова профілактика в осередку біологічного зараження.
- •106. Особливості формування епідемічного процесу у військах
- •107. Критерії оцінки санітарно-епідеміологічного стану військ і району їх розміщення.
- •108. Особливості розвитку епідемічного процесу серед особового складу військ.
- •109. Особливості епідемічного процесу в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження
- •110. Протиепідемічні заходи серед особового складу військ ( виявлення, евакуація та ізоляція інфекційних хворих у війскових частинах ) в мирний час.
- •111. Основні вимоги до санітарно-епідеміологічної розвідки
- •114. Ознаки штучно викликаного епід.Процесу
- •116. Заходи з ліквідації наслідків застосування супротивником біологічної зброї
- •118. Режимно-обмежувальні заходи при обсервації
- •119. Режимно-обмежувальні заходи при карантині
72.Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
1.Гарячка Ласса – природно-осередкова інфекція, яка викликає важке захворювання з явищами геморагічного діатеза і ураженням нирок.
2.Сприйнятливість загальна, реєструється в Нігерії та інших країнах Західної Африки.
3.Збудник Lassa virus .рнк вмісний,належить до родини аренавірусів,має сферичну або овальну форму,чутливий до ефіру,хлороформу,і відносно термостабільний,чутливий до прямих ультрафіолетових променів,добре переносить заморожування,інактивується хлорвмісними дезінфектантами
4. Джерелом є гризуни місцевої фауни – багатососковий щур і чорний щур, у яких спостерігається безсимптомна інфекція, а вірус виділяється з сечею,можуть бути і хворі люди в гострій стадії захворювання
5.період заразливості триває довго,від продромального періоду хвороби вірус виділяється з ротоносоглотки до 19 дня,в період реконвалесценції із сечею до 2-3 тижнів,із чоловічим сімям до 3 місяців
6. Серед гризунів характерний аліментарний спосіб зараження, можливий також повітряно - пилевий. У хворої людини збудник є у крові, слині, в сечі. Зараження передається повітряно-краплинним, контактно-побутовим, парентеральним, при хірургічних маніпуляціях. Допускається зараженя контактним і повітряно-пилевим шляхами, а також через пошкоджену шкіру.
7.спорадичні випадки реєструються впродовж року,сезонність зимово-весняна
8 Інкубаційний період 7-17 днів
9.У 90% випадків характерною є тріада:фарингіт.протеїнурія,загруднинний біль;на 5-6 день приєднується ураження шкт,від 7 дня петехії та висип макуло-папульозний,енцефаліт,характерними є втрата слуху.може бути облисіння
10.дослідження тільки в лабораторіях ОНІ,проводять ІФА,РН,РЗК,виділення вірусу із крові або носоглоткового слизу
11.зясовують факти перебування на ендемічних територіях
12.дератизація на ендемічних територіях,захист обєктів харчування і водопостачання від гризунів,захист кордонів від завозу гризунів.раннє виявлення хворих,
13.направлення інформації до сес,медичне спостереження за контактними особами 21 день,винищувальна дератизація,поточна і заключна дезінфекція
Хворий ізолюється в бокси. Медичний персонал працює в захисному одязі з респіраторами. Лабораторії, які досліджують матеріал від хворого, повинні працювати в режимі карантинних інфекцій.
.Заходи щодо гризунів – дератизація в приміщеннях, захист приміщень від проникнення гризунів, правила зберігання продуктів. Карантин для людей, які прибули з ендемічних районів – 17 днів. Після перенесеної інфекції – напружений імунітет. Є специфічний імуноглобулін, раннє введення якого значно полегшує клінічний перебіг хвороби. Сольові розчини, плазми реконвалесцентів
14Хворі знаходяться в стаціонарі не менше 1 місяця, виписка при умові негативного результату вірусологічного дослідження сечі
73.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
ВЛІ-будь-яке клінічно виражене захворювання мікробної етіології,пов’язане з перебуванням,лікуванням,обстеженням або зверненням людини за мед. допомогою в лік. заклад,а також лік.персонал внаслідок своєї діяльності,незалежно від того проявляються симптоми захворювання під час перебування їх в ликарні чи ні.
Актуальність:
-висока частка в структурі захворювань(3-20%)
-значна частка в структурі летальності(3-25%)
-збільшення терміну перебування пацієнтів у стаціонарі(у 2.5 рази підвищена тривалість госпіталізації)
-збільшення дорого вартості лікування внаслідок прямих(медикаменти) і непрямих(не працює) видатків.
Класифікація:
1.ВЛІ хірургічного профілю та опікових відділень.
2.ВЛІ сечо-статевих органів(урологічного відділення).
3.В-л пневмонії.
4.ВЛІ в геронтологічних відділеннях.
5.ВЛІ в педіатричній практиці.
6.ВЛІ в хворих з імунодеф.станами.
Структура епід.прцесу:
1.Джерело інфекції-при антропонозах-пацієнти,мед.персонал,допоміжний персонал кухні.відвідувачі,особи,які доглядають за важкохворими чи дітьми-хворі латентно або носії.При сапронозах-предмети довкілля.
2.Аерогенний механізм передачі-повітряно-крапельний і повітряно-пиловий шляхи передачі. Контактно-побутовий мех..-конт.-побут.шлях-чинники(руки персоналу,предмети догляду,мед.інструментарій,апаратура,білизна).парентеральний-через препарати крові і інфуз.розчини. Фекально-оральний-аліментарний-молоко,вода,харчюпродукти.
3.Сприйнятливі організми-пацієнти,мед.і допоміжний персонал.
