Визначення ступеню ураження міста (населеного пункту) в залежності від тиску на межах зон

Тиск на межі зон, кгс/см2		Ступінь ураження міста (населеного пункту), %
		0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
1	d1	2	5	7	10	13	15	17	20	23	25
1-0,3	d2	8	15	23	30	37	45	53	60	67	75
0,3-0,1	d3	90	80	70	60	50	40	30	20	10	0

Для орієнтовної оцінки можливого об'єму руйнувань на території міста (населеного пункту) необхідно відносний розмір зони осередку ураження d_ј (табл.7.86) помножити на відносну кількість об'єктів W_ј (табл.7.85), що отримали ту чи іншу ступінь руйнувань в даній зоні та скласти отримані результати в трьох зонах:

W = d₁·W₁ +d₂·W₂+d₃·W₃

Вірогідність розлітання осколків на відстань R (м) визна­чається за графі-ком (рис. 7.1). Прийнято, що у разі попадання осколку в технологічне об-ладнання, воно отримує повне руй­нування.

Для циліндричних і сферичних резервуарів всі напрямки розлітання осколків приймаються рівно вірогідними.

При руйнуванні горизонтальних резервуарів напрямок роз­літання оскол-ків обмежено двома секторами (рис.7.2).

Усередині кільцевого сектору всі напрямки розлітання осколків прий-нято рівно вірогідними.

П

Рис. 7.1

Вірогідність

розлітання осколків

на відстань в метрах

рогнозування полів дії токсичних речовин, які приймають участь в тех-нологічному процесі або виникають в ході аварії на вибуховому чи пожеж-ному небезпечному об'єкті, здійс­нюється аналогічно як для хімічно небез-печного об'єкту.

Рис. 7.2

Схема розлітання основної маси осколків горизонтального резервуару

Для визначення радіуса ураження від вибуху газоповіт­ряної (вуглецевої повітряної) суміші можливо скористуватися графіком, який наведено на рисунку 7.3.

Р_ф , кгс/см²

Рис. 7.3

Графік

визначення радіусу ураження повітряної ударної хвилі хмари газоповітряної суміші (ГПС)

Для знаходження радіуса ураження за графіком необхідно знати:

• масу газоповітряної (вуглецевої повітряної) суміші, в то­нах;

• надмірний тиск в фронті повітряної ударної хвилі, який визначає дану зону підвищеної небезпеки, кгс/ см².

Оцінка пожежної обстановки

Масштаби і характер пожеж залежать від типу і об'ємів ураження, харак-теристик забудови, пожежної небезпеки об'єктів, метеорологічних умов та інших факторів.

Під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби і щільність ура-ження пожежами населених пунктів, об'єктів і прилягаючих до них лісних масивів, що оказують вплив на роботу об'єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, а також на організацію і проведення рятуваль-них та невідкладних робіт.

Попередня оцінка пожежної обстановки має ціль виявити можливі осе-редки виникнення суцільних пожеж і огневих штормів та спланувати про-ведення попереджувальних проти­пожежних заходів, а також розробити план ліквідації суціль­них пожеж та огневих штормів на випадок їх виник-нення.

При оперативній оцінці пожежної обстановки визна­чаються зони суціль-них пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежних сил, необхід­них для ліквідації пожеж. Всі розрахунки про-водяться в за­лежності від ступеню ураження міста (населеного пункту) та їх площі.

Розміри площі масових пожеж, протяжність фронту вогню і потреба в пожежних відділеннях для ліквідації пожеж наве­дені в таблицях 7.87-7.89.

Оперативна оцінка пожежної обстановки виконується на плані міста (населеного пункту, об'єкту) з відображенням на ньому: важливих об'єктів, основних джерел протипожеж­ного водозабезпечення і під'їзди до них, можливі зони суціль­них пожеж і огневих штормів, розміщення протипо-жежних сил, організацію взаємодії з іншими силами та органами управлін-ня з питань цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій.

Таблиця 7.87