Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.

6.1. Загальні положення

Забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях, обумов-лених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а та-кож використання сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації) є зага-льнодержавною задачею, обов’язковою для вирішення всіма терито-ріальними, відомчими і функціональними органами управління і регу-лювання, службами і формуваннями та суб’єктами господарювання.

Безпека населення в надзвичайних ситуаціях повинна забезпечу-ватися:

- пониженням вірогідності виникнення і зниженням можливих масш-табів джерел природних, техногенних, екологічних і воєнних надзви-чайних ситуацій;

- локалізацією, блокуванням, заглушенням, скороченням часу існу-вання, масштабів і послабленням дії факторів ураження і джерел над-звичайних ситуацій;

- зниженням небезпеки ураження населення в надзвичайних ситуа-ціях шляхом пред’явлення і реалізації спеціальних вимог до розсе-лення людей, раціональному розміщенню потенційно небезпечних та інших виробництв, транспортних та інших техногенних небезпечних і життєво важних об’єктів і комунікацій, створенню об’єктів з внут-рішньо притаманною безпекою і засобами локалізації і самозаглушен-ням аварій, а також шляхом раціонального планування і забудови міст та інших населених пунктів, будівництва специфічних стійких в пев-них умовах надзвичайних ситуацій будинків і споруд, прийняття відпо-відних об’ємно-планувальних і конструктивних рішень;

- підвищенням стійкості функціонування систем і об’єктів життєза-безпечення і профілактики порушень їх роботи, які можуть створити небезпеку для життя і здоров’я населення;

- організацією і проведенням захисних заходів в відношенні до населення і персоналу аварійних та інших об’єктів при виникненні, розвитку і розповсюдженні факторів ураження джерел надзвичайних ситуацій, а також проведенням аварійно-рятувальних та інших невідк-ладних робіт щодо усунення безпосередньої небезпеки для життя і здоров’я людей, відновленню життєзабезпечення населення на тери-торіях, що підверглися дії руйнівних і шкідливих сил природи і тех-ногенних факторів; ліквідацією наслідків і реабілітації населення, територій і навколишнього середовища, що підверглися дії надзвичай-них ситуацій.

Захист населення – це комплекс взаємоув’язаних за місцем, часом проведення, цілями, засобами заходів цивільної оборони, які спрямо-вані на усунення або зниження на потерпілих територіях до прий-нятого рівня загрози життю і здоров’ю людей у випадку реальної не-безпеки виникнення або в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів стихійного лиха, техногенних аварій і катастроф.

Заходи щодо захисту людей від джерел надзвичайних ситуацій по-винні плануватися в об’ємах, які гарантують не перевищення норма-тивної дії на них можливих факторів ураження для розрахункової над-звичайної ситуації.

В умовах виникнення надзвичайних ситуацій заходи щодо захисту населення повинні здійснюватися в об’ємах, які забезпечують непере-більшення допустимої нормативної дії на них реалізованих факторів ураження.

Якщо в умовах обставин, що склалися, встановленні нормативи допустимої небезпечної дії можуть бути перевищені, заходи щодо за-хисту людей підлягають проведенню за напрямками і в масштабах, що позволяє максимально послабити їх дію.

Потенційна загроза життю і здоров’ю населення в умовах надзви-чайних ситуацій може реалізуватися внаслідок вивільнення в природ-не середовище проживання людини великої кількості концентрованої енергії, небезпечних і шкідливих для життя і здоров’я людей речовин і агентів при:

- безпосередньої дії на людей стихійної сили природи, факторів ура-ження техногенних аварій і катастроф, а також використання сучасних засобів збройної боротьби;

- вивільнення в природне середовище проживання людини великої кількості концентрованої енергії, небезпечних і шкідливих для життя і здоров’я людей речовин і агентів;

- руйнуванню енергонасичених та інших потенційно небезпечних об’єктів, установок і технічних систем промислового, експеримента-льно-виробничого, дослідного і складського призначення;

- руйнуванню і критичному порушенні роботи систем або об’єктів життєзабезпечення населення в місцях його проживання.

Захисту в надзвичайних ситуаціях підлягає все населення з ураху-ванням чисельності і особливостей, що складають його основні кате-горії і групи людей на конкретних територіях: демографічних (вік, стать), за станом здоров’я (рівень загального опору організму дії екст-ремальних факторів ураження і несприятливих умов життя і побуту, фізична і психічна здатність до колективних і самостійних захисних дій та використанню засобів індивідуального захисту) і т. д. Ці особ-ливості підлягають обліку при виборі ефективних, соціально об-грунтованих і економічно реальних варіантів захисту, відповідно специ-фіки контингентів, які необхідно захищати, при розробці планів за-хисту населення в надзвичайних ситуаціях на відповідних територіях, а також при організації і проведенню усесторонньої підготовки до виконання наміченого комплексу захисних заходів.

Заходи щодо підготовки до дій для захисту населення в надзви-чайних ситуаціях необхідно планувати і виконувати диференційовано за видами і ступенями можливої небезпеки на конкретних територіях і з урахуванням насиченості цих територій об’єктами промислового призначення, гідроспорудами, об’єктами і системами виробничої і со-ціальної інфраструктури; наявності, номенклатури, потужності і роз-міщення потенційно небезпечних об’єктів; характеристик, в тому числі за вартістю і захисним властивостями в умовах надзвичайних ситуацій, наявності будинків і споруд та їх будівельних конструкцій; особливостей розселення жителів; кліматичних та інших місцевих факторів.

Систему захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно формувати на основі розбивки підконтрольної території на зони віро-гідних надзвичайних ситуацій за результатами:

- аналізу вірогідності виникнення на даній території і на окремих її елементах надзвичайних ситуацій;

- прогнозування характеру, масштабів і часу існування вірогідних надзвичайних ситуацій;

- оцінки можливих факторів ризику, інтенсивності формування і виявлення факторів ураження та дії джерел надзвичайних ситуацій;

- оцінки особливостей техносфери і населення підконтрольної тери-торії і її елементів за показниками та характеристиками.

Для виділених зон небезпеки і відповідно сукупним характерис-тикам, що відносяться до цих територій, об’єктів техносфери і насе-лення, необхідно розробляти типові варіанти захисту населення і про-водити заходи щодо завчасної підготовки до дій в екстремальних умо-вах. Типові варіанти захисту повинні бути основою для вибору робо-чого плану дій на даній території при конкретній надзвичайній ситуа-ції. При необхідності прийняття в якості робочого план необхідно корегувати за обставинами, які складаються.

Об’єми і терміни проведення заходів щодо завчасної підготовки системи захисту населення визначають виходячи із принципу розумної достатності в забезпечення безпеки населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу.

Достатній рівень завчасної підготовки системи захисту населення для воєнного часу визначають виходячи із умов рівної безпеки насе-лення нашої держави і держав вірогідного противнику.

Заходи щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і проводити при раціональному використанні матеріальних і фінансових ресурсів, максимальному використанню існуючих, дооб-ладнаних і знову створених виробництвах, будинках і спорудах, ряту-вальних засобах, пристосуваннях, спеціальної оснастки, профілак-тичних і лікувальних препаратах та іншого майна.