Структура епідемічного методу прогнозування

Методичні прийоми	Мета дослідження
Дескриптивні (описання та оцінка)	Визначення проблем медицини і профілактики за нозологічними фор-мами хвороби, а в відношення окремих хвороб - за територіями, групами населення і часу; формування гіпотези про фактори риску.
Аналітичні	Оцінка гіпотез про фактори риску; визначення напрямків профілактики у відповід­ності з факторами риску.
Експериментальні	Доказ гіпотез; кількісна оцінка ефективності засобів і методів профілак-тики; створення і оцінка нових наукових гіпотез.
Математичне моделювання	Прогнозування.

Елементи формально-епідемічного прогнозування вико­ристовуються при:

ретроспективному епідемічному аналізу (аналіз рівня, структури і дина-міки інфекційної захворюваності, що забез­печує вирішення задач епідеміч-ної діагностики з метою перс­пективного планування протиепідемічних заходів);

аналізі багатолітньої динаміки захворюваності сукупного населення (визначення тенденції захворюваності року, що ана­лізується за середньо-річними показниками, і виявлення при­чин та умов, які визначають багато-річну динаміку);

аналізу річної динаміки захворюваності населення (визна­чення долі цілорічної, сезонної і осередкової захворюваності в загальнорічному під-сумку; виявлення причин і умов, що виз­начають особливості річної динаміки захворюваності).

На основі аналізу сукупних результатів епідемічного мето­ду прогнозу-вання видається обгрунтування, що визначає де, серед яких груп населення і коли та які необхідно проводити протиепідемічні заходи, які спрямовані на попередження і пониження інфекційної захворюваності. Результатом ретрос­пективного епідемічного аналізу з математичним моделю­ванням повинно бути обгрунтування не тільки ефективних, але також найбільш рентабельних заходів.

7.2.10. Прогнозування епізоотичного процесу

Під епізоотичним прогнозом розуміють наукове передба­чення можли-вих змін обстановки інфекційних захворювань на визначеній території, що базується на систематичному вивчені і аналізі динаміки різноманітних факторів, які оказують вплив на розвиток і спад епізоотичного процесу.

Задачею епізоотичного прогнозу є встановлення можли­вості і строків виникнення інфекційних захворювань, передбачення інтенсивності розвит-ку епізоотичного процесу і віро­гідності заносу збудників хвороб із небез-печних районів та інших держав. Прогнозуванням епізоотичного процесу зай­мається ветеринарна служба Мінагрополітики України та її те­рито-ріальні підрозділи в регіонах (областях, містах і районах).

З врахуванням епізоотичної обстановки, використовуючи сучасні методи і засоби аналізу, необхідно із різноманітних против епізоотичних заходів вибрати той варіант, який дає найбільший ефект при найменших витратах сил, засобів і часу.

Епізоотичну обстановку в районі (області, місті) характе­ризує сукуп-ність інфекційних хвороб, які зареєстровані на цих територіях за визначе-ний період часу, їх повторюваність, міс­ця виникнення та питома вага кож-ної хвороби із загальної захворюваності тварин. При необхідності прово-диться пог­либлене вивчення епізоотичного стану території за окремими хворобами методом аналізу і систематизації наступних показ­ників:

широти розповсюдження хвороби шляхом обліку числа неблагонадійних пунктів даної хвороби і картографічного ана­лізу їх територіального розташування;

коефіцієнту вогнища;

ураження окремих видів тварин (структура захворюва­ності);

індексу і картограми захворюваності;

смертності і летальності;

сезонності динаміки захворюваності;

аналізу впливу вакцинації на рівень захворюваності тва­рин;

впливу природно-географічних, господарських і ветери­нарно-санітарних факторів на інтенсивність епізоотичного процесу і територіальне розпов-сюдження хвороби;

епізоотичного районування території.