Формули:

1. Визначення еквівалентної кількості сдор (Qе1) в пер­винній хмарі, тон:

Q_е1 = К₁ · К₃ · К₅ · К₇ · Q_о , де:

Q_о = n·d·V/100 - при аваріях на газопроводах і Q_о = d · V_х - при аваріях на сховищах стисненого газу, де:

К₁ - коефіцієнт, залежачий від умов зберігання СДОР (виз­начається за таблицею; для стиснених газів К₁ = 1, а для стис­нених газів, які не ввійшли в таблицю визначається за форму­лою К₁= с_р · _ΔT : _ΔH _вип. , де с_р- питома теп-лоємність рідкого СДОР; _ΔT - різниця температур рідкого СДОР до і після руйнування ємності, °С; _ΔH _вип. - питома теплота випарю­вання рідинного СДОР при температурі випарювання, кДж/кг;

К₃ - коефіцієнт, рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до по-рогу токсичної дози іншого СДОР (приймається за таблицею);

К₅ - коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери: для інверсії - 1; для конвекції - 0,08; для ізотермії -0,23;

К₇ - коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (прий­мається за таблицею, для стиснених газів дорівнює -1);

Q_о - кількість викинутої при аварії СДОР, тон;

d - щільність СДОР, т/м³;

V_х- об'єм ємності, м³;

n - кількість СДОР в природному газі, %;

V_г - об'єм секції газопроводу між автоматичними відсікателями, м³.

2. Визначення еквівалентної кількості СДОР (Q_е2) в вторинній хмарі,тон

Q_е2 = (1-К₁) · K₂ · K₃ · K₄ · K₅ · K₆ · K₇ ·(Q_o : h · d) , де:

K ₂ - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивос­тей СДОР (приймається за таблицею, а для СДОР, які не ввійшли в таблицю розрахо-вується за формулою: K₂ = 8,1х10^-6 ·Р · М , де: М - молекулярна вага речо-вини, а Р -тиск насиченого пару речовини при заданій температурі повіт­ря, мм рт. ст.);

К₄ - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (приймається за таблицею);

К₆ - коефіцієнт, що залежить від часу N, який пройшов після аварії і до-рівнює: К₆ = N ^0,.8 при N < Т і К₆ = Т^0,8 при N ≥ Т, при Т<1 год. К₆ прий-мається для 1 години;

К₇ - для речовин, які не ввійшли в таблицю, приймається рівним 1.

3. Визначення глибини зони зараження при аварії на ХНО:

Г = Г′ + 0,5 Г′′ , де:

Г′ - найбільший, Г′′ - найменший із розмірів глибини зони ураження, що визначаються за таблицями і швидкістю вітру. Отримане значення порів-нюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_n , що визна­чається за формулою: Г_n =N•v, де N - час від начала аварії, год.; v - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год. За кінцеву величину приймається найменше із двох порів­нюваних значень.

4. Визначення глибини зони зараження при руйнуванні ХНО рекомен-дується проводити з розрахунку сумарного викиду запасів СДОР на об'єкті і за наступними метео­умовами: інверсія, швидкість вітру 1 м/сек. Тоді Гз визна­чається за розрахунковою еквівалентною кількістю Qе СДОР, що виз-начається за формулою:

n

Qе =20 · К₄ · К₅ · ∑ { К_2j · К_3j · К_6j · К_7j · (Q_j : d_j )} , де:

J =1

За кінцеву величину приймається найменше із двох порівнюваних зна-чень (аналогічно пункту 3).

5. Визначення площі 8, зони зараження СДОР:

S_з = 8,72х10^-3 · Г² ·φ , де:

φ - кутові розміри зони можливого зараження в залежності від швидкості вітру (приймається за таблицею):

U, м/сек.	< 0,5	0,6 - 1	1,1 - 2	> 2
φ°	360	180	90	45

Площа фактичного зараження S_ф (кв. км) розраховується за формулою:

S_ф = К₈ · Г² · N^0,2 , де:

К₈ - коефіцієнт, що зависить від ступені вертикальної стійкос­ті атмос-фери і дорівнює: при інверсії - 0,081; при ізотермії -0,133; при конвекції - 0,235; N - час після аварії, год.

6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту:

t = х : V , де :

х - відстань від джерела зараження до об'єкту, км; v - швид­кість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км / год.

7. Визначення тривалості дії фактору зараження здійс­нюється за форму-лою:

Т = h · d : К₂ · К₄ · К₇

8. Порядок нанесення зон зараження на топографічну карту або схему:

При швидкості вітру < 0,5 м/сек, кут φ = 360˚	При швидкості вітру 0,6-1 м/сек, кут φ = 180˚	При швидкості вітру 1,1-2 м/сек, кут φ = 90˚; > 2 м/сек , кут φ = 45˚
Радіус шару дорівнює Гз	Г О U Радіус шару дорівнює Гз	Г U О Г Радіус шару дорівнює Гз

Таблиця 7.71