1.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного по-ходження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання завдання:

завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захисту населення від впливу їхніх наслідків;

готується науково обгрунтований прогноз наслідків можливих надзви-чайних ситуацій;

здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небез-печних об’єктів і навколишнього природного середовища;

утримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

створюються спеціалізовані формування і здійснюються їх підготовка до дій за призначенням;

проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відпо-відно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

У разі коли підприємством, установою, організацією не здійснюються ці заходи або допускаються порушення в технологічному процесі, не дотри-муються правила зберігання, транспортування, використання, знешкоджен-ня та поховання сильнодіючих отруйних речовин, що може призвести до надзвичайної ситуації, органи управління цивільної оборони вносять відповідним органам пропозиції щодо застосування до цього підприємства (установи, організації) відповідних санкцій, а також притягнення посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності згідно з чинним зако-нодавством.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайний ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про стан наявної обстановки.

З метою виконання завдання у всіх ланках міських і поза-міських пунктів на основі автоматичних систем централізованого оповіщення, мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціальних заходів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційних і технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації під-приємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і населенню.

Автоматична система оповіщення та інформаційного забезпечення ство-рюється на базі загально-державної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система має забезпечити циркуля-ційне оповіщення посадових осіб із застосуванням для цього міської теле-фонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.

Система оповіщення і інформаційного забезпечення використовується централізовано. Оповіщення підпорядкованих органів управління, сил циві-льної оборони і населення організовує вищестоящий орган управління.

3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катаст-роф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біоло-гічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається:

завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх готовності до використання;

комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побу-тового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням присто-сування і використання частини приміщень для укриття населення в над-звичайних ситуаціях;

обстеженням і обліком підземних і наземних будівель і споруд, що відпо-відають вимогам з захисту населення.

Потреба у захисних спорудах визначається виходячи з необхідності укриття всіх робітників і службовців за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання.

Укриттям в сховищах повинна бути забезпечена найбільша працююча зміна підприємства, установи, організації, що продовжує свою діяльність у воєнний час, а також нетранспортабельні хворі в лікарнях, що розташовані в містах, віднесених до груп з цивільної оборони.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків НС (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людини) планується на випадок:

загальної аварії на атомній електростанції;

всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров’ю людей, що проживають у зоні можливого ураження;

загрози катастрофічного затоплення місцевості;

масових лісних і торф’яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжки-ми наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні по-казники стану наявної обстановки в разі надзвичайної ситуації та відпо-відне рішення.

Органи управління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту беруть участь у плануванні евакозаходів і всебічно сприяють підготовці евакоорганів до дій за призначенням.

Для транспортного забезпечення здійснення зазначених заходів залучає-ться у мирний час весь транспорт, що є на відповідній адміністративній території, а у воєнний час - той, що не поставляється до Збройних Сил України.

До комплексу заходів з медичного захисту населення, що полягає в запо-біганні ураженню людей або зменшенні його масштабів, своєчасному поданні допомоги потерпілих і їх лікуванні, забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій, включається така робота:

планування використання наявних сил і засобів охорони здоров’я незалежно від їхньої приналежності та форм власності;

розгортання у надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;

забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів;

контроль продуктів харчування і води;

завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту;

накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна і техніки;

підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання насе-лення.

Захист від біологічних засобів ураження передбачає:

своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його виду і масштабів;

комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних заходів.

У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів зараження використовуються колективні та індивідуальні засоби захисту, запро-ваджується режим карантину або обсервації, проводиться знешкодження осередку ураження та екстрена профілактика. На об’єктах господарської діяльності, у закладах охорони здоров’я та населенням дотримується протиепідемічний режим.

Радіаційний та хімічний захист - це забезпечення людей засобами інди-відуального захисту, організація і проведення спеціального оброблення, встановлення та дотримання типового режиму радіаційного захисту.

Радіаційний та хімічний захист досягається:

завчасним накопиченням і утриманням в готовності засобів індивідуа-льного захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю. Цими засобами забезпечуються передусім особовий склад формувань, які беруть участь у рятувальних та інших невідкладних роботах в осередках ураження, персонал радіаційних і хімічних небезпечних об’єктів та населення, що проживає в зонах можливого небезпечного зараження;

своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційних та хімічних небезпечних об’єктах, застосуванням зброї масового знищення;

розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і функ-ціонування об’єктів господарської діяльності в умовах зараження місце-вості;

завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслугову-вання і транспортних підприємств для проведення санітарного оброблення людей і спеціального оброблення одягу, майна і транспорту.

Для забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій на території України запроваджуються єдині вимоги з безпеки функціону-вання радіаційних, хімічних та вибухонебезпечних об’єктів:

утримання на них запасів сильнодіючих отруйних речовин в обсязі, що не перевищує нормативний;

розміщення їх поза межами житлової забудови міста;

урахування метеорологічних та інших природних факторів, властивих даній місцевості, що впливають на наслідки діяльності підприємств або аварій;

виконання обов’язкового комплексу інженерно-технічних заходів щодо зменшення небезпеки в разі аварії;

дотримання норм і правил техніки безпеки персоналом радіаційних, хімічних і вибухонебезпечних об’єктів.

Захист населення забезпечується шляхом:

розроблення та запровадження системи відповідної нормативної доку-ментації;

включення у розроблювані плани економічного і соціального розвитку спеціальних розділів з цивільної оборони;

розроблення і реалізація на державному та регіональному рівні спеціаль-них програм забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях;

складання планів захисту персоналу радіаційних, хімічних та вибухо-небезпечних об’єктів і населення в зонах можливого зараження в разі аварій на них.