7. 2.8. Прогнозування лісопожежної обстановки в регіоні (області, районі)

Методика призначена для оцінки пожежної обстановки і дає змогу визначити площу і периметр можливих пожеж в регіоні. Вихідними даними для прогнозування є:

географічна карта з регіонами (областями);

значення лісопожежного коефіцієнту (η);

час розвитку пожежі (год.).

Значення коефіцієнту η за місяцями пожежних небезпеч­них сезонів для регіонів України наведено в таблиці 7.98.

Таблиця 7.98

Значення лісопожежного коефіцієнту η за місяцями пожежного небезпечного сезону для регіонів

Регіони	Лісопожежний коефіцієнт η
	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень
Північний	0,4	0,45	0,7	0,7	0,7	0,45
Східний	0,45	0,55	0,65	0,65	0,65	0,55
Західний	0,45	0,45	0,7	0,7	0,7	0,55
Південний	0,4	0,4	0,65	0,65	0,65	0,5

Лісопожежний коефіцієнт η

1 0,9 0,8 0,75 0,7 0,6 50,6 0,55

Рис.7.5

Номограма

для прогнозування лісних

пожеж

(площею до

1000 га)

0 24 4 8 60

Час розвитку пожежі, годин

Час розвитку пожеж визначається часом прибуття сил і засобів ліквідації пожежі в лісопожежну зону, який зафіксо­вано в відповідних планах циві-льної оборони. Прогнозування виконується за допомогою номограм, що складені для лісних пожеж площею до 1000 га і лісних пожеж площею біль-ше 1000 га, що наведені на рисунках 7.5 і 7.6.

Площа пожежі, га

Периметр пожежі, км

Рис.7.6

Номограма

для прогнозування лісних

пожеж

(площею більше

1000 га)

7.2.9. Прогнозування епідемічних процесів

Основою профілактичної медицини є епідемічний метод прогнозування епідемічних процесів, що включає сукупність методичних прийомів, основаних на аналізі особливостей роз­поділу захворювань в просторі і за часом для виявлення проб­лем профілактики, причин, умов (факторів риску) і механізмів формування захворювання з цілю обгрунтування заходів щодо профілактики цих захворювань і оцінки їх ефективності. Струк­тура епіде-мічного методу наведена в таблиці 7.99.

Прогнозуванням епідемічних процесів займається МОЗ України та його територіальні структурні підрозділи.

На протязі використання аналітичних епідемічних методів здійснюється логічне моделювання - уявне сприймання меха­нізму розвитку епідемічного процесу, який узгоджується з фактичними матеріалами його проявлення. За допомогою фі­зичного моделювання та інших експериментальних методів в епідеміології доказується правильність логічної мислі.

Таблиця 7.99