7.2.5. Прогнозування зсувів

Зсувні процеси можливо прогнозувати. Для цього необхід­ні ретельні інженерні, геологічні і гідрологічні дослідження. Для прогнозу виникнення зсувів необхідно враховувати наступні умови: наявність схилу та достат-ньої маси скельних порід, яка має тангенціальний напрямок до поверхні.

На сьогодні існує декілька методів прогнозу зсувів: довго­строковий (на роки), короткостроковий (на місяці, тижні) і терміновий (на години, хви-лини).

Для здійснення довгострокового прогнозу викорис­товується метод рит-мічності, який базується на врахуванні ви­падання опадів та інших метео-рологічних елементів.

Короткостроковий і терміновий прогнози базуються на вико­ристанні геодинамічних вимірів і побудови на їх основі прог­нозної моделі зсувного процесу методом регресивного аналізу, при цьому враховується стійкість схилу, яка визначається відношенням сил удержання і сил зсуву.

Прогнозуванням зсувів займаються спеціальні служби ко­мунального господарства рай(міськ)держадміністрацій, окре­мих міністерств і відомств та суб’ктів господарської діяльності.

7.2.6. Прогнозування ураганів і бурі

Засоби, які є сьогодні, дозволяють зафіксувати виникнен­ня, розвиток і переміщення урагану або бурі. На основі цієї інформації гідрометацентрами прогнозується можливий нап­рямок переміщення урагану (бурі), вірогідна потужність і час підходу до визначених районів.

Знаючи результати прогнозу такої головної характерис­тики як швидкість або сила вітру, можливо завчасно оцінити можливі руйнування будинків, споруд і інженерних комуні­кацій.

Руйнування споруд об'єктів при дії урагану (бурі) можли­во умовно розділити на 4 види - повні, сильні, середні і слабкі (табл. 7.100).

При повному руйнуванні повністю обвалюються будинки і споруди. Частково можуть зберегтися фундаменти і міцні підземні приміщення. Інженерні комунікації роздавлюються або розриваються. Відновлення таких об'єктів, як правило, неможливо або недоцільно.

При сильних руйнуваннях зберігаються лише невелика частина споруд - стіни нижніх поверхів, елементи залізобе­тонного каркасу, підземні спору-ди. Інженерні системи в окре­мих місцях розриваються або деформуються. Відновлення таких будинків і споруд можливо тільки в порядку їх пере­будови з використанням матеріалів і конструкцій, які зберег­лися.

При середніх руйнуваннях коробки будинків та інші міцні конструкції споруд в основному зберігаються (капітальні сті­ни, залізобетонні перек-риття та інші). В окремих місцях пошкоджуються стики інженерних сис-тем. Потрібні значні відновлювальні роботи.

При слабих і легких руйнуваннях виникають малі дефор­мації друго-рядних елементів будинків і споруд - покрівлі, лег­ких прибудов, віконних і дверних коробок, скління. Відновлювальні роботи незначні і можуть вико-нуватися в процесі експлуатації споруд і будинків.

7.2.7. Прогнозування смерчів

На сьогодні яких-небудь методів прогнозування часу і місця виникнення смерчів, а також їх параметрів не існує, важко також прогнозування їх путі переміщення. Спостере­ження за виникненням, розвитком і переміщенням смерчів, так як і інших стихійних гідрометеорологічних явищ, здійс­нюється структурними підрозділами Гідрометцентру України.

Попередження про виникнення смерчів і про їх перемі­щення та характе-ристики складається в районах відпові­дальності територіальних гідромет-центрів, а також авіаме­теорологічними станціями з синоптичними групами.

В разі загрози виникнення смерчів прогностичний центр (обласні гідро-метеорологічні обсерваторії, гідрометеобюро і авіаметеорологічні станції) зобов'язані, після складання попе­редження про виникнення стихійного яви-ща, терміново допо­вісти їх зміст органам виконавчої влади відповідної те-риторії і управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення для прийняття необхідних заходів щодо зменшення можливих втрат і збитків від наслідків стихійного явища. Так як дуже важко спрогнозувати місце і час виникнення смерчу і його характеристики, це приводить до того, що практично неможливо завчасно передбачити можливі наслідки смерчу.