7.2. Прогнозування характеристик стихійних явищ і їх наслідків

7.2.1. Прогнозування гідрологічних явищ

Під гідрологічними прогнозами розуміється обгрунтуван­ня передба-чення гідрологічних стихійних явищ та їх основних характеристик. Прог-нози можливих гідрологічних явищ (короткотерміно­ві та довгострокові) складаються Гідрометцентром України та його структурними органами.

Завчасність короткострокових прогнозів гідрологічних явищ складає декілька діб (звичайно 1-3), а довгострокових декілька місяців (звичайно 1-2,5). Для орієнтовних оцінок можливих максимальних витрат та рівнів води в періоди весняного, літнього, осіннього або зимо­вого паводку викорис-товуються таблиці 7.94-7.55.

Таблиця 7.94

Багатолітня амплітуда коливання рівня води малих і середніх річок

Площа водозбору, кв. км	Амплітуда коливань, м
	Найменша	Середня	Найбільша
50	1.1	2,0	2,9
500	2,2	3,2	4,7
2000	3,2	4.7	7,0
5000	4,0	6,9	9,0
10000	4,9	7,5	10,2
20000	6,0	8,8	10,5

Таблиця 7..95

Приближені значення максимальних витрат води великих річок, куб. М/с

Гідрологічний район	Площа водозбору, кв. км
	100	500	1000	5000	10000	20000
В період весняного наводку (повтор 1 раз на 50 -100 років)
Дніпро-Донський	120	375	600	1800	3000	4800
Дністровський	80	240	380	1100	1800	3000
Азово-Чорноморський	80	225	350	1000	1500	2400
В період літньо-осіннього паводку (повтор 1раз на 20-50 років)
Дніпро-Донський	60	120	160	325	450	600
Дністровський	140	250	350	600	750	900
Азово-Чорноморський	35	85	120	275	400	600
В період зимового наводку (повтор І раз на 20-50 років)
Дніпро-Донський	120 60 | 150	225	300	600	750	1000
Азовс-Чорноморський	60	150	230	600	860	1300
Гірських річок (повтор І раз на 20-50 років)
Гідрологічний район	Площа водозбору, кв. км
	50	100	500	1000	5000	10000
Східний Карпатський	275	400	850	1200	3300	2400
Гірськокримський	180	200	250	300	375	-

Методика прогнозування в управліннях (відділах) з питань НС та ЦЗН заключається в наступному:

1. Отримуємо від Гідрометцентру України (або його тери­торіальних гідрометеоцентрів) прогнозні карти з даними про максимально можливі перевищеннях або пониженнях рівнів води при прогнозуванні повені відносно середніх багатолітніх рівнів.

2. Для зацікавлених нас пунктів (міст, сіл і т.д.) сумуємо величини пере-більшення з відповідними величинами середніх багатолітніх рівнів для цих пунктів, які беруться з відповідних таблиць, що знаходяться в гідрометео-центрах або в управліннях (відділах) з питань НС та ЦЗН. В результаті отримуємо очікувані величи­ни максимального рівня води в зацікавлених пунктах в період повені.

3. Із каталогів небезпечних об'єктів вибираємо для пунк­тів, що розгля-даються, відповідні критичні рівні і порівнюємо їх з очікуваними значен-нями максимальних рівнів. В резуль­таті отримуємо інформацію о можливій ступені затоплення об'єктів, що інтересують нас.

Головна задача прогнозування заторів і зажирів - це оціни­ти максималь-но можливі рівні заторів і зажирів води в руслах річок. Прогнозування заторів і зажирів виконують служби Гідрометцентру України (або терито-ріальні гідрометцентри).

В основу таких розрахунків знаходяться емпіричні залеж­ності, які вста-новлюють залежність цих характеристик від величини витрат води у льо-дяної кромки, або від інших параметрів русла, що зв'язані з цією величи-ною. Для середніх і великих річок України типовими є наступні залежності:

∆Н _{макс.зат.}= k_зат. · h_{Q зат.} і ∆Н _{макс.заж..}= k_заж.· h_{Q заж.} , де:

∆Н _{макс.зат} і ∆Н _{макс.заж} - величини максимального заторного чи зажирного підйому рівня води у гребня затору (зажеру) над рів­нем без затору (зажеру);

h_{Q зат.} і h_{Q заж.} - середня глибина ріки при витраті води відповідно Q_зат. і Q_заж. (приймаються, як правило, Q_крит..);

k_зат. і k_заж. - коефіцієнти, що залежать від уклону ріки, які визначаються за таблицею:

Уклон ріки, J, %	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5
Коефіцієнт, kзат.	0,08	0,34	0,53	0,65	0,77
Коефіцієнт, kзаж.	0,8	1,2	1,5	1,7	1,9

Так як головна небезпека затору (зажеру) льоду заключається в значному підйомі рівня води в річці, при якому вода виходить із берегів, то оцінка можливих заторів і зажирів вико­нується аналогічно як для паводків.

Маючи Каталог критичних або небезпечних відміток (рів­нів) можливо, використовуючи в якості вихідних даних зна­чення прогнозних максима-льних рівнів води затору або заже­ру в зацікавлених пунктах, спрогнозу-вати, які населені пункти (об'єкти господарської діяльності) можливо будуть затоплені. В поняття прогнозу нагону води входить оцінка величини підйому рівня води, а також орієнтованого часу, до якого цей підйом очікується. Прогноз нагону затоплення періодично уточнюється за часом підвищення рівня води.

Прогнозування нагону і підйому рівня води здійснюється Гідромет-центром України (або його територіальними гідрометцентрами). Прогнози затоплення від хвилі нагону є корот­кочасними.

В основу методики прогнозування покладені математичні залежність підйому рівня води від висоти сформованої в морі протяжної хвилі нагону та дії на неї вітру. Прогнозування наслідків явищ затоплення території від хвилі нагону води засновано на використанні багатолітніх статистичних даних о таких наслідках для даної місцевості.