- •1.1.Основні поняття і визначення
- •1.2.Агротехнічні і технічні вимоги до транспортних засобів
- •1.3.Загальні принципи раціональної побудови технологічних процесів
- •1.4.Характеристика сільськогосподарських вантажів
- •2.1 Класифікація вантажних автомобілів
- •Тракторний транспорт
- •2.3 Тракторні причепи
- •Навантажувально-розвантажувальні засоби
- •3.1 Внесення органічних і мінеральних добрив
- •3.2 Збирання врожаю зернових культур
- •3.3 Перевезення зерна зі складів до споживачів
- •3.4 Збирання цукрових буряків
3.2 Збирання врожаю зернових культур
Під час збирання врожаю зернових культур використовують такі види технологій:
Копицева технологія – ґрунтується на використанні зернозбирального комбайна із копнувачем і соломо збиральних засобів: волокуш, копицевозів, навантажувачів і універсального скиртувального агрегату.
Потокова технологія – передбачає використання на зернозбиральних комбайнах пристроїв, обладнаних подрібнювачами і причеплених до комбайна спеціальних причепів для збирання полови і подрібненої соломи.
Валкова технологія – полягає у використанні комбайна з валкоутворювачем і машин для збирання валків : прес-підбирачів, підбирачів-стогоутворювачів.
Для варіанта з груповим закріпленням тракторних засобів за комбайнами необхідну кількість автомобілів визначають за формулою:
nа= nк * WТГ * to / qн * γ (3.7)
де,
nа – кількість комбайнів в обслуговуваній групі,шт.;
tо - тривалість одного обороту (рейсу) автомобіля,год;
Wтг – продуктивність комбайна (по зерну);
qн - номінальна вантажопідйомність ТЗ, т;
γ – статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності.
Вихідні дані для розрахунку необхідної кількості автомобілів та продуктивності транспортного засобу:
nк - 4 шт.; Wтг – 18 т/год; to – 1.0 год; qн – 8 т; γ = 0.88
Згідно формули (3.6) маємо:
nа= (4*18*1.0)/(0.88*8)= 10 автомобілів.
Визначаємо продуктивність транспортного засобу за формулою (3.1):
Wтз = (8*0.88)/1.0 = 7.04 т.
3.3 Перевезення зерна зі складів до споживачів
Колективне господарство має два зернових склади А1 і А2 та двох оптових покупців(споживачів), які бажають придбати це зерно.
Вартість перевезень до оптових покупців становить відповідно В1 і В2.
Необхідно визначити кількість зерна, яке потрібно відправити з кожного зі складів, для забезпечення мінімальних витрат на перевезення і величину цих витрат.
Метою даного завдання є мінімізувати повну вартість перевезень відомої кількості товарів із складів до споживача.
Конкретні дані завантаженості кожного зі складів А1 і А2(у тис. тонн)і вартості перевезення (тис. грн. за 1 тис. тонн зерна) наведені в таблиці 7
Таблиця 7
Завантаженість складів, запит і вартість перевезення
Наявність зерна на складах А1 і А2, тис. грн. |
Потреба покупців |
Вартість перевезень зерна до покупців. (тис. грн. за 1 тис. тонн зерна) |
|
|
|
В1 |
В2 |
А1 = 15 |
В1 = 30 |
2 |
3 |
А2 = 25 |
В2 = 10 |
3 |
2 |
Загальний обсяг запасів зерна на складах є 50 тис. т і співпадає із загальним обсягом запитів покупців, тобто дана задача є збалансованою.
Нехай Xik – пошукове число одиниць товару, яке перевозиться із пункту Ai в пункт Bk.
Для кращого розуміння поставленої задачі потрібно застосувати мережу перевезень (див. рис 2).
Тоді,мінімальну вартість перевезень представимо в такому вигляді:
Z = x11 + 2x12 + 2x21 + x22 – min (3.8)
при умові,що
x11 + x12 =15, x11 + x21 = 30,
x21 + x22 = 25, x12 + x22 = 10,
x11 > 0; x12> 0; x21>0; x22 >0.
Нехай x11 = t ,тоді виразимо через t інші змінні: із першого рівняння
x12 = 15 – t,
із другого рівняння x21 = 30 – t,
із третього рівняння x22 = 10 – x21 = 10 – (30 - t) = t - 20.
Тоді z =t+2(15-t)+2(30-t)+t-20=70-2t.
На площині Ot z рівняння z =70-2t зображуємо прямою (див. додаток)
Із того, що всі xik невід’ємні отримаємо ,що змінна t має задовольняти одночасно таким чотирьом нерівностям:
t ≥ 0; t ≤ 15; t ≤ 30; t > 20;
Отже, нам потрібно знайти zmin при умові:
15 < t < 30 (3.10)
(див. рис. 3)
Отже, відповідно до розрахунку, загальну кількість транспортних засобів рекомендуємо зменшити, так як n = 13, при перевезенні врожаю 26 т.
Р
ис.
2 Мережа перевезень
Рис. 3 Послідовність графічного рішення:
а) – побудова залежності (9);
б) – побудова залежності (10).
