КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Навчально-науковий технічний інститут

Механіко-технологічний факультет

Курсовий проект

з дисципліни

«Загальний курс транспорту»

на тему

«Визначення структури транспортних засобів при виробництві

сільськогосподарської продукції»(морква, капуста, органiчнi добрива)

Виконала:

Студент 2 курсу

Групи ТТ-

ФІО

Керівник:

ст. викладач

Овчар П.А..

Київ – 2010

Зміст

Реферат

Вступ

1.Коротка характеристика процесів сільськогосподарського виробництва в рослинництві.

1.1 Основні поняття та визначення

1.2 Агротехнічні вимоги до транспортних засобів

1.3 Загальні принципи раціональної побудови технологічних процесів

1.4 Характеристика сільськогосподарських вантажів

2. Транспортні та навантажувальні засоби у сільському господарстві

2.1 Класифікація вантажних автомобілів

2.2 Тракторний транспорт

2.3 Тракторні причепи

2.4 Навантажувальні засоби

3. Визначення раціональної структури транспортних засобів у механізованих технологічних процесах

3.1 Внесення органічних та мінеральних добрив

3.2 Збирання врожаю зернових культур

3.3 Перевезення зерна від складів до споживачів

3.4 Збирання цукрових буряків

Висновки

Графічна частина курсового проекту

Список використаної літератури

Додатки

Реферат

Вступ

Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери послуг. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв'язки між підприємствами, галузями, регіонами. Його ще називають "кровоносною системою економіки", бо він є необхідною умовою функціонування господарства. Він задовольняє одну з найбільш важливих потреб людства – в переміщенні, подоланні простору, часу й маси.

Сільське господарство України поділяється на дві галузі – рослинництво і тваринництво. Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво,яке сприяє забезпеченню потреб населення продуктами харчування. Тому виникає велика проблема в забезпеченні населення продуктами харчування споживача з мінімальними затратами ресурсів та втратами самої продукції. Актуальним завданням сільського господарства є гарантоване забезпечення нашої країни продовольством за умови збереження і підвищення родючості ґрунтів, зменшення енергоспоживання, забезпечення охорони навколишнього середовища.

Отже, в даному курсовому проекті я пропоную для даних сільськогосподарських культур (нижче наведені транспортні засоби для їх перевезення, їх раціональна побудова технологічних процесів, їх схеми доставки до складів зберігання та до споживача.

Об’єктом дослідження даного курсового проектування є транспортні засоби та сільськогосподарські культури.

Предметом дослідження є сільськогосподарське виробництво.

Завданням курсового проектування є:

• охарактеризувати процеси сільськогосподарського виробництва в рослинництві;

• дати загальну характеристику транспортним та навантажувальним засобам та характеристику їх використання у сільському господарстві;

• Визначити раціональну структуру транспортних засобів у механізованих технологічних процесах.

Розділ 1. Коротка характеристика процесів сільськогосподарського виробництва в рослинництві

1.1.Основні поняття і визначення

Виробничий процес – це сукупність взаємопов’язаних процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Основним виробничим елементом виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмет та засоби праці.

Рослинництво – це наука про культурні рослини і їх вирошування. З виробничої точки зору, рослинництво – це вчення про технічно досконале і економічно вигідне вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур найкращої якості.

Морква – рослина довгого дня, світлолюбива, холодостійка культура (сходи переносять заморозки до -2°С) і відносно засухостійка (у другу половину вегетацій). Любить пухкі, родючі супіски і суглинки з нейтральної і слабо кислою реакцією.

Капуста (Brassica subspontanea Lezg) –дворічна рослина родини капустяних.Це дуже холодостійка і високоврожайна культура.Насіння починає проростати при температурі 5-6C.Кормова капуста вимоглива до поживних речовин, її доцільно підживлювати мінеральними добривами.

Органічні добрива (гнiй дуже розкладений) - це різні за складом і властивостями речовини рослинного і тваринного походження, які вносять у ґрунт для підвищення його родючості. Регулювання родючості ґрунту в інтенсивному землеробстві спрямоване на відновлення запасів органічної речовини в ґрунті, що досягається, насамперед, внесенням органічних добрив. Гній – основне органічне добриво.

1.2.Агротехнічні і технічні вимоги до транспортних засобів

В овочівництві широко застосовують розсадний метод вирощування овочевих культур. Розсаду висаджують вручну або механізовано. Для механізованого садіння призначені розсадосадильні машини СКНБ-4А, СКН-6А, які агрегатують з тракторами МТЗ та ЮМЗ. Заздалегідь намічають пункти заправлення агрегатів розсадою і водою. Розсадо-садильний агрегат обслуговують: тракторист, машиніст, шість працівників, водій автомобіля, що підвозить розсаду, 3–5 осіб, які підготовляють розсаду. Спільними вимогами при сівбу та ув'язнення всіх сільськогосподарських культур є: а) посів чи посадка в найкращі кожної культури терміни у цьому районі; б) рівномірний розподіл насіння площею поля; в) закладення насіння на однакову глибину; р) суворе дотримання норм висіву. Глибина закладення обумовлена особливостями высеваемой культури та почвенно- кліматичними умовами районів возделывания.

На збиранні капусти, огірків та інших овочевих застосовують платформи ПТ-3,5, столових буряків і моркви — бурякопідкопувачі, цибулі — збиральні машини ЛКГ-1,4 та сортувальний пункт ПМЛ-6, капусти — комбайн МСК-1, що зрізує головки і завантажує їх у транспортні засоби. Проте рівень вітчизняного машинобудування сьогодні ще не дає змоги максимально механізувати роботи із збирання овочевих культур.

Масове збирання моркви розпочинають у другій половині вересня. Для машинного збирання рослини моркви повинні відповідати таким вимогам: листя повинно бути висотою 30-35 см, міцним, добре розвиненим та не полеглим; головки коренеплодів повинні бути розміщеними на рівні поверхні ґрунту або заглиблені не більше ніж на 2 см; коренеплоди повинні бути стійкими до ударних навантажень. Для ефективності застосування машинного збирання урожайність коренеплодів моркви повинна бути не менше 20-25 т/га.

Технологічний процес збирання моркви включає ряд операцій: коренеплоди підкопують, виймають з ґрунту, вилучають листя, ділять коренеплоди на стандартні і нестандартні, очищають від залишків землі і завантажують. Механізоване збирання моркви виконують двома комплексами. Один комплекс включає такі складові: машини для збирання моркви ЕМ-11, ММТ-1 та сортувальну лінію ПСК-6. Інший варіант збирального комплексу виглядає так: збиральні машини Е-825, МУК-1,8 та сортувальна лінія ЛСК-20.

Для збирання моркви на рівній поверхні використовують однорядну причіпну машину ММТ-1. ЇЇ агрегатують з тракторами тягового класу 1,4. Конструкція машини ЕМ-11 аналогічна будові машини ММТ. Продуктивність кожної з цих машин при робочій швидкості 3,5-5,5 км/год становить, у середньому 0,15-0,20 га/год. У комплексі разом з ними використовують сортувально-очисну лінію ПСК-6 продуктивністю 6 т/год.

Для збирання моркви та інших столових коренеплодів використовують машини Е-825 і МУК-1,8. Вони підкопують коренеплоди моркви, видаляють їх з ґрунту, відділяють від них листову масу та вантажать корені у транспортний засіб, який рухається поруч. Машина Е-825 збирає моркву на двох рядках і має продуктивність 0,20-0,30 га/год, а МУК-1,8 – на трьох рядках, і її продуктивність становить 0,40-0,50 га/год.

Сортувальна лінія ЛСК-20 призначена для очищення та сортування коренеплодів і завантажування їх у тару. Продуктивність лінії залежить від способу навантажування продукції у тару і становить 8-20 т/год. Зберігати коренеплоди моркви можна у контейнерах по 200-300 кг, які знаходяться у складських підвальних приміщеннях. Оптимальна температура зберігання моркви становить 0-1°С, а вологість повітря повинна бути близько 95%.

Для механізованого збирання капусти і навантажування її в транспортні засоби використовують капустозбиральні комбайни МСК-1, МКП-2, УКМ-2.

Ранньостиглу капусту збирають за декілька прийомів по мірі дозрівання, а середньо- та пізньостиглу – за один прийом при настанні технічної стиглості головок капусти.

Для комбайнового збирання головки капусти повинні мати розмір 150-200 мм у діаметрі, масу – 2-3 кг, об'ємну вагу – 0,8 г/см3. Рядки капусти повинні бути прямими, кількість прямостоячих головок – не менше 90%, допустиме відхилення від прямолінійності – не більше 50 мм.

При механізованому збиранні капусти застосовують дві основні технології: зрізають головки капусти, доочищують їх у полі, навантажують у транспортні засоби та транспортують до місця реалізації чи зберігання;

зрізають головки разом із зеленими листками, навантажують у транспортні засоби, транспортують до місць товарної обробки.

Збирання середньостиглої та пізньостиглої капусти за першою технологією виконують напівпричіпним однорядним капустозбиральним комбайном МСК-1. Даний комбайн дає можливість збирати головки капусти та доводити їх до товарного вигляду, тобто товарні головки капусти можна одержувати прямо на полі. Але дана технологія має декілька недоліків. На полі втрачається 10-12% нестандартної продукції та 12-15% від всього урожаю зелених листків. До того ж потрібно виконувати перевантаження у транспортні засоби, при якому травмується частина урожаю. Але при відповідному переобладнанні комбайн МСК-1 може збирати капусту з зеленими листками та одночасно навантажувати її у транспортний засіб, що рухається поруч.

Двохрядна збиральна машина УКМ-2 виконує збирання урожаю капусти з зеленими листками та одночасним навантажуванням всього зібраного біологічного врожаю в транспорт.

Агротехнічні і технічні вимоги органічних добрив

Для механізованого внесення органічних добрив на полях України

використовуються причіпні розкидачі(валкувача-розкидача органічних добрив РУН–15А). Недоліком цих машин є їх невідповідність агротехнічним вимогам до внесення добрив.

Зокрема, проблемою було дотримання нерівномірності розподілення добрив не більше 25 %.

Купи добрив повині мати вагу в межах 2…3 т і розміщуватися по полю прямокутним способом. При проведенні теоретичних досліджень було встановлено, що робочий процес роторного роз кидального робочого органу розкидача-валкувача складається з трьох фаз: фази захоплення лопатками ротора добрив з валка, руху їх в роторі та руху викинутих ротором добрив в повітрі. Оптимальними параметрами цих роторних робочих органів є: діаметр роторів D = 1000…1100 мм (при Dmin > 850 мм), кількість лопаток на роторі Кл = 4…5 шт., кут нахилу робочої площини лопаток до радіуса ротора = 5…10 за напрямком його руху, число обертів роторів – 250…400 об/хв. Якість розподілення добрив буде залежати від норми їх внесення: при великих нормах (Q > 25 т/га) коефіцієнт нерівномірності становитиме 17…25 %, що задовольняє агротехнічні вимоги, а при Q < 10…20 т/га – він знаходиметься в межах 30…33 %. Серед розкидачів кузовного типу є

Т–150К+ПРТ–10, а серед роторних ДТ–175С+РУН–15Б. Найбільш раціональними технологіями внесення твердих органічних добрив є перевантажувальні схеми з буртуванням у прифермерському гноєсховищі. Оптимальний обсяг робіт на внесенні твердих органічних добрив, який забезпечує мінімум приведених витрат та максимальний коефіцієнт завантаження комплексу машин становить 7000…10000 га.