81. Головною метою державного антикризового регулювання є:

*а) підвищення інвестиційної привабливості національної економіки шляхом створення та забезпечення діючої системи відновлення виробничих активів підприємств-банкрутів, реабілітація боржників, запобігання фіктивному банкрутству та ведення необхідної статистики та реєстрів;

б) ліквідація збиткових підприємств;

в) скорочення кількості підприємств малого й середнього бізнесу.

82. Органами, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство підприємства за чинним законодавством України є:

а) Рада кредиторів;

*б) Арбітражний суд; Фонд державного майна; банк, що здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника і стає тимчасовим розпорядником майна боржника, коли банкрутом є недержавна структура; аудиторська фірма, що підтверджує неплатоспроможність боржника; санатори; ліквідаційна комісія, що призначається Арбітражним судом після визнання боржника банкрутом, до складу якої обов’язково має входити розпорядник майна боржника;

в) податкова інспекція та Арбітражний суд.

5.3 Основні етапи здійснення ліквідації підприємства-банкрута.

За відсутності пропозицій щодо проведення санації або в разі незгоди кредиторів з її умовами, а також коли не досягнені домовленості про укладення мирової угоди, арбітражний суд визнає боржника банкрутом. і може призначити проведення ліквідаційної процедури.

Ліквідаційна процедура — це сукупність заходів щодо підприємства, відносно якого прийнято рішення про банкрутство чи ліквідацію, спрямованих на задоволення вимог кредиторів продажем майна боржника та ліквідацією його як юридичної особи.

Ліквідаційні процедури здійснюються ліквідатором під час виконання ним своїх функцій. Строк здійснення ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців, але у окремих випадках арбітражний суд може продовжити цей строк на шість місяців. Постановою про визнання боржника банкрутом арбітражний суд призначає також ліквідаторів (ліквідаційну комісію). Суб’єкт підприємницької діяльності вважається ліквідованим з моменту виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З моменту визнання боржника банкрутом: припиняється його підприємницька діяльність; до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й усі його майнові права та обов’язки; вважаються такими, що настали, строки всіх боргових зобов’язань банкрута; припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута втрачають конфіденційність і не становлять комерційної таємниці.

Послідовність етапів ліквідації підприємства-банкрута представлена на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Основні етапи здійснення ліквідації підприємства-банкрута

Скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації виключенням його з Реєстру після здійснення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації таких документів: заяви (ухвали) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи ухвали арбітражного суду (у випадках, передбачених законодавством);акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення стосовно ліквідації суб’єкта підприємницької діяльності; довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню; довідки органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів; оригіналів установчих документів (статут, установчий договір); свідоцтва про державну реєстрацію.

На підставі цих документів орган державної реєстрації приймає рішення про відміну реєстрації та позбавлення ліквідованого підприємства статусу юридичної особи. Позбавлення такого статусу є основою для виключення підприємства із Державного реєстру. Інформація про це надсилається в десятиденний строк до органів статистики та державної податкової служби.