- •4. Дані про використання матеріалів програми та шляхи
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план занять
- •Заняття № 3
- •Заняття № 4 «у світі людей»
- •Заняття № 7
- •5. Підведення підсумків (5 хв.):
- •5.Рекомендації: рекомендації практичним психологам щодо складання корекційних програм для обдарованих учнів
- •Рекомендації батькам, які мають обдарованих дітей
- •Рекомендації вчителям щодо корекції проблем обдарованих учнів
- •6.Бібліографія
- •7. Перелік публікацій:
- •8. Додатки
- •Психологічна допомога обдарованому учню
КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА
ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ
ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ
«ШЛЯХ ДО УСПІХУ»
Зміст програми
1. Пояснювальна записка………………………………………………………..4
2. Тематичний план занять ……………………………………………………..8
2.1. Розділ 1. Вступ до тренінгу ……………………………………………….9
2.2. Розділ 2. Емоційний світ особистості обдарованого учня……………..10
2.3. Розділ 3. Спілкування. Міжособистісна взаємодія……………………..13
2.4. Розділ 4. Творчі здібності. Креативність …………………….………….17
2.5. Розділ 5. Самопізнання та самореалізація. Гендерна самосвідомість
обдарованих учнів……………………………………………...21
2.6. Розділ 6. Саморегуляція…………………………………. ……………....25
2.7. Розділ 7. Підсумок. Заключне тренінгове заняття ……………………..27
3. Висновки ……………………………………………………………………....29
4. Дані про використання матеріалів програми та шляхи
розповсюдження і популяризації……………………………………………30
5. Рекомендації …………………………………………………………………...32
6. Бібліографія ……………………………………………………………………35
7. Перелік публікацій ……………………………………………………………36
8. Додатки …………………………………………………………………………37
Пояснювальна записка
Назва програми: корекційно-розвивальна програма особистісного розвитку обдарованих учнів «ШЛЯХ ДО УСПІХУ»
Актуальність
На сьогодні психологами визнано, що рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованої дитини – це завжди результат складної взаємодії спадковості (природних задатків) і соціального середовища, опосередкованого діяльністю дитини (ігровою, навчальною, трудовою). Водночас не можна ігнорувати й роль психологічних механізмів саморозвитку особистості, що складають основу формування й реалізації індивідуального обдарування (див. додаток №1).
Обдаровані діти й підлітки частіше, ніж інші діти, зазнають соціально-психологічних труднощів у спілкуванні, діловій співпраці, побудові близьких довірчих стосунків. Далеко не завжди в них належною мірою формується здатність до емпатії, розуміння змісту дій і реакцій партнерів по спілкуванню, що створює їм відомі труднощі вже в підлітковому віці. З обдарованістю дитини психолог звичайно зустрічається у двох ситуаціях: благополучна обдарованість і обдарованість як проблема дитини і її оточення. Обдарованість може органічно вписатися в життєдіяльність, а може породити безліч складних соціально-психологічних і внутрішніх протиріч. У першому випадку йдеться про благополучну обдарованість, у другому – про проблему [15; 56].
Поведінкові соціально-психологічні проблеми обдарованих дітей виявляються в добре відомих психологові формах дезадаптованої поведінки, таких як, наприклад, асоціальна, агресивна поведінка. Протест дитини проти сформованої практики ставлення до неї однолітків і дорослих, незадоволеність відносинами, тривале придушення її важливих потреб – в активності, демонстрації своїх можливостей, лідируванні – можуть набувати в поведінці форми демонстративної асоціальності, захисної агресії. Така дитина поводиться зухвало й недоброзичливо реагує на дії й оцінку навколишніх, дозволяє собі ненормативні, навіть яскраво асоціальні вчинки.
Досить часто можна зустріти і протилежну соціально-психологічну реакцію обдарованої дитини на ситуацію придушення її природних проявів і потреб: відхід у себе, у світ своїх фантазій і мрій, апатичність, млявість, незацікавленість у контактах.
Розглядаючи проблему обдарованості, неможливо не торкнутися такого аспекту, як особливості розвитку обдарованих юнаків і дівчат. Хочемо ми того чи ні, але в суспільстві існує визначений «образ чоловіка» й «образ жінки», тобто якими вони повинні бути, які риси мати і навіть які професії вибирати. Стереотипізація за статевою ознакою особливо шкідлива для обдарованих дітей, оскільки вони в більшому ступені поєднують у собі властивості, характерні як для своєї, так і для протилежної статі (психологічна андрогінія) [6; 123].
Батьківське відкриття обдарованості власної дитини повинно народжувати радісне очікування й готовність вирішувати пов’язані з цим проблеми. Задача полягає в тому, щоб вчасно знайти вірний момент, правильні слова та приклади для дитини з метою розвитку здорового самосприйняття (див.додаток 2).
Психолого-педагогічна освіта педагогів та батьків має своєю метою розширення їх уявлень про природу і прояви обдарованості, особливості навчання і виховання обдарованих дітей.
За тезами загальновідомої моделі Дж.Рензуллі – обдарована дитина в майбутньому реалізує себе, якщо в неї буде високий рівень розвитку емоційно-вольової сфери.
Тому, основним напрямком роботи практичного психолога з обдарованими дітьми є впровадження корекційних програм особистісного розвитку і розвиток креативності через систему тренінгів.
Методологічною основою розробки корекційно-розвивальної програми особистісного розвитку обдарованих учнів є модель творчої обдарованості Дж.Рензуллі; теорія креативності Е.Торренса; дослідження О.М.Матюшкіна, Ю.З.Гільбуха, Н.С.Лейтеса, Б.М.Теплова, В.С.Юркевича.
Мета програми: створити умови для особистісного розвитку обдарованих учнів; сприяти усвідомленню обдарованими учнями креативності у собі та її розвиток.
Завдання програми: - формування потягу в обдарованих учнів до самопізнання, занурення у свій внутрішній світ та орієнтування у ньому;
- розширення знань обдарованих учнів про почуття та емоції, створення умов для розвитку здібності їх прийняття; формування вміння управляти вираженням своїх почуттів і емоційних реакцій;
- формування навичок ефективного спілкування, вміння слухати, відстоювати свою точку зору, знаходити компромісне рішення і розуміння інших людей;
-сприяння усвідомленню обдарованими учнями своїх життєвих перспектив, життєвих цілей, шляхів та способів їх досягнення;
- формування у обдарованих учнів навичок і вмінь управління креативним процесом, усвідомлення характеристик креативного середовища, подолання перепон виявлення креативності;
- розвиток гендерної самосвідомості обдарованих учнів, усвідомлення гендерних відмінностей;
- навчити обдарованих учнів ефективно використовувати методи саморегуляції, які сприятимуть нормалізації психічного стану;
- надання психологічної допомоги обдарованим дітям щодо вирішення особистісних проблем.
Об’єкт психокорекції: особистісна, креативна сфера обдарованих учнів.
Предмет психокорекції: психологічні проблеми обдарованих учнів.
Аналіз ресурсів: мультимедійна дошка, аудіотехніка, матеріали для малювання (папір, фарби, олівці, крейда), папір і ручки для записів, бланки відповідей за кількістю учасників, картки, аркуші ватману й маркери, набір предметів для ігротерапії (дрібні іграшки, камінчики, черепашки, інші предмети).
Адресність (споживачі методичної розробки): працівники психологічної служби; обдаровані учні; вчителі; батьки.
Категорія учасників: обдаровані учні у віці 13-14 років; 8-9 клас.
Склад групи: оптимальна чисельність 12-15 учнів.
Форма проведення: групові тренінгові заняття. Рекомендована частота занять – 1 раз на тиждень. Кожне заняття складається з трьох частин: вступна частина (розминка); основна частина (робоча); підсумок.
Тренінг розраховано на 12 занять по 1 академічній годині (загальний час – 12 годин).Вступна частина і підсумок займають четверту частину всього часу заняття, біля половини займає основна частина.
Успіх тренінгової роботи з обдарованими учнями визначається дотриманням специфічних принципів роботи групи:
принцип активності учасників;
принцип дослідницької позиції учасників;
принцип об’єктивації поведінки;
принцип партнерського спілкування;
принцип «тут і тепер»;
принцип конфиденціальності.
Засобами вирішення задач тренінгу є групові дискусії, рольові ігри, психогімнастика. Ці прийоми дозволяють реалізовувати принципи тренінгу, в основі яких знаходиться активний, дослідницький характер поведінки учасників. Так, під час групової дискусії обдаровані учні навчаються вмінню управляти груповим процесом обговорення проблеми, а також виступати в ролі комунікатора, генератора ідей, ерудита тощо.В процесі такої активної роботи учні здобувають групові комунікативні навички. В рольових іграх створюються ситуації міжособистісного спілкування. При цьому ігровий характер ситуації визволяє учасників від практичних наслідків їх вирішення, що роздвигає кордони пошука способів поведінки, дає простір для творчості. За грою крокує психологічний аналіз, який здійснюється сумісно групою і тренером, посилюючи навчальний ефект. Норми і правила поведінки, стиль спілкування, різноманітні комунікативні навички, які здобуваються під час рольової гри, є досягненням особистості і з успіхом переносяться в реальне життя. Психогімнастика включає різноманітні вправи, які направлені на формування комфортної групової атмосфери, зміну стану учасників групи, а також на тренування комунікативних якостей – вміння розуміти інших людей тощо.
Вправи вступної частини (розминки): «Асоціація із зустріччю»; «Прогноз погоди»; «Печатна машинка»; «Сигнал»; «Карлики та великани»; «Пакунок»; «Комната, яка змінюється»; «Мотор».
Вправи підсумкової частини: «Аплодисменти по колу»; «Подарунок»; «Спасибі за приємне заняття».
