Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цікаве обр. м. твор сход.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Відділ освіти Старовижівської РДА

Районний методичний кабінет

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня с.Буцин

Бірук Н.А.

Цікаве образотворче мистецтво

2016

Бірук Н.А. Цікаве образотворче мистецтво: Методична збірка

Упорядник Бірук Н. А., Буцин – 2016р.- с.

В збірці систематизовано дидактичний матеріал , який можна використовувати на уроках образотворчого мистецтва з метою активізації навчально – пізнавальної діяльності учнів , підвищення ефективності опанування учнями нових знань , розвитку творчих здібностей.

Дана методична збірка рекомендована вчителям образотворчого мистецтва для використання на уроках та в позакласній роботі.

Схвалено методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Старовижівської РДА (протокол №4 від 29.02.2016р.)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………5

Розділ 1. «Казки» до уроків образотворчого мистецтва……………

Розділ 2. Легенди на уроках образотворчого мистецтва…………..

Розділ 3. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва…

Список використаної літератури……………………………………..

Вступ

Визначне місце в скарбниці культурних надбань належить образотворчому мистецтву, яке є засобом пізнання навколишнього світу, джерелом натхнення і духовного збагачення людини.

Щоб зрозуміти мистецтво, треба бути художньо освіченою людиною, вивчати його мову так, як будь-який інший предмет у школі. Відомий художник – педагог П.П. Чистяков говорив: «Малювання – не тільки розвага, воно таке ж суворе і головне, як точна наука математика тут є свої непорушні закони, струнні й прекрасні, які треба вивчати».

Навчаючи дітей образотворчого мистецтва, я не ставлю мету готувати з них художників. Основне завдання, яке стоїть перед викладанням образотворчого мистецтва як навчальної дисципліни – сприяти загальному розвиткові дитини.

Сьогодення наполегливо вимагає пошуку таких форм і методів навчання, упровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищило б ефективність опанування учнями нових знань, розвивало б творчу активність.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому на кожному уроці необхідно ставити перед собою такі завдання:

  • запалити в дитячому серці вогник допитливості;

  • збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

  • розвивати різні види пам’яті;

  • розвивати уяву і фантазію;

  • розвивати увагу, спостережливість;

  • пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

  • розвивати творче мислення;

виховувати національну самосвідомість, духовність.

Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя. Урок образотворчого мистецтва – це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків створені спільними зусиллями учня і вчителя. Потрібно вчити дітей не просто малювати, а думати лініями, кольорами, слухати себе і передавати відчуття засобами візуального мистецтва.

На різних етапах уроку з метою розвитку творчих здібностей необхідно застосовувати різні форми і методи активізації пізнавальної діяльності. Починаючи урок, налаштовую учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертаюся до їх життєвого досвіду, до знань, набутих на попередніх уроках.

На етапі актуалізації опорних знань використовую такі методи як «Ланцюжок», побудову асоціативного куща, « Так-ні», «Впізнай жанр», «Розсипані картки» та ін.

Під час пояснення нового матеріалу пропоную розглянути малюнки, але ніколи не нав’язую готових шаблонів. Використовую міжпредметні зв’язки з музичним мистецтвом, літературою, історією. На уроках застосовую такі методи й прийоми, як «Лото», «Мікрофон», «Юний екскурсовод», «Інтерв’ю біля картини», «Незакінчене речення» та ін.

Також учням подобається розв’язувати різні кросворди, ребуси, чайнворди, турніри-вікторини. Практикую вправи на розвиток дитячої уяви і фантазії («Перетвори геометричну фігуру на малюнок», «Що хоче розповісти лінія»), психомалювання, де учні під музику малюють олівцем із закритими очима, передаючи враження від мелодії, а після прослуховування музики, розплющують очі та доопрацьовують малюнок кольором.

При вивченні тем «Живопис» та «Графіка» у пригоді стануть казки «Щасливі фарби», «Жовта фарба», «Веселка», «Казка про лінії», «Пригоди Олівця», легенди «Чарівні фарби», «На всі кольори райдуги» та ін. А при вивченні теми « Декоративно-ужиткове мистецтво» доцільно використати легенди про появу витинанок в Україні, про вишиванку, про походження писанок, про Пекуна, про красне яєчко та ін..

Під час виконання практичної роботи практикую музичний супровід, тому що музика благодатно впливає на розвиток дітей. Під час занять музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості. Музика допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе малого митця до створення краси, доповнює барвисту музику живопису, породжує натхнення і бажання творити. Художнє слово, музика, колір, створюють на уроках образотворчого мистецтва емоційний настрій на роботу дитячої уяви.

З метою більш ефективного закріплення матеріалу застосовую такі ігри «Знайди пару», «Збираємо осінні листочки», «Ромашка», кросворди, чайнворди, ребуси та ін..

На кінці уроку практикую метод «Вишиванка», де учні за допомогою кольорів визначають результативність уроку та ефективність методів і прийомів роботи на уроці, вправу «Рюкзачок» та ін..

Застосовувати на уроках образотворчого мистецтва дидактичні ігри – цікаво і необхідно. У своїй роботі практикую ігри: «Ланцюжок», «Збираємо осінні листочки», «Лото», «Розсипані картки», «Ледачий художник», «Відгадай», гру- вправу «Інтерв’ю біля картини». Це неповний перелік того, що можна застосувати на уроці, адже робота вчителя образотворчого мистецтва не терпить шаблонів, схематизму.

Щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів.

Сподіваюсь, що ознайомившись із змістом збірки, ви переконаєтесь, яке цікаве образотворче мистецтво.

Розділ 1. «Казки» до уроків образотворчого мистецтва Щасливі фарби

В одного художника жили кольорові фарби. Кожна фарба знаходилась у своєму будиночку-баночці... Художник брав в руки пензлик й малював тою чи іншою фарбою. Під час малювання фарбам було весело. А ось коли художник відпочивав, або покидав помешкання, залишаючи їх наодинці, фарби сумували.... Сумуючи вони мріяли....

Жовта фарба мріяла зафарбувати

сонце, пісочок на березі річки та

солодкий ананасовий сік.

Синя, в уяві малювала море, річку, озеро..., а потім починала малювати небо, розмальовуючи всі хмаринки.

Червона, гуляючи лісом, зафарбовувала ягоди та квіти, шукаючи їх у травичці, а зелена йшла поруч, розмальовуючи кожну травинку....

І ось трапилось диво: одного разу, коли художник залишив помешкання, пішовши по своїх справах, фарби осмілились залишити свої домівки й вирішили піти гуляти світом...

Вискочивши зі своїх баночок-домівок, вони почимчикували до відчиненого вікна, а звідти повистрибували на вулицю.

Скільки було радощів у кожної фарби від задоволення - нарешті здійснили свою мрію! Кольорові фарби одна за одною розфарбовували світ, утворюючи його кольоровим та яскравим.

Довго ще б гуляли фарби світом, та схаменулись від думки, що художник повернеться додому і, знайшовши їхні баночки-домівки спустошеними, засумує. Вирішили кольорові фарби повернутись до свого художника.

Вже смеркало... Художник повернувся додому втомленим та виснаженим. Він не помітив, що його фарби зникли з баночок, тому що коли сів за роботу, взявши пензля до рук, задрімав разом із пензликом.

Фарби нишком навшпиньках заскочили у віконце, в те саме, з якого вони вирушили гуляти світом. Тихо повертаючись у свої баночки-домівки, вони пошепки промовляли: « Які ж ми щасливі!»

А художник спав собі й не здогадувався, що сьогодні його кольорові фарби здійснили свої заповітні мрії! Можливо фарби потім теж заснули від втоми та виснаження, але вони, в своїх баночках - домівках, заснули щасливими...

Пригоди Олівця

Незабаром його купили. Хазяїн Олівця був письменником, і у Олівця було багато роботи. Він виправляв помилки, писав назви, але особливо йому подобалося підкреслювати головне.

Одного разу письменник вирушив у мандри. Олівцю не сподобалось, як гойдається автобус, тому що він боявся зламатись - адже для Олівця це найстрашніше.

Олівець народився нещодавно на фабриці і був звичайного червоного кольору Потім недовго жив у кіоску, де продавались канцелярські товари.

Але далі вони подорожували на пароплаві - і Олівець заспокоївся.

І ось, коли письменник прогулювався по палубі, Олівець висковзнув з його паперів та впав в океан. Довго плавав і надто змок - починала псуватися його середина! Він міг й потонути, якщо не опинився б у самого берега Африки.

Як же здивувались і зраділи африканські дітлахи, коли знайшли маленький червоний Олівець у піску! Та й сам Олівець був радий новим знайомим - адже він ніколи не малював сонечко та червоні дерева. Щоправда, знайомство продовжувалось недовго, але Олівець не жалкував - він прожив цікаве життя!

Жовта фарба

Сонце, немов яєчний жовток, золотилося над світом. Воно випромінювало тепло і життя. По його промінчиках на землю збігали жовті курчата. Пізніше вони одягнуться в різнобарвні одяганки , а спочатку всі - в жовтому. Бджілка також була жовта, вона від щирого серця припрошувала до жовтого вулика й курчатко, та те не змогло до нього добратися. "Почекай-но,- думало собі .- Довкола пурхають жовті метелики, так як я, отож і я полечу". Курчатко підскочило, але ж крильця, крильця ... тільки манюсінькі пуп'янки по боках, оточені жовтим пушком... "Нічого,- вирішило курчатко.- Доросту до курки, то й літатиму високо-високо". Та й примостилося під квочкою, і заснуло, зігріте жовтим пір'ям мами.

А сонечко золотіло, мов жовтий млинець з такими смачними пахучими хрумкотливими краями.