- •А. І. Кудряченко, ф. М. Рудич, в. О. Храмов геополітика
- •1.1. Предмет геополітики
- •1.2. Планетарний дуалізм Суші й Моря
- •1.3. Джерела геополітики
- •1.4. Категорії та функції геополітики
- •2.1. Атлантизм
- •2.2. Мондіалізм і неомондіалізм
- •2.3. Інші сучасні школи геополітики
- •2.4. Неоєвразійство
- •2.5. Глобалізм
- •3.1. Витоки геополітичної свідомості
- •3.2. Геополітичне усвідомлення простору
- •3.2.1. Історичне ядро геополітики і нація
- •3.2.2. Суспільно-політичні структури
- •3.3. Містика геопростору
- •4.1. Німецька геополітика: основні теми
- •4.2. Російська геополітика: головні ідеї
- •5.1. Геополітика і військова могутність
- •5.2. Heartland і нова світова система
- •6.1. Геополітика Сполучених Штатів Америки
- •6.2. Континентальна імперія
- •6.3. Світова імперія
- •6.4. Геополітичне майбутнє сша очима американців
- •9.1. Росія в системі геополітичних відносин
- •9.2. Геополітичне поле Європи
- •9.3. Геостратегія Китаю
- •9.4. Геополітика Японії
- •9.5. Геополітика країн Близького Сходу
- •9.6. Геополітика країн Африки і Латинської Америки
- •10.1. Геополітичне становище
- •10.2. Євразійська парадигма геостратегії України
- •10.3. Україна, Європа, Євроатлантика
- •10.4. Україна та держави
- •10.5. Геостратегія сходження України
- •11.1. Оцінка ситуації
- •11.2. Одинадцяте вересня 2001 року
- •11.3. Гіркий присмак перемоги
- •11.4. Нова геополітична ситуація
- •12.1. Війна, армія та простір
- •12.2. Геополітика і війна:
- •12.3. Війна та інформація
- •12.4. Війна у Перській затоці: причини, наслідки. Україна в новій ситуації
- •12.4.1. Причини війни в Іраку
- •12.4.2. Вигравши війну, чи зможуть виграти мир американці
- •12.4.3. Модель світового устрою: прогнози, реалії
- •12.4.4. Дії України: глибинна сутність
- •Геополітика
- •Geopolitics
9.3. Геостратегія Китаю
Відповідно до прогнозу Світового банку, на початку XXI ст. Китай стане найбільшим економічним полюсом. Як висловлюються самі китайці, XXI ст. — століття китайської цивілізації, яка за своїми основними характеристиками, насамперед гуманістичними, переважає всі інші цивілізації, і це забезпечить тріумф Китаю в третьому тисячолітті.
Значні досягнення Китаю у військовій сфері. Сучасний Китай — ядерна наддержава з потужним економічним потенціалом. Свого часу Наполеон Бонапарт так сказав про Китай: "Там лежить гігант. Коли він прокинеться, він приголомшить світ".
Китай — динамічна країна з плановою економікою та ринковим механізмом. Політична й економічна системи Китаю стабільні, що сприяє припливу іноземних капіталів. Головними прямими інвесторами в економіку Китаю виступають Тайвань, Сінгапур та інші країни, де переважають китайці. На кінець 90-х років контрактний обсяг інвестицій складав 545 млрд доларів. Стрімко зростає китайський експорт. Китай експортує свої товари в ЄС, США, Африку, Латинську Америку, Україну.
Японія виступає переважно як кредитор, а нині є головним торговим партнером Китаю, який закупає сучасну японську техніку і новітні технології. Проте на зовнішніх ринках КНР і Японія виступають як конкуренти. Сировину, енергоносії, руду, лісоматеріали Китай одержує з Росії, Австралії, США і Канади.
У майбутньому, найімовірніше, відбудеться об'єднання двох Китаїв в один, і тоді він перетвориться на наймогутнішу фінансово-економічну імперію.
Китай дотримується жорсткої демографічної політики: "Одна сім'я — одна дитина". Проте і в цій ситуації населення КНР до 2015 р. за прогнозами зросте на 300 млн чоловік. Нині, за офіційними даними, майже четверта частина міського населення безробітна. Сільське населення складає 800 млн чоловік. За деякими оцінками, 100 млн не охоплені сільськогосподарським виробництвом. Звідси легальна і нелегальна еміграція: з допомогою офіційних і неофіційних каналів китайці "освоюють" 72 країни світу. За даними експертів, на території Росії, зокрема на Далекому Сході й у Забайкаллі, нелегально проживає близько 2 млн китайців.
Складна демографічна ситуація змушує Китай шукати вихід з такого становища. Один з проектів полягає в тому, щоб піти шляхом формування у ХХІ ст. "Великого Китаю", або загального китайського ринку, куди ввійдуть Китай, Тайвань, Гонконг, Сінгапур. У перспективі в першій половині ХХІ ст. на світову арену може вийти потужна світова супердержава з четвертою частиною населення на стратегічно важливому геополітичному просторі, яка зможе регулювати життя не тільки етносів "Великого Китаю", а й численних китайських громад, розкиданих по всьому світу.
Протягом століть геополітика Китаю носила подвійний характер. Китай не був таласократичною державою, завжди орієнтувався на континентальні архетипи. Проте тривалий час "з початку ХІХ ст. до жовтня 1949 р." був напівколонією Заходу, насамперед Великої Британії.
Сучасний Китай головним чином зосереджений на самому собі. Його зовнішня політика має підлегле значення щодо внутрішньої, спрямованої на економічну і соціальну трансформацію країни. Зовнішня політика зорієнтована на стратегічний виграш часу для створення економічної і військової могутності, перетворення Китаю на потужну наддержаву.
Немає підстав стверджувати, що для досягнення своїх цілей Пекін застосує військову силу. Скоріше Китай буде придушувати волю інших країн своєю могутністю (демографічною, економічною, військовою), віддаючи тим самим пріоритет корінним інтересам країни.
Взаємодія Росії зі своїм сусідом має бути пов'язана насамперед з економічною, науково-технічною та інформаційною сферами. Для Росії Китай — це величезний ринок, де можна вигідно реалізувати як сировину, так і промислову продукцію і послуги. Неабияке значення має Китай як джерело робочої сили для розвитку Сибіру, Забайкалля і Далекого Сходу, а в перспективі — як джерело інвестицій.
Водночас Росія змушена розвивати рівноправні відносини з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, насамперед Японією, Північною і Південною Кореєю. Інтернаціоналізація розвитку Сибіру і Далекого Сходу допоможе запобігти однобічній китаїзації цих регіонів. Безумовно, діяльність інтернаціональних компаній, концесій потребує жорсткого контролю владних структур з боку Росії.
У ХХІ ст. Китай як могутня країна має можливість потужно впливати на світову геополітику, що потребує усвідомлення провідними державами, які змушені будуть прийняти виклик Пекіна.
