- •Тема 8 Роль і значення інститутів у фінансуванні освіти
- •1. Роль освіти у формуванні економічного потенціалу держави.
- •2. Методи фінансування освітніх проектів.
- •3. Сучасний механізм фінансування освіти в Україні: переваги та недоліки
- •3.1. Проблеми фінансування вищої освіти в Україні:
- •4. Зарубіжний досвід фінансування освіти та можливості його запровадження в Україні
- •4.1. Особливості фінансування вищої освіти
Тема 8 Роль і значення інститутів у фінансуванні освіти
1. Роль освіти у формуванні економічного потенціалу держави.
2. Методи фінансування освітніх проектів.
3. Сучасний механізм фінансування освіти в Україні: переваги та недоліки.
4. Зарубіжний досвід фінансування освіти та можливості його запровадження в Україні.
1. Роль освіти у формуванні економічного потенціалу держави.
Соціальна інфраструктура – комплекс об'єктів (підприємств, закладів, організацій та споруд), які забезпечують умови функціонування суспільного виробництва і життєдіяльності населення, формування фізично та інтелектуально розвиненого, суспільно активного індивіда.
Соціальну інфраструктуру поділяють на соціально-побутову та соціально-культурну частини.
Соціально-побутова інфраструктура спрямована на створення умов для відтворення людини як біологічної істоти (через побутове середовище), задоволення її потреб у належних умовах життя. У складі соціально-побутової інфраструктури розрізняють такі компоненти, як житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення, торгівля та громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок для обслуговування населення тощо.
Соціально-культурна інфраструктура сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних та значною мірою фізичних властивостей індивіда, формуванню його як економічно активної особистості, що відповідає певним вимогам суспільства до якості робочої сили. Соціально-культурна інфраструктура охоплює охорону здоров'я, рекреаційне господарство, фізичну культуру та спорт, соціальне забезпечення, освіту, культуру та мистецтво, культові споруди тощо.
Одна з визначальних особливостей економіки XXI століття полягає в тому, що джерелом зростання продуктивності праці у світі дедалі більше стають інновації у широкому сенсі (оптимізація виробничих процесів, інтеграція у виробництво нових технологій, виробів, видів послуг), а адекватне вимогам часу інноваційне середовище є можливим лише за умови високого рівня розвитку освітньо-наукової системи. В сучасних умовах ефективний розвиток суспільства може бути забезпечений лише при наявності високого інтелектуального потенціалу нації. Успішність функціонування економіки будь-якої країни залежить не стільки від потенціалу природних ресурсів, стільки від якості освіти населення. Рівень розвитку освіти та стан людського капіталу є вирішальним фактором, що впливає на формування соціально-економічних можливостей держави в контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки.
Світова практика свідчить, що понад 50 % зростання ВВП на душу населення забезпечується підвищенням продуктивності праці, освіченістю, кваліфікацією і фаховими навичками громадян. Ключове місце у забезпеченні ефективного розвитку економіки країни займає освіта, яка може надати національній економіці більш широкий потенціал для реагування на різноманітні національні потреби з точки зору наукових досліджень та інновацій.
Особливо зростає попит на спеціалістів з вищою освітою, що обумовлено наступними факторами: поступовим збільшенням обсягів виробництва, яке вимагає кваліфікованих фахівців різних напрямків; прагненням отримати глибокі професійні знання; розумінням того, що освіта є важливим чинником досягнення високого рівня добробуту та відповідного соціального статусу.
