Висновки

Поліссю судилася щаслива доля назавжди поєднатися з іменами польських митців Юліуша Словацького, Юзефа Крашевського та класика російської літератури Олександра Купріна. Перший, уродженець Кременеччини, провів дитячі роки в Україні, а згодом часто навідувався на Волинь (нині – Тернопілля). Крашевського доля закинула майже на 20 років на територію тодішньої Волинської губернії, а Купріна на невеликий проміжок часу – до тодішньої Рівненської губернії. Природа Полісся, легенди місцевих жителів, їх побут не могли не залишити вагомого сліду у творчості людини, яка тут народилася, і випадкового подорожуючого, адже перебування в українському середовищі, серед волинської природи давало достатньо матеріалу для багатої уяви письменників.

Край дитячих років, Кременець, з його чудовими гірськими краєвидами, блакитними водами Ікви, зоряним небом, горою Боною, котра підноситься над містом зі своїм величним стародавнім замком, у польського поета Ю. Словацького оспіваний у таких творах, як «Година роздумів», «Якщо колись у тій моїй країні…», «В пам’яткову книжку Зосі Бобрової», «Розстання» та ін.

За час проживання на Волині Ю. Крашевський написав цикл «селянських» повістей, в основі яких лежать реальні події з життя поліського села, побут його мешканців: «Уляна», «Історія Савки», «Остап Бондарчук», «Ярина», «Історія кілка в плоті», «Хата за селом» й ін.

У О. Купріна тематикою Великої Волині пов’язаний цикл оповідань «У лісовій гущині», «На глухарів», «Сріблястий вовк» та повість «Олеся».

У дослідженні ми проаналізували образ природи поліського краю, відшукали трансформовані місцеві легенди, вірування та перекази у вищеперелічених творах Ю. Словацького та О. Купріна, а також на основі «селянських» повістей Ю. Крашевського дослідили типові традиційні елементи матеріальної культури Полісся.

Якщо говорити про аналіз поезій романтика Ю. Словацького, в яких іде

мова про Волинський край, то зрозуміло, що образ природи зображений не настільки широко і детально, як у реаліста О. Купріна. Але про те, що польський поет привніс у свої твори низку українських мотивів, свідчать описані ним ландшафти рідного краю, образи гори Бони, міста Кременця, річки Ікви тощо.

Опрацювавши тексти «поліського циклу» О. Купріна, ми дійшли висновку, що російський прозаїк з точністю, з нотками реалізму описав у власних оповіданнях ландшафт краю, кліматичні умови та явища, рослинний та тваринний світ, а також правдиво відтворив на сторінках творів географічні назви описуваної місцевості.

Порівняльний аналіз поезій Ю. Словацького та оповідань О. Купріна, проведений нами, дав змогу виокремити спільні та відмінні риси в змалюванні волинської природи. Спільним в зображенні поліської природи в обох авторів виступають достовірно описані географічні назви місцевості, ліризм описів, суголосність природи внутрішнім переживанням та почуттям героїв, описи навколишнього середовища в різні пори року.

Відрізняє образ природи у поета та письменника зображувана ними місцевість (Ю. Словацький в аналізованих нами поезіях згадує Кременець, гору Бону, річку Ікву, Кременецький замок, а Купрін – с. Перебрід, с. Казимирку (нині с. Кузьмівка), с. Печалівку, Яринівський шлях, Бісів Кут, Маринине болото, залізничну станцію Вовчу (нині Моквин), а найголовніше сама манера опису довколишнього світу. Польський митець слова Ю. Словацький опоетизовує Полісся у дусі романтизму, а класик російської літератури О. Купрін поєднує реалістичний пейзаж з романтичним.

Скарбниця-музей народної творчості Велика Волинь вразила своєю колоритністю місцевих легенд Ю. Словацького та О. Купріна. Тож природно, що у творах цих авторів ми знаходимо трансформовані народні вірування та легенди. Так, і у поезіях Ю. Словацького, окрім міфологем коліївщини та гайдамаччини, присутні розповіді, пов’язані саме з поліським краєм, зокрема, легенди про гору Бону та Кременецький замок. Аналіз купрінських оповідань також показав, що письменник репрезентував нащадкам міфологічні мотиви притаманні саме краю лісів, боліт та озер – Поліссю. Для прикладу, перекази про вовкулак, які знайшли відображення в оповіданні О. Купріна «Сріблястий вовк», трапляються по всій Україні, але найпопулярніші саме на території Історичної Волині. Це пов’язано насамперед з природними факторами. Поширення біологічного виду в природному середовищі обумовлювало популярність цієї тематики і в контексті фольклорному. Оповідання «поліського циклу» російського письменника багаті і на легенди про відьом, птахів, явища природи, церковні дзвони тощо.

Щодо аналізованих нами «селянських» повістей Ю. Крашевського, то вони послугували невичерпним багажем знань про традиційну матеріальну культуру Великої Волині. Зі сторінок творів польського письменника ми дізнались про особливості забудови поліського села ХІХ ст., зокрема, розташування садиб простих селян, панів, культових та виробничо-побутових споруд. Велику увагу приділили матеріальній культурі мешканців Полісся, адже окремі типові елементи матеріальної культури цього краю (одяг, їжу, транспортні засоби, інтер’єр осель) показали в розрізі побуту панів та селян.

Отже, зв’язок Юліуша Словацького, Юзефа Крашевського та Олександра Купріна із Волинським Поліссям був виграшним для обох сторін. Адже саме ця місцевість дала змогу створити їм найкращі твори, які принесли беззаперечну славу та визнання, і, разом з тим, увіковічнити для українського народу, безпосередньо для самих поліщуків, їх рідний край з неповторною природою, з невичерпними легендами, міфообразами, фольклором, самобутнім побутом.