- •Мотиви полісся у творчості ю. Словацького, ю. Крашевського та о. Купріна
- •Любомль – 2015
- •Наукової роботи «Мотиви Полісся у творчості ю. Словацького, ю. Крашевського та о. Купріна» учениці 11-а класу Любомльського нвк «зош і-ііі ст. – районна гімназія» імені Наталії Ужвій
- •Дубини Наталії Петрівни
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації
Волинське відділення МАН України
Любомльська філія ВОМАН
Відділення: літературознавство,
фольклористика, мистецтвознавство
Секція: світова література
Мотиви полісся у творчості ю. Словацького, ю. Крашевського та о. Купріна
|
Роботу виконала: Дубина Наталія Петрівна, учениця 11-А класу Любомльського НВК «ЗОШ I-III ст. – районна гімназія» імені Наталії Ужвій Любомльської районної ради |
|
|
|
Науковий керівник: Саць Л.С., керівник гуртка світової літератури Любомльської філії Волинської обласної МАН |
Любомль – 2015
ТЕЗИ
Наукової роботи «Мотиви Полісся у творчості ю. Словацького, ю. Крашевського та о. Купріна» учениці 11-а класу Любомльського нвк «зош і-ііі ст. – районна гімназія» імені Наталії Ужвій
Дубини Наталії Петрівни
Ю. Словацький, Ю. Крашевський та О. Купрін зображували у своїх творах природу Полісся, його традиційну матеріальну культуру, колорит місцевих легенд та оповідок. Тож у нашому дослідженні сконцентровано увагу на аналізі образу природи та трансформації міфологічних мотивів Полісся у творах Юліуша Словацького та Олександра Купріна, а також на дослідженні окремих складових традиційно-побутової культури ХІХ ст. мешканців цього краю на основі оповідань Ю. Крашевського. Новизна роботи полягає в спробі здійснити порівняльний аналіз образу волинської природи в поезіях Ю. Словацького та «поліських» оповіданнях О. Купріна, визначити їх спільні та відмінні риси, вивчити достовірність використаних ними місцевих легенд і оповідок, а також на основі «селянських» повістей Ю. Крашевського розкрити типові елементи матеріальної культури Полісся в розрізі побуту панів та селян.
Природа Полісся у поезіях романтика Ю. Словацького зображена не так широко і детально, як у реаліста О. Купріна. Але про те, що польський поет привніс у свої твори низку українських мотивів, свідчать описані ним ландшафти рідного краю, образи гори Бони, міста Кременця, річки Ікви тощо.
Вказуючи на особливості Волинського Полісся, О. Купрін з точністю, з нотками реалізму описав у власних оповіданнях ландшафт краю, кліматичні умови та явища, рослинний та тваринний світ, а також правдиво відтворив на сторінках творів географічні назви описуваної місцевості.
Порівняльний аналіз творів письменників дав змогу виокремити багато схожих рис та відмінних ознак в змалюванні волинської природи. Спільним в зображенні поліської природи в обох авторів виступають достовірно описані географічні назви місцевості, суголосність природи внутрішнім переживанням та почуттям героїв, пейзажі краю в різні пори року.
Відрізняє образ природи у поета та письменника зображувана ними місцевість (Ю. Словацький у своїх поезіях змалював місто Кременець, гору Бону, річку Ікву, Кременецький замок, а О. Купрін на сторінках аналізованих нами творів згадує с. Перебрід, с. Казимирку (нині с. Кузьмівка), с. Печалівку, Яринівський шлях, Бісів Кут, Маринине болото, залізничну станцію Вовчу (нині Моквин), а найголовніше сама манера опису довколишнього світу. Польський митець Ю. Словацький опоетизовує Полісся у дусі романтизму, а російський письменник О. Купрін поєднує реалістичний пейзаж з романтичним.
Поліський край багатий легендами. Тож природно, що у творах Ю. Словацького та О. Купріна ми знаходимо трансформовані народні вірування та перекази. У поезіях Ю. Словацького ми дослідили перенесені у творчість легенди про гору Бону та Кременецький замок. А купрінські оповідання репрезентували нащадкам міфологічні мотиви про вовкулак, відьом, птахів, явища природи, церковні дзвони тощо, які притаманні саме Великій Волині.
На сторінках «селянських» повістей Ю. Крашевського знайшли своє відображення показові аспекти та реалії традиційно-побутової культури Полісся. З творів польського письменника ми дізнались про особливості забудови поліського села ХІХ ст., зокрема, розташування садиб простих селян, панів, культових та виробничо-побутових споруд. Велику увагу приділили матеріальній культурі мешканців Полісся, адже окремі типові її елементи (одяг, їжу, транспортні засоби, інтер’єр осель) ми показали в розрізі побуту панів та селян.
Отже, наше дослідження підтвердило, що неповторний поліський край, як історико-культурний ареал, наклав свій відбиток на творчість Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна. Природа, місцеві легенди та перекази, особливості традиційно-побутової культури краю зазнали трансформації і «ожили» на сторінках творів цих авторів.
ЗМІСТ
Вступ |
5 |
Розділ I. Поліський життєпис Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна……………………………………………………………………….. |
9 |
Розділ ІІ. Типовість і специфіка зображення природи Полісся Ю. Словацьким та О. Купріним……..………………………………………... |
18 |
2.1. Образ поліського краю крізь призму романтизму в поетичній творчості Ю. Словацького……………………………………………………... |
18 |
2.2. Особливості зображення природи в оповіданнях «поліського циклу» О. Купріна …………………………………………...………………………….. |
23 |
2.3. Порівняльний аналіз змалювання пейзажів Полісся у поезіях Ю. Словацького та прозі О. Купріна…..…………………..………………….. |
31 |
Розділ ІІІ. Духовна та матеріальна культура поліського регіону у творчості Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна…………………………… |
35 |
3.1. Трансформація легенд, вірувань поліського регіону у творчості Ю. Словацького та О. Купріна……………………………………….………... |
35 |
3.2. Традиційно-побутова культура Полісся у «селянських» повістях Ю. Крашевського……………..……………………………………………….... |
49 |
Висновки………………………………………………………………………… |
72 |
Список використаних джерел…………………………………………………. |
75 |
ВСТУП
Не одне покоління дослідників цікавить Поліська земля з її самобутньою культурою, неповторною природою, багатющим фольклором. Українське Полісся – етнографічний регіон, що зі сходу на захід простягається через увесь північний край України і разом із суміжним білоруським, брянським у Росії та люблінським у Польщі творить одну зі своєрідних географічних та історико-етнографічних територій слов’янського світу.
Мовознавці стверджують, що східнослов’янська етимологія назви Полісся закорінена у семантиці лісу та болота (лісиста місцевість, лісок). Вона має балтський аналог (Pala, Pelesa, Pelysa), що в литовській і латиській мовах означає болотистий лісок. Це може свідчити про спільний балто-слов’янський корінь назви Полісся. Проте сьогодні вживаються й інші назви на позначення території, що охоплює південні райони теперішніх Волинської та Рівненської, південно-західні – Житомирської, північні – Хмельницької та Тернопільської областей, а саме: «Історична Волинь», «Велика Волинь». Це зумовлено тим, що наприкінці XVIII століття було створено Волинську губернію, яка об’єднувала у своєму складі як історичні – Волинські землі, так і території, що раніше відносились до Київського князівства.
Велика Волинь відзначається самобутніми народними звичаями, традиційно-побутовою матеріальною і духовною культурою, мовою, звичайно, своєрідним фольклором і специфічною природою, що знайшли відображення у творчості як українських, так і зарубіжних письменників, життя яких було тісно пов’язане з цим краєм: Лесі Українки, Уласа Самчука, Олекси Стефановича, Оксани Лятуринської, Хаїма Нахмана Б’ялика, Габріели Запольської, Леонарда Совінського. Зокрема в місті Кременець (нині Тернопільської області) народився і провів дитячі та юнацькі роки Юліуш Словацький – поет, один із основоположників польського романтизму. Понад 20 років прожив на поліській землі ще один відомий польський письменник, публіцист, літературознавець, історик, фольклорист, етнограф, художник, мистецтвознавець, громадський діяч Юзеф Ігнацій Крашевський. У волинській біографії письменника були села тодішнього Луцького повіту: Омельне (нині Ківерцівського р-ну), Городок (нині Луцького р-ну), Губин (нині Локачинського р-ну) та тогочасний губернський центр Житомир. А у селі Казимирка (нині Кузьмівка) Сарненського району на Рівненщині певний час перебував відомий російський прозаїк-реаліст Олександр Купрін. Враження від пейзажів Полісся, побуту його мешканців та місцевих легенд залишили значний слід у творчості зарубіжних митців. Для них українські землі були справжнім оазисом всього поетичного, не зіпсованого цивілізацією, де могла розгулятися стиснена суспільними канонами душа письменника. Описуючи природу, матеріальну культуру і оповідки мешканців цього краю, Юліуш Словацький, Юзеф Крашевський та Олександр Купрін не просто демонструють їх специфіку, а й мимоволі впливають на підсвідомість, нагадують про необхідність пам’ятати та зберігати все, що оточує людину.
У науковій роботі сконцентровано увагу на аналізі образу природи та трансформації міфологічних мотивів Полісся у творах Юліуша Словацького та Олександра Купріна, зроблено спробу визначити спільні та відмінні риси у відображенні природи Великої Волині, а також на дослідженні окремих складових традиційно-побутової культури ХІХ ст. мешканців цього краю на основі повістей Юзефа Крашевського.
Актуальність дослідження зумовлюється важливою роллю творчих доробків Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна у світовій літературі, збагаченням ними тем і сюжетів.
Новизна роботи полягає в спробі здійснити порівняльний аналіз образу волинської природи в поезіях Ю. Словацького та «поліських» оповіданнях О. Купріна, визначити їх спільні та відмінні риси, вивчити достовірність використаних ними місцевих легенд і оповідок, а також на основі «селянських» повістей Ю. Крашевського розкрити типові традиційні елементи матеріальної культури Полісся в розрізі побуту панів та селян.
Метою дослідження є опис особливостей волинської природи, типових
для поліського регіону міфологічних мотивів та матеріальної культури на прикладі поезій Ю. Словацького, повістей Ю. Крашевського та оповідань
О. Купріна.
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
вивчити поліський життєпис Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна;
дослідити образ поліського краю крізь призму романтизму в поезіях Ю. Словацького;
описати на основі «поліських» оповідань О. Купріна особливості природи Великої Волині;
здійснити порівняльний аналіз змалювання поліських пейзажів в поезіях Ю. Словацького та прозі О. Купріна;
проаналізувати трансформацію та репрезентацію легенд, вірувань Полісся в поезіях Ю. Словацького та оповіданнях О. Купріна;
розкрити аспекти традиційно-побутової культури поліщуків у «селянських» повістях Ю. Крашевського.
Практична цінність роботи полягає в можливості використання отриманих результатів дослідження на уроках світової літератури під час вивчення доби Романтизму, Реалізму, творчості Ю. Словацького, Ю. Крашевського та О. Купріна, занять гуртків МАН.
Теоретичну базу дослідження становлять праці «Географія рідного краю» (за редакцією О. Скаршевської, В. Демковича), «Єврорегіон Буг: Волинська область» (за редакцією Б. Клімчука), Л. Петрухіної «Пейзаж у контексті теорії літератури», Д. Павличка «Український патріотизм Юліуша Словацького», М. Моклиці «Образ Волинського Полісся у творчості О. Купріна», Г. Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космогонічні українські народні погляди та вірування», В. Милорадовича «Українська відьма: нариси з української демонології», Т. Данилюк-Терещук «Регіональні особливості народних уявлень про відьом на Західному Поліссі», «Українське народознавство» (за редакцією С. Павлюка), А. Дмитренко «Матеріальна культура мешканців Волині і західного Полісся у творах Ю. Крашевського», «Українська хата» (за редакцією В. Масненко, В. Ракшанова) та інші.
Джерельною базою роботи є тексти поезій «Година роздумів», «Розстання», «В пам’яткову книжку Зосі Бобрової», «Якщо колись у тій моїй країні» Ю. Словацького, повістей «Уляна», «Історія Савки», «Остап Бондарчук», «Ярина», «Історія кілка в плоті», «Хата за селом» Ю. Крашевського та повісті «Олеся», оповідань «На глухарів», «У лісовій гущині», «Сріблястий вовк» О. Купріна.
У роботі використано методи описового, компонентного та компаративного (порівняльного) аналізу, синтезу та узагальнення.
Структура роботи. Наукова робота складається зі вступу, основної частини, що поділяється на три розділи, висновків та списку використаних джерел.
