МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Криворізький коледж Національного АвіаційногоУніверситету
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник начальника коледжу
з навчально-методичної роботи
_____________ Г.В. Даниліна
„___” ________ 2015 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
з дисципліни
«Архітектура комп'ютерів»
(назва дисципліни)
напряму підготовки/спеціальності 5.05010201«Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»
(код та назва напряму підготовки/спеціальності)
Кривий Ріг
2015р.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
для курсантів деної та заочної форми навчання.
напряму підготовки/спеціальності 5.05010201«Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»
(код та назва напряму підготовки/спеціальності)
з дисципліни «Архітектура комп'ютерів»
(назва дисципліни)
Криворізького коледжу НАУ. – Кривий Ріг, 2015. - …...с.
Укладач(і): викладач вищої категорії В.І Горбунов
(посада, наук..ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові)
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Архітектура комп'ютерів» обговорено на засіданні кафедри/циклової комісії комп‘ютерних систем та мереж (назва кафедри/циклової комісії) протокол №____ від «___» 2015р. Завідувач кафедри/ Голова циклової комісії __________ І.В. Кравчук (підпис) (П.І.Б) |
ПОГОДЖУЮ Завідувач навчально-методичним кабінетом ________ М.М.Кольчак (підпис) (П.І.Б.) „____” __________2015р.
|
Загальні положення
Курсова робота з дисципліни " Архітектура комп'ютерів " виконується у 8 семестрі і має за мету узагальнити та систематизувати знання та закріпити навички, отримані під час її вивчення.
Тематика курсових робіт має загальне формулювання "Дослідити процес виконання побудови цифрових функціональних вузлів та пристроїв на основі інтегральних мікросхем і мікропроцесорних засобів».
. Дані для роботи обираються за номером курсанта у журналі із наданих викладачем вихідних таблиць.
Тема курсового проекту «Дослідити процес виконання побудови цифрових функціональних вузлів та пристроїв на основі інтегральних мікросхем і мікропроцесорних засобів» актуальна у зв'язку з широким застосуванням цифрової обчислювальної техніки у цивільній авіації та народному господарстві.
Завданнями та метою курсової роботи є вивчення принципів функціонування ЕОМ, аналіз необхідності використання того чи іншого типу ЕОМ для розв’язання заданого типу задачі. Розглядаються ЕОМ, оснащені різними процесорами і супер-ЕОМ.
Архітектура комп'ютерів вивчає принципи побудови цифрових функціональних вузлів та пристроїв на основі інтегральних мікросхем і мікропроцесорних засобів.
Обчислювальну техніку широко використовують в експлуатаційних підрозділах цивільної авіації для забезпечення планово-економічних розрахунків, в автоматизованих системах обслуговування авіапасажирів, для проведення статичних і динамічних випробувань моделей літальних апаратів в аеродинамічних трубах. Комп'ютери використовують з метою інтенсифікації навчального процесу у вищих навчальних закладах.
Загальні методичні вказівки
Кінцевим етапом вивчення курсу «Архітекрура комп’ютерів» є курсовий проект, виконання якого дозволяє курсанту закріпити, розширити та узагальнити отримані теоретичні знання, а також ознайомитися з методикою проектування та синтезу цифрових пристроїв або розрахунку обчислювальних пристроїв.
Пояснювальна записка до курсової роботи повинна містити детальний опис виконання кожного етапу роботи, перелік отриманих файлів, обов’язкові вступ, висновки та список використаних літературних джерел. До пояснювальної записки додається електронна версія курсової роботи на будь-якому комп’ютерному носії інформації.
Основні вимоги до курсової роботи:
одержання прогресивних технічних рішень;
строге застосування формалізованих методів аналізу і син-тезу цифрових схем;
мінімізація складу елементів;
оптимальний вибір сучасних швидкодіючих інтегральних мікросхем різного ступеню інтеграції;
забезпечення електричних режимів роботи інтегральних мікросхем;
виконання вимог чинних державних стандартів.
МЕТА 1 ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ
Курсові проекти та роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення теоретичних знань, набутих курсантами під час вивчення конкретних дисциплін, розвитку навичок їх практичного застосування, самостійного та комплексного розв'язання конкретних фахових завдань.
Курсове проектування мас також за мету навчити курсанта швидко і впевнено користуватися відповідною довідковою літературою, державними стандартами, єдиними нормами і розцінками, таблицями, типовими проектами та іншими матеріалами, які фахівець використовує під час своєї професійної діяльності.
Курсове проектування надає курсантам також можливість поглиблення (або здобуття) практичних навичок самостійної кваліфікованої праці на рівні фахівця певної галузі діяльності з використанням сучасних комп'ютерних інформаційних технологій при обробці символьної та графічної інформації та проведенні обчислень.
Беручи до уваги, що під час курсового проектування курсанти використовують теоретичні знання та навички їх практичного застосування, набуті під час вивчення певної дисципліни, виконання курсового проекту (роботи) з неї планується або після повного завершення теоретичного курсу, або на його завершальному етапі.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО КУРСОВИМ ПРОЕКТУВАННЯМ
Час, відведений на керівництво курсовим проектуванням, керівник використовує для:
складання та видачі курсанту індивідуального завдання за узгодженою темою курсої роботи:
проведення групових та індивідуальних консультацій;
перевірки виконаної роботи;
участі в організації та проведенні захисту курсових проектів (робіт).
Виконання курсового проекту (роботи) як документа, що завершує навчальний процес з теоретичної частини дисципліни, повинно відбуватися в точній відповідності до вимог державних стандартів та інших нормативних документів до розробки проектної. конструкгорської, науково-дослідної та іншої документації. Будь-які спрощення виконання окремих етапів курсового проекту (роботи) можуть бути здійснені курсантом винятково з дозволу керівника. Курсова робота вміщує в собі наступні етапи:
визначення теми;
оформлення завдання на курсове проектування;
безпосереднє виконання курсового проекту (роботи);
оформлення пояснювальної записки» графічного та іншого ілюстративного матеріалу;
захист курсового проекту (роботи).
Заміна обраної курсантом та затвердженої теми курсового проекту (роботи) на іншу дозволяється тільки у виняткових випадках чи з дозволу голови циклової комісії та
керівника курсовим проектуванням за мотивованою письмовою заявою курсанта з обгрунтуванням її причин.
У терміни, передбачені графіком курсового проектування, але не рідше одного разу в два тижні, курсант зобов'язаний інформувати керівника про виконану роботу.
Перш за все курсант повинен представити керівнику на його вимогу свої пропозиції щодо можливих шляхів вирішення поставленого завдання і тільки після цього приступати до їх реалізації.
Керівник контролює планомірність курсового проектування та відповідність його ходу встановленому графіку, заслуховує докази та обгрунтування найбільш важливих рішень, перевіряє всі розрахунки, відповідність виконання графічного матеріалу вимогам ДСТУ та інших нормативних документів, обговорює зі курсантом інші питання.
Усі помилки, неясності та недопрацьовані місця повинні бути вказані курсанту з наданням відповідних роз'яснень щодо напрямку, в якому треба зробити виправлення та доопрацювання, тільки після того, як керівник переконається, що курсант достатньо ознайомився з даним питанням та зрозумів Його суть.
Після перевірки виконання чергового стану роботи керівник дозволяє курсанту перейти до наступного етапу.
Виконаний курсантом курсовий проект (робота) має бути оформлений згідно з вимогами і ним підписаний.
Якщо курсовий проект (робота) відповідає всім вимогам, що висуваються до нього, він допускається до захисту, про що керівник робить відповідний запис в пояснювальній записці, а також на кресленнях та плакатах.
Якщо керівник курсового проекту (роботи) не вважає можливим допустити його до захисту з тих чи інших причин, це питання має обов'язково обговорюватися на засіданні циклової комісії з запрошенням на нього курсанта.
СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)
Курсовий проект (робота) становить собою сукупність документів
(пояснювальної записки, креслень, що виконані з обов'язковим додержанням вимог ДСТУ, та іншого ілюстративного матеріалу).
Пояснювальна записка повинна мати таку структуру (ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення):
титульний аркуш;
завдання на виконання курсового проекту (роботи);
зміст;
перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
вступ;
основна частина, в розділах якої розкривається зміст курсового проекту (роботи); висновки та рекомендації;
список використаної літератури;
додатки.
Докладну структуру курсового проект)' (роботи) у кожному конкретному випадку встановлює в методичних вказівках циклова комісія, що веде курсове проектування.
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)
Пояснювальна записка, креслення, плакати та інші матеріали оформлюються в одному примірнику.
Рекомендовано пояснювальну записку виконувати машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом.
Пояснювальна записка має бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їх з'єднання скріпкою або швидкозшивачем (стосується курсових проектів).
Пояснювальна записка повинна розкривати зміст курсового проекту (роботи), містити обгрунтування вибору методів рішення поставленого завдання, необхідні розрахунки, описання проведених експериментів, аналіз отриманих результатів та інші матеріали.
Матеріал пояснювальної записки повинен бути викладений грамотно, чітко та стисло. При цьому в тексті записки мають буги обов'язковими посилання на використані літературні та інші джерела.
Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп'ютерним способом на одному боці аркушів формату А4 (рекомендовано через 1.5 міжрядкового інтервалу). Текст вирівнюється по ширині аркуша.
Обсяг пояснювальної записки встановлюється відповідними методичними вказівками циклової комісії, що веде курсове проектування.
Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної записки наведено в
додатку 1, Зразок оформлення аркуша завдання на, виконання курсового проекту (роботи) наведено і» додатку 2.
Аркуш зі змістом пояснювальної записки розміщується безпосередньо після завдання на курсове проектування, починаючи з нової сторінки.
До змісту включають заголовки структурних елементів пояснювальної записки: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно назви (заголовки) всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки; висновки та рекомендації; список використаної літератури; назви додатків. Справа наводяться номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.
Усі прийняті в пояснювальній записці малопоширені умовні
позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни пояснюють у відповідному переліку, який розмішується безпосередньо після аркушу зі змістом, починаючи з нової сторінки.
У вступі, який розміщується на новій сторінці:
відображається актуальність, наукове та практичне значення обраної теми;
формулюються мета та завдання курсового проектування;
встановлюються об'єкт та предмет розгляду:
даються посилання на відповідні нормативні документи;
відмічаються положення, що виносяться на захист.
Основна частина пояснювальної записки складається з декількох розділів. В ній викладається рішення поставленого завдання, яке повинно супроводжуватися отриманими результатами досліджень, необхідними ілюстративними матеріалами, технологічними вказівками тощо.
За результатами виконання курсового проекту (роботи) курсант має зробити висновки та рекомендації з їх обов'язковим обгрунтуванням.
У списку літератури наводяться всі використані під час курсового проектування літературні джерела.
Бібліографічні видання наводяться в порядку їх згадування в тексті згідно з вимогами чинних стандартів, наприклад: 9. ЧЕРНЬІЙ М.Л.. КОРАБЛИН В.И. Воздушная навигацня. - М.: Транспорт. 1983.384с.
Зразок оформлення бібліографічного опису наведений в додатку 5.
Відповідно до вимог стандарту 2.104.08.. 2.106-98 ЄСКД кожний розділ пояснювальної записки повинен починатися з нового аркушу, перший розділ пояснювальної записки повинен мати рамку з полями: ліве - 20 мм, верхнє, нижнє, праве - по 5 ми.
Зразок оформлення першого заголовного аркушу вступу курсового проекту наведений в додатку 3.
Усі наступні аркуші розділу також повинні мати рамку з наведеними вище полями, в правому нижньому куті якої виділяється квадрат розміром 10x10 мм для написання номера сторінки (додаток 4).
Сторінки пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами в їх правому нижньому куті, з наскрізною нумерацією по всій записці. Нумерація сторінок починається з цифри 3 на аркуші реферату.
Заголовки структурних елементів та розділів друкуються великими напівжирними літерами без крапки в кінці і вирівнюються посередині рядка. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.
Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. У кінці номера підрозділу, пункту та підпункту має бути крапка. Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою, наприклад: 1.1. Аналіз методів чисельного інтегрування диференційних рівнянь.
Заголовки структурних елементів пояснювальної записки: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ не нумеруються.
7Ілюстрації розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад,"... на мал. 1.2...".
Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах розділу (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках). Таблиці розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад."... в табл. 2.3 ..."
Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, причому, вище та нижче кожної формули має бути по одному вільному рядку. Номер вказується в круглих дужках на рівні формули в крайній правій позиції по рядку, наприклад: (3.1). Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул приводяться безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Посилання на формули зазначають їх порядковим номером в дужках, наприклад:"... в формулі (3.1)...".
Посилання в тексті на використані літературні джерела треба зазначати порядковим номером зі списку використаної літератури, виділеним квадратними дужками. наприклад:"... до вимог, наведених у [7]...".
Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назви виробів та інші власні імена в тексті пояснювальної записки наводяться мовою оригіналу. Дозволяється власні імена та назви наводити в перекладі на мову пояснювальної записки з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви.
Додатки оформлюються як продовження основної частини пояснювальної записки і розташовуються в порядку згадування в основному тексті.
Графічний матеріал виконується комп'ютерним способом у порядку, визначеному методичними вказівками з курсового проектування.
Креслення та плакати, інший ілюстративний матеріал можуть бути виконані на паперових, плівкових (слайди) або магнітних (дискета 3.5) носіях.
Креслення, плакати, обчислювальні програми незалежно від виду носія, мають бути обов'язково дубльовані на паперових аркушах формату А4.
Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки.
Додаток 1
Приклад оформлення тітульного листа на курсовий проект (роботу):
_____________________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
_____________________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
Курсовий проект (робота)
з ___________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:_____________________________________________________
____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки__________________
спеціальності_______________________
__________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. _________ - 20 __рік
Додаток 2
Приклад оформлення завдання на курсовий проект (роботу):
Національний авіаційний університет
Криворізький авіатехнічний коледж ГА
Відділення ЕОМ
Завдання
На виконання курсової роботи
студента(ки)
Тема курсової роботи: Розробка пристрою цифрової ЕОМ з виконанням розгорненої принципової схеми згідно варіанту завдання. Вказати назву пристрою згідно варіанту.
Термін виконання роботи: з 17.01.05г. по 22.03.05г.
Використовуючи матеріали конспекту і вказаної літератури розробити функціональну схему пристрою, на підставі її розробити принципову схему, використовуючи довідкову літературу підібрати що випускаються промисловістю мікросхему.
Описати принцип роботи пристрою і розрахувати споживану потужність від мережі.
3. Етапи роботи над КР:
розробка функціональної схеми пристрою; розробка принципової схеми;
опис роботи схеми;
підбір мікросхем;
розрахунок споживаної потужності;
4. Завдання видав___________________________ «____»_______________200_г.
5. Завдання прийняв до виконання__________________________________
Курсова робота захищена з оцінкою
Голова комісії: ______________________________ «___» ____________ 200_г.
Члени комиссии:__________________________________________________________
________________________________________________________________________
Додаток 3
Приклад оформлення перших листів розділів курсового проекту
(роботи):
Назва розділу
03 – рік захисту КР
15 – номер варіанту теми
08 – останні цифри залікової книхки
КР – абревіатура документа
Кфедра/циклова комісія комп‘ютерних систем та мереж
|
ККНАУ 03 15 08 КР |
||||||||
Виконав |
|
|
|
Тема |
|
Лист |
Листів |
||
Керівник. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Консульт. |
|
. |
|
|
|||||
Зав. Відділ. |
|
|
|
||||||
Додаток 4
(Текст подальших листів розділу)
Теми курсової роботи з дисципліни «Архітектура комп'ютерів».
Спроектувати:
Контроллер паралельного інтерфейсу виводу (8-ми розрядний)
Контроллер паралельного інтерфейсу введення (8-ми розрядний)
Контроллер послідовної синхронної передачі (виводу)(8-ми розрядний)
Контроллер послідовного синхронного прийому(введення) (8-ми розрядний)
Контроллер послідовної асинхронної передачі (виводу) (8-ми розрядний)
Контроллер послідовного асинхронного прийому (введення) (8-ми розрядний)
Контроллер переривань (8-ми розрядний)
Контроллер ПДП (8-ми розрядний)
Системний таймер (8-ми розрядний)
Контроллер паралельного інтерфейсу виводу (16-ти розрядний)
Контроллер паралельного інтерфейсу введення (16-ти розрядний)
Контроллер послідовного синхронної передачі (виводу) (16-ти розрядний)
Контроллер послідовного синхронного прийому (введення) (16-ти розрядний)
Контроллер послідовної асинхронної передачі (виводу) (16-ти розрядний)
Контроллер послідовного асинхронного прийому (введення) (16-ти розрядний)
Контроллер переривань (16-ти розрядний)
Контроллер ПДП (16-ти розрядний) •
18. Системний таймер (16-ти розрядний)
Модуль ОЗУ на 16 Кбайт
Модуль ОЗУ на 32 Кбайт»
Модуль ОЗУ на 32 Кбайта, 2 банки пам'яті з парними і непарними адресами
Модуль ПЗП на 16 Кбайт
Модуль ПЗП на 32 Кбайта
Модуль ОЗУ на 64 Кбайта - 4 банки пам'яті
Модуль ОЗУ на 128 Кбайта - 2 банки пам'яті
Модуль ПЗП на 32 Кбайта - 2 банки пам'яті . Масочний
Модуль ПЗП на 32 Кбайта. - 2 банки пам'яті, Непрограмований
Модуль статичного ОЗУ на 16 Кбайт
Модуль статичного. ОЗУ на 32 Кбайта
Модуль статичного ОЗУ на 16 Кбайт із структурою 2Д
31. Модуль статичного ОЗУ на 32 Кбайт із структурою 2ДМ
Модуль статичного ОЗУ на 64 Кбайта, 4 банки з парними і непарними адресами, розрядністю 16 битий.
Модуль динамічного ОЗУ на 32 Кбайта, 2 банки з чегными і непарними адресами, розрядність 8 битий.
Модуль ПЗП на 32 Кбайт - программируемый.
Модуль ПЗП па 64 Кбайт - 16 розрядний, репрограммируемый.
Модуль ПЗП на 16 Кбайт - 32 розряди, масочный.
37. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті з роздільними лініями введення- висновку
даних.
38. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті із загальними лініями введення- висновку
даних.
39. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті з байтовою організацією.
40. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті з однорозрядною організацією з інтерфейсом І-41.
41. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті з байтовою організацією і
роздільними лініями введення- виведення даних з інтерфейсом МПИ.
42. Модуль статичного ОЗУ на мікросхемах пам'яті з байтовою організацією з
контроллером К588ВГ2.
43. Модуль динамічного ОЗУ з мультиплексором коду адреси.
44. Модуль динамічного ОЗУ з інтерфейсом І-41.
45.Пристрій затримки на мікросхемах пам'яті К565РУ6.
46.Пристрій для запису і зберігання кодових послідовностей і виведення їх на екран осцилографа. на екран осцилографа.
47. Пристрій виведення інформації з магістралі МПИ .
48.Модуль пам'яті на мікросхемах РПЗУ-УФ.
49.Мультиплексор коду адреси для динамічного ОЗУ на мікросхемах К556РТ5.
50.Формувач сигналів управління на мікросхемі пам'яті.
51.Формувач аналогових сигналів на мікросхемі пам'яті.
52.Перетворювач дискретних сигналів в двотональні.
53.Перетворювач двійково-десяткового коду в семиелементний код управління семисегментним індикатором.
54.Програматор имикросхем ППЗУ на256Х4.
55.Схема програматора мікросхем ППЗУ на 8КХ8.
56.Знакогенератор на мікросхемах ПЗУМ.
57.Схема імпульсного динамічного живлення мікросхем ПЗП.
Література
С.А. Майорів, В.В. Кирілов. Введення в мікро ЕОМ «Машинобудування 2008р.»
П.А. Мальцева, В.С. Ямпольський. Основи цифрової техніки. «радіо і зв'язок 2006р.»
Абрайтіс Б.Б, Мікропроцесори і мікропроцесорні комплекти інтегральних схем (довідник) «Радіо і зв'язок 2008р.»
Додаток 5