Література

1. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П.Фаминского. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 512 с.

2. О.П.Гребельник, О.О. Романовський. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Деміур, 2003. - 296 с.

3. Гамов Н.С., Третьяков А.С. Внешнеэкономическая деятельность. Теория. Практика. Маркетинг: Учебное пособие. - З.: ИПК «Запоріжжя» — РИО «Издатель», 1998. – 171 с.

4. Иванова М.Б. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. — М.: Издателство РИОР, 2004. — 105 с.

5. Синецкий Б.И. Основы коммерческой деятельности: Учеб. - М.: Юристъ, 1998.

Контрольні питання:

1. Типи зовнішньоторговельних посередників (перелік)

2. Форми винагороди посередника (перелік)

3. Комерційні представники

4. Посередник-повірений (визначення)

5. Посередник-комісіонер (визначення)

6. Дистриб’ютори (визначення)

7. Типи зовнішньоторговельних посередників (перелік)

8. Види бірж (перелік)

9. Види товарних бірж (перелік)

10. Організація роботи товарних бірж

11. Техніка біржових операцій

12. Техніка операцій на міжнародних аукціонах

13. Види аукціонів (перелік)

14. Міжнародні торги (сутність)

15. Міжнародні аукціони (сутність)

16. Організація міжнародних аукціонів

Тема 13 орендні операції, їх сутність

План

1. Сутність та економічне значення лізингових операцій

2. Характеристика функцій лізингу

3. Систематизація видів лізингових операцій

13.1 Суть та економічне значення лізингових операцій

Закономірністю розвитку зовнішньоекономічної діяльності на су­часному етапі стало існування різнобічних форм проведення орендних операцій. Однією з найбільш поширених є прове­дення лізингових операцій.

Еволюція лізингових операцій свідчить, що лізингові угоди укла­далися ще задовго до нової ери в стародавній державі Шумер (місто Ур), коли в оперативний лізинг здавали сільськогосподарських тва­рин і знаряддя праці. Інші стародавні цивілізації греків, римлян і єгиптян вважали оренду привабливим, доступним, а іноді єдиним способом придбання обладнання, землі і сільськогосподарських тварин. У Середньовіччі у Венеції в лізинг володарям торговельних кораблів здавали дуже дорогі на ті часи якорі, які по закінченні рейдів повертались їх власникам, а хрестоносці, наприклад, у Сьомому Хрестовому поході орендували військові спорядження.

Аристотель (IV ст. до н.е.) в трактаті «Риторика» відзначав: «Багат­ство заключається у використанні, а не в праві володіння». Іншими словами, для того щоб отримати доход, власнику не обов'язково воло­діти майном, а достатньо лише мати право користування на нього і в результаті ефективного використання отримувати доход.

Вважають, що саме слово «лізинг» увійшло в лексикон в останній чверті XIX ст., коли в 1877 р. телефонна компанія «BELL», захищаю­чи монопольне право на винахід, прийняла рішення не продавати свої телефонні апарати, а надавати їх у тимчасове користування. Імпуль­сом для розвитку теперішньої лізингової мережі в світі стало створен­ня першого лізингового товариства. Його заснувала в Сан-Франциско 1952 р. американська компанія «United States Leasing Corporation», яка в 1959 р. відкрила свої філії в Англії та Канаді.

На сьогодні єдиного міжнародного поняття «лізинг» (від англ. «to leaus», що означає «брати в оренду», «наймати») не існує. Це обумов­лено як складним змістом, що відображає даний термін, так і відмін­ностями в законодавстві, системі звітності та оподаткування в різних країнах.

У практиці України регулювання лізингових відносин здійснюєть­ся Законом України «Про лізинг», в якому зазначається, що лізинг — це господарча операція, за якою суб'єкт підприємницької діяль­ності (лізингодавець) передає матеріальні цінності іншому суб'єктові підприємницької діяльності (лізингоодержувачеві) в користування за плату для підприємницької діяльності.

У більшості випадків лізинг трактується як довготермінова орен­да машин, обладнання, транспортних засобів і споруд виробничого призначення.

Лізинг також можна розглядати як особливий вид інвестиційної ді­яльності.

З економічної точки зору лізинг — це комплекс майнових відносин, що виникають у процесі надання обладнання в тимчасове користування після його придбання і подальшої передачі в довготермінове користування.

Якщо розглядати лізинг як передачу господарського майна в тимчасове користування на умовах терміновості, зворотності, платності, то можна сказати, що лізинг — це товарний кредит в ос­новні фонди. Але в той же час між ними існують певні відмінності, які можна прокоментувати таким чином (табл. 13.1).

Таблиця 13.1 Порівняльна характеристика кредитного та лізингового механізмів

Кредит	Лізинг
Фінансові кошти направляються на будь-яку підприємницьку діяльність.	Фінансові кошти направляються на активі­зацію виробничої діяльності, передусім на її розвиток і модернізацію.
Право користування, так як і право володін­ня одночасно передаються на товар, але враховуючи те, що проплата даного товару відстрочена.	Право користування майном відділяється від права володіння ним. Лізингодавець збе­рігає право володіння на об'єкт оренди, тоді як право користування переходить до лізингоотримувача.
Кредитна угода обумовлена актом купівлі-продажу і існує тільки тому, що відбулась торгова угода.	Лізині не завжди розпочинається з купівлі майна, так як лізингова компанія на момент укладання угоди може мати в наявності не­обхідне майно, і не завжди завершується продажем майна користувачеві, якщо лізин­гова угода мас оперативний характер.
Надається в товарній, а погашається в гро­шовій формі.	Кредит, який надається в товарній формі, може погашатись як у попередній матеріаль­но-речовій формі, так і компенсуватись зуст­річними послугами, а також продукцією, що виготовляється наданому обладнанні.
Вимагається стовідсоткова гарантія повер­нення кредиту і виплати відсотків за корис­тування ним.	Розмір гарантії знижується на вартість об­ладнання, що надається в лізинг, яке само є гарантом лізингової угоди.
Комерційний кредит — це частіше коротко­терміновий контракт.	Лізинг — в основному довготерміновий і середньотерміновий контракти.