11.10 Міжнародні торгові розрахунки Основні способи платежу: авансовий платіж і оплата після відвантаження
Платежі за товари, що постачаються, можуть здійснюватися авансом або після постачань товару, а також комбінацією зазначених способів.
Найбільш безпечним методом платежу для продавця є одержання повної оплати авансом перед відвантаженням товару - авансовий платіж (аdvanсе рауment). У цьому випадку продавець не піддається ризику відмови покупця від платежу за товар. Авансовий платіж означає також, що продавець, не надаючи покупцю ніякого кредиту, не повинний сам тимчасово фінансувати продаж і вкладати грошові кошти в оборотний торговий капітал. Такий спосіб платежу є дуже небезпечним для покупця, оскільки може з'явитися ризик невиконання зобов'язань постачальником.
У контракті купівлі-продажу при використанні авансового способу платежу в статті «Умови платежу» фіксується таке: «Розрахунки за цим Контрактом будуть здійснюватися банківськими переказами через банки-кореспонденти (назви банків). Продавець, через___днів після підписання Контракту передасть Покупцю на суму авансу банківську гарантію своєчасного постачання товару. Покупець протягом не більше ___ днів після одержання зазначеної гарантії перекаже Продавцю авансовий платіж, що передбачається цим Контрактом, у сумі ___».
При використанні способу платежу «оплата після відвантаження» (платіж після отримання документів - саsh аgаіnst documents) покупець сплачує гроші за товари щойно вони відвантажені. Продавець після відвантаження товару передає своєму банку документи (чим підтверджує не тільки відвантаження, але і передачу власності за товар) разом з розпорядженням про їхню передачу в банк покупця для подальшого одержання платежу після отримання цих документів.
При такому способі платежу відповідна умова контракту може бути сформульована в такий спосіб - Розрахунки за цим Контрактом будуть здійснюватися банківськими переказами через банки-кореспонденти (назви банків). Покупець за ___ днів до контрактного терміну постачання передасть банківську гарантію платежу на повну суму Контракту.
Платіж буде сплачений Покупцем після одержання від Продавця таких документів (перелік і кількість екземплярів документів встановлюються в контракті за узгодженням сторін):
специфікації поставленого товару;
сертифіката якості товару;
пакувальних аркушів;
транспортного документа;
рахунка-фактури.
Цей метод платежу забезпечує певний захист продавця. Наявність спеціальних документів на відвантажений товар, за якими продавець не втрачає права власності, дозволяє продавцю тримати документи у себе, доки не буде здійснений платіж.
Розрахунки банківськими переказами
Міжнародний банківський переказ є формою розрахунків, здійснюваної відповідно до договору, за яким банк (банк переказодавача) здійснює за винагороду від імені і за дорученням особи (переказодавача), рахунок якого знаходиться в цьому банку, переказ коштів в інший банк (банк одержувача - бенефіціара) на користь особи (бенефіціара), зазначеної в дорученні.
Схема розрахунку банківським переказами представлене на рис. 11.7. Покупець направляє у свій банк А платіжне доручення, що являє собою лист, у якому покупець доручає банку здійснити платіж через банк Б зазначеному продавцю визначеної суми за постачання товару за конкретним контрактом.
1
2
Рис. 11.7 - Схема розрахунку банківськими переказами:Error: Reference source not found
1 - контракт між продавцем і покупцем на постачання визначеного товару;
2 - постачання товару від продавця до покупця;
3 - платіжне доручення покупця своєму банку про переказ грошей через банк Б продавцю з зазначенням номеру контракту;
4 - платіжне доручення банку А банку Б про переказ грошей на рахунок продавця;
5 - повідомлення продавця про надходження грошей за контрактом
Банк А направляє відповідне платіжне доручення банку Б також із указівкою суми, номера контракту, найменування та адреси бенефіціара (одержувача грошей). Банк продавця Б переказує гроші на рахунок бенефіціара та інформує його про те, що на його рахунок за таким-то контрактом надійшла такого-то числа визначена сума.
Суть даних відносин полягає в тому, що банки при дотриманні визначених умов виконують дане їм доручення відповідно до вказівок переказодавача. Розрахунки за міжнародними банківськими переказами є найпоширенішою формою розрахунків.
Міжнародне торгове право практично не містить якихось актів, що регулюють форму платежу за міжнародними банківськими переказами. З наявних документів, якими варто керуватися при здійсненні платежів при такій формі розрахунків, є Типовий закон «ПРО міжнародні банківські перекази», затверджений Комісією ООН з міжнародного торгового права в 1992р., і Керівництво Міжнародної торговельної палати з міжнародного міжбанківського переказу коштів і компенсації 1990 р.