Використання методики нормування для розрахунку інтегральних (результуючого та зведених) показників ефективності

При оцінюванні підприємства за допомогою системи показників ефективності можливе застосування інтегральних зведених показників ефективності, що є зведеними за групами показників, і інтегрального результуючого показника ефективності, що є зведеним за всіма показниками. При їх застосуванні існує деяка частка умовності, але для порівняння декількох періодів це цілком прийнятно.

1. Результуючий показник ефективності – визначається як середнє значення всіх зведених нормованих показників (зведений узагальнюючий показник ефективності, зведений показник ефективності використання праці та ін.) за кожною групою показників ефективності.

2. Зведені показники ефективності – визначаються методом нормування (приведення до однієї бази 100%) усіх складових кожної групи (група узагальнюючих показників ефективності, група показників ефективності використання праці та ін.) показників ефективності. За базове значення приймається максимальне значення показника за якийсь період (100%) чи те значення показника, якого він повинний досягти для забезпечення необхідного рівня ефективності (наприклад, рентабельність продажів 25%). Значення показників за іншими періодами розраховується як % від базового значення показника.

3. Результуючі та зведені показники демонструють загальну динаміку зміни показників за періодами і нормований рівень ефективності (залежно від нормативів кожного з показників). Тобто ця ефективність більшою мірою прив'язана до даної системи виміру (встановленими нормативами показників). Але з деяким ступенем вірогідності система показників ефективності демонструє загальні темпи зміни ефективності та рівень ефективності за періодами. Для визначення більш достовірних показників необхідно збалансувати цю систему (деякі показники забрати – з однаковою економічною сутністю чи не враховувати їх при визначенні зведених і результуючих показників ефективності, а деякі додати – щоб максимально достовірно і точно визначити ефективність усіх сфер діяльності підприємства). Тобто система показників ефективності запропонована в книзі Володькіної «Економіка промислового підприємства» не є збалансованою.

4. Графіки динаміки зміни показників ефективності (окремих, зведених і результуючого) будуються за розрахованими нормованими значеннями кожного показника ефективності й у залежності від того, яка динаміка в абсолютних значень показників. Наприклад, якщо за базове (100%) значення прийняте значення останнього періоду, а значення абсолютного показника знижується за періодами (тобто чим нижче показник, тим він ефективніше), то для побудови графіка використовуються значення зворотні нормованим значенням для розрахунку зведених показників ефективності.

Використання при аналізі зед критеріїв і показників проектного аналізу (довідково)

При аналізі проектів в сфері ЗЕД можуть застосовуватись критерії ефективності проектів, що використовуються в проектному аналізі:

а). Засновані на дисконтованих оцінках:

1. чистий приведений ефект (NPV);

2. індекс рентабельності інвестицій (P);

3. внутрішня норма прибули (IRR);

4. модифікована внутрішня норма прибутку (МIRR);

5. дисконтований строк окупності інвестицій (DPP).

б). Засновані на облікових оцінках:

1. строк окупності інвестицій (РР);

2. коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR).

Аналіз фінансового стану підприємства, на базі якого реалізується проект, передбачає комплексне дослідження поточного стану і його прогноз на період реалізації проекту. Під час фінансового аналізу оцінюють фінансову здатність проекту і підприємства, що буде для нього базовим.

Схема аналізу включає етапи:

1). Аналіз грошових потоків підприємства: доходи, витрати, прибуток, їхнє виконання, амортизаційні відрахування, середньомісячний приріст ресурсів підприємства;

2). Аналіз ліквідності балансу підприємства: оцінка активів і пасивів підприємства, зміна ліквідних активів, оцінка короткострокових зобов'язань, середньомісячні обсяги продажів і прибутку;

3). Аналіз фінансової стабільності підприємства, співвідношення власних і позикових засобів, джерела формування запасів і витрат, власні оборотні кошти;

4). Аналіз платоспроможності підприємства, співвідношення активів і боргових зобов'язань підприємства, показники рентабельності продукції підприємства і капіталу;

5). Оцінка поточної ринкової вартості підприємства і її прогнозування у випадку реалізації проекту;

6). Організація обліку і фінансове планування на підприємстві.

7). Аналітичний облік грошових потоків на підприємстві.

8). Ділові якості фінансових менеджерів.

Для визначення економічної цінності проекту використовують такі поняття, як: альтернативна вартість, тіньові ціни, невідчутні (непрямі) вигоди і витрати, транспортні платежі й ін.

В основному оцінка економічної цінності проекту базується на методології приростної природи вигод і витрат, що визначає економічні вигоди, як позитивні результати, що одержує суспільство від реалізації проекту, а економічні витрати - як усі негативні впливи, що супроводжують проект.

У формалізованому вигляді це можна записати:

,

де E - економічна цінність проекту;

E₁ - приріст економічних вигод;

Е₂ - приріст економічних витрат.

Необхідно визначити наскільки позитивні результати (вигоди) перевищують його негативні наслідки (витрати) і який буде розмір виграшу суспільства.