Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи зовнішньоекономічної діяльності.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.31 Mб
Скачать

Постановка завдань маркетингового дослідження

Постановка завдань маркетингового дослідження є первісним етапом процесу дослідження і містить у собі кілька процедур.

  1. Визначення проблеми, для вирішення якої потрібна інформація.

  2. Визначення об'єкта (чи носія джерела проблеми) і предмета дослідження (тієї частини об'єкта чи його властивостей, що задіяні в появі проблеми).

  3. Визначення цілей дослідження.

  4. Формування робочої гіпотези — припущення, висунутого для пояснення причин виникнення проблеми.

  5. Визначення завдань дослідження — структури інформації, необхідної для вирішення проблеми, і вимог до неї.

  6. Вибір методу дослідження.

Виявлення проблеми може здійснюватися на основі таких прийомів:

  • аналіз результатів виробничо-господарської діяльності або збуту (найпростіший і часто використовуваний спосіб, однак занадто багато факторів, що впливають на формування результатів виробничо-господарської діяльності, виявляється багато взаємозалежних проблем);

  • експертне опитування керівників і фахівців обстежуваної організації (дозволяє швидко оцінити проблему, сконцентрувати зусилля і ресурси на вирішенні найбільш важливих, однак, відсутнє аналітичне обґрунтування проблеми, на її формулювання можуть вплинути існуючі традиції, оцінити ступінь повноти і вірогідності інформації зі структури проблеми досить важко);

  • залучення консультантів до участі в маркетингових заходах (професійний підхід, але тривалий і неконфіденційний);

  • моделювання проблеми (має вузьке застосування).

Цілі дослідження можуть бути пошукові (розвідницькі), описові, казуальні, тестові, прогнозні.

Пошукові (розвідницькі) мети дослідження передбачають збір інформації для попереднього оцінювання проблеми, що допомагає виробити певну гіпотезу, генерувати ідеї нового продукту. Описові цілі дослідження передбачають опис певних явищ.

Казуальні цілі дослідження передбачають перевірку гіпотези про наявність якого-небудь причинно-наслідкового зв'язку між явищами.

Тестові цілі дослідження передбачають добір і перевірку правильності прийнятих рішень.

Прогнозні цілі дослідження передбачають пророкування стану об'єкта в майбутньому.

У процесі розробки робочої гіпотези здійснюється попередній аналіз наявної інформації, на основі якої базується вірогідне припущення про сутність і шляхи вирішення розглянутих проблем. Вибираються конкретні показники, за допомогою яких може бути описана проблема дослідження, джерела і способи збирання інформації, визначається обсяг фінансових засобів і працевитрати на проведення збору додаткової інформації.

Методи дослідження, за допомогою яких можуть вивчатися об'єкти, містять у собі три групи: емпіричні, експертні й економіко-математичні методи.

Емпіричні методи ґрунтуються на вивченні дійсних об'єктів за допомогою методів соціологічних досліджень (кількісних і якісних) і методів роботи з документами. Перевагами цієї групи методів є їх висока об'єктивність і різноманіття прийомів збирання інформації. Недоліки — трудомісткість проведення, високі витрати і тривалість збору інформації.

Методи експертних оцінок ґрунтуються на вивченні думок фахівців-експертів про досліджуваний об'єкт. Переваги: методами використовується синтез досвіду й інтуїції для одержання нового знання, надається можливість одержати кількісні оцінки в тих випадках, коли немає статистики або показник має якісну природу, результати дослідження можуть бути отримані досить швидко. Недоліки: вірогідність і надійність результатів дослідження залежать від кваліфікації експерта, об'єктивність думок експертів також може вплинути на результати, процедури збирання інформації дуже трудомісткі.

Економіко-математичні методи ґрунтуються на математичному моделюванні досліджуваних об'єктів з метою прогнозування майбутнього стану, оптимізації рішень, установлення причинно-наслідкових зв'язків. Їх перевагами є науковий підхід, статистична вірогідність результатів, формалізація інформації. Як недоліки можна зазначити трудомісткість побудови моделі, негнучкість реакції моделі (нездатність формувати результати в інших умовах), в описі об'єкта використовуються тільки кількісне оцінювання.