Спостереження (довідково)

Спостереження — це метод збору первинної інформації шляхом пасивної реєстрації дослідником визначених процесів, дій, вчинків людей, подій, що можуть бути виявлені органами почуттів.

Спостереження проводиться з дотриманням ряду умов:

1. Короткий відрізок часу, щоб зміни в навколишньому середовищі не вплинули на досліджуване поводження.

2. Найбільш значимі характеристики умов і ситуацій, у яких відбувається спостереження, також повинні фіксуватися.

3. Процеси, що спостерігаються, повинні бути доступні і відбуватися на публіці.

4. Спостереженню піддається таке поводження, що люди не мають бажання запам'ятовувати.

Спостереження, як один з польових методів збору інформації, характеризується визначеними перевагами і недоліками.

Перевагами спостереження є:

• незалежність ходу дослідження від об'єкта спостереження, від його бажання брати участь у цьому процесі і здатності виражати свої думки;

• висока об'єктивність, тому що спостереженню піддаються тільки події, що фактично відбулися;

• можливість сприйняття неусвідомленого поводження людей;

• можливість обліку навколишнього середовища.

Недоліками цього методу збору інформації є:

1. Низька репрезентативність, тому що неможливо забезпечити випадковий порядок складання вибірки.

2. Селективний добір об'єктів спостереження (спостерігач із загальної маси вибере якісь певні об'єкти).

3. Суб'єктивність сприйняття подій, що спостерігаються, (спостерігач може сприйняти неправильно певні жести або міміку).

4. Наявність ефекту спостереження (неприродне поводження спостережуваних перед камерою, коли вона).

5. Неможливість виявлення багатьох факторів.

Форми процесу спостереження можуть бути класифіковані за різними ознаками.

1. Залежно від характеру навколишнього середовища виділяють польові і лабораторні спостереження. Польові спостереження проводять у природних умовах, у реальній ситуації.

2. Лабораторні спостереження проводять у штучно створених умовах.

3. Залежно від місця, займаного дослідником у процесі збору інформації, виділяють спостереження з особистою участю дослідника і здійснювані спостерігачем з боку, без участі в спостережному процесі.

4. Па способом сприйняття об'єкта спостереження поділяють на персональні і неперсональні. При здійсненні персонального спостереження події фіксуються спостерігачем. При здійсненні неперсонального спостереження події фіксуються за допомогою приладів (несуб'єктивне сприйняття).

5. Залежно від ступеня стандартизації спостережуваних подій, виділяють структуровані та вільні спостереження. Структуровані спостереження використовують бланки спостереження з чітко заданою структурою фіксованих елементів, інші елементи поводження ігноруються. Вільні спостереження здійснюють збір інформації про всі елементи поводження без обмежень.

6. За ступенем відкритості процесу спостереження поділяють на відкриті і сховані. Відкрите спостереження припускає, що спостережуваним відомо про дослідження, що проводиться. Сховане спостереження проводиться так, щоб спостережуваним не було відомо про дослідження, що проводиться.

7. Залежно від характеру спостережуваних подій, виділяють пряме і непряме спостереження. Пряме спостереження проводиться безпосередньо за поводженням досліджуваного об'єкта. Непряме спостереження проводиться за результатами або наслідками поводження об'єкта (сміття, запаси товарів, чеки та ін. фізичні докази деяких подій).

Процес підготовки і проведення спостереження містить у собі кілька етапів:

1. Визначення мети, завдань, об'єкта і предмета спостереження.

2. Вибір місця і часу спостереження, забезпечення доступу до середовища спостереження.

3. Вибір форми спостереження.

4. Розробка процедури спостереження.

5. Розробка робочого документа (бланка) спостереження.

6. Підготовка технічних документів і устаткування.

7. Підготовка інструкції для виконавців.

8. Підбір кадрів та інструктаж спостерігачів.

9. Організація спостереження в польових умовах, контроль спостереження.

10. Підготовка звіту.

Звіт про спостереження повинен містити таку інформацію:

• час, місце, обставини спостереження;

• спосіб спостереження і роль спостерігача;

• характеристику осіб, що спостерігаються;

• аналіз інформації, власні замітки й інтерпретації спостерігача;

• оцінку надійності отриманих результатів.