Основні лінії розвитку. Особливості організації роботи Фізичний розвиток

За Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні фізична життєва компетентність пов’язана зі станом здоров'я, руховою активністю, будовою тіла, зовнішністю, роботою організму, м’язовою та предметно-практичною активністю.

Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» визначає цикл заходів з безпеки життєдіяльності, охороні життя та зміцнення здоров'я дітей, окреслює коло питань щодо розвитку дитячого організму, гігієні діяльності та визначає зміст фізкультурно-оздоровчої роботи.

Великої ваги приділено зміні видів життєдіяльності таким чином, щоб це сприяло становленню фізичної компетентності дошкільників.

Фізичне виховання – одна зі складових частин всебічного виховання дітей дошкільного віку. У рамках особистісно орієнтованої моделі виховання у дошкільному навчальному закладі і педагогам, і батькам важливо знати особливості дітей кожного вікового періоду, слід зрозуміти, що під впливом вірно підібраних засобів фізичного виховання, формуються рухові навички, розвиваються фізичні якості і створюються умови для розумового, морального, естетичного й трудового виховання дитини.

Метою фізичного виховання є підготовка фізично розвиненої особистості. Для всіх навчальних установ мета єдина і обумовлюється реалізацією таких завдань

• оздоровчі: зміцнення здоров’я, загартування організму, виконання гігієнічних правил, профілактика захворювань.

• навчальні: формування рухових навичок і умінь, розвиток фізичних, сенсорних якостей, формування культу здорового образу життя.

• виховні: сприяння розумовому, моральному, естетичному й трудовому вихованню.

Завдання конкретизуються залежно від контингенту тих, хто навчається (вікових особливостей, стану здоров’я, рівня фізичної культури). Педагогами ДНЗ цілеспрямовано планується робота з фізичного виховання. Облік її результатів дає змогу перевірити ефективність підібраних фізичних вправ, методів навчально-виховного процесу.

Моніторинг здоров’я і розвитку дітей є підґрунтям забезпечення індивідуалізованого навчального процесу на основі знань особливостей розвитку, здоров’я, потенціальних можливостей кожної дитини.

Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми у достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, місця їх у режимі дня, сезону тощо.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молодшого дошкільного віку, становить 3-4 години, для старших дошкільників - 4-5 годин.

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним застосуванням традиційних засобів фізичного виховання. Це, зокрема: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму); оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода); гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо).

Сукупність організаційних форм обов’язкових для впровадження в освітній процес, становлять: заняття з фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, загартувальні процедури); різні форми організації рухової активності у повсякденні.

Співавтор Базової програми розвитку дошкільника «Я у Світі» Ольга Богініч надає великої ваги формуванню у дитини відповідального ставлення до свого власного здоров'я, формуванню здорового способу життя , як стилю життя. Програмою передбачено коло знань про самого себе, про оздоровчі уподобання, інтереси, потреби та життєві звички, що становить основу валеологічної освіти.

Найголовнішим завданням педагогів, як визначає О. Богініч є формування у дитини готовності бути здоровою. За твердженням В.Петленко, В. Бузунова ця готовність має складатися:

• з потреби (хочу) бути здоровим;

• із здатності (можу) будувати свої відносини із самим собою та навколишнім світом;

• з рішучості (буду) жити за природо відповідними законами.

«Основні передумови дотримання здорового способу життя:

• Сформованість особистісно-мотиваційної установки на реалізацію власних фізичних, інтелектуальних, соціальних, духовних можливостей і здібностей.

• Сформованість світоглядних позицій та основ куль­тури, зорієнтованість на здоровий спосіб життя.

• Прагнення до фізичного удосконалення в процесі активної рухової діяльності.

• Забезпечення повноцінного сну, збалансованого харчування, дотримання раціонального розпо­рядку дня.

• Дотримання правил гігієни (чистота тіла і думок, загартування тіла і духу).

• Прагнення до досягнення психічної, морально-ду­ховної гармонії у житті.

• Сформованість толерантного ставлення до соціаль­ного оточення.

• Виключення з власної поведінки саморуйнівних зви­чок, бажань (лінощі, переїдання, негативні емоції, негативне мислення, малорухливість тощо).

Формування бережливого ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей передбачає врахування всіх його складників і можливе лише за умов не­перервності та комплексності освітньо-виховного впливу на особистість дити­ни. При цьому дошкільник має бути активним учасником і творчим суб'єктом виховного процесу. Здобута інформація має увійти в повсякденне життя малюка, і на основі усвідомлення і прийняття стати переконанням і мотивацією до збережен­ня свого здоров'я. А для реалізації оздо­ровчої життєвої позиції особистості слід формувати щоденні вміння приймати оздоровчі рішення, надаючи кожній ди­тині психологічну підтримку.» [2]

У процесі реалізації програмових завдань фізичної лінії розвитку педагогам необхідно активізувати проведення Тижнів безпеки, спортивних свят та розваг. Необхідною умовою є проведення щомісяця Дня здоров'я.

Основними формами туристської роботи з дошкільниками мають стати: пере­ходи, прогулянки-походи, екскурсії, цільові прогулянки, походи вихідного дня за участю батьків тощо.