Розділ 3 Геоінформаційні системи  новий крок в дослідженні земельних ресурсів

Суцільне агрохімічне обстеження земель розв’язує низку важливих проблем, пов’язаних з грунтово-агрохімічним моніторингом, відновленням родючості ґрунтів, високоефективним застосуванням агрохімікатів, підвищенням продуктивності землеробства та збереженням довкілля. На сучасному етапі агрохімічний моніторинг Херсонської області проводить державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

Одним із основних завдань, що ставиться проектно-технологічною службою, є практичне використання геоінформаційних технологій при організації та веденні еколого-агрохімічного моніторингу земель сільськогосподарського використання, а також їх безпосереднє застосування при розробці еколого - агрохімічних паспортів земельних ділянок.

В центрі провідними спеціалістами сектору науково  технічної інформації та комп’ютерного забезпечення впроваджується і використовується комплекс геоінформаційних систем, що складається з РС Arclnfo, Maplnfo I Surfer. Кожна з систем має певне призначення в ланцюгу обчислень і аналітики даних і безпосередньо пов’язана з особливостями тієї чи іншої системи ГІС.

Так, наприклад, за допомогою програми Maplnfo ведеться побудова тематичних карт, підготовка вихідних карт з можливістю виведення на екран та до друку. Мова програми MapBasic допомагає передавати картографічні дані в блок моделей і відображати на карті результати моделювання з максимальною точністю. Надалі з допомогою цієї програми передбачається створення системи введення просторово прив’язаної семантичної та виведення комплексної тематичної інформації. Maplnfo забезпечує створення цифрового картографічного матеріалу у растровому та векторному форматі.

Карта чітко відображає контури масиву, на ній наглядно видно площу та номер поля, вказується номер паспорту та відповідно показано вміст поживних речовин, в даному випадку – рухомого фосфору. Згідно заданих параметрів програма виведення інформації на екран відображає коливання вмісту елементу, що визначається, не тільки цифровими показниками, а й відповідним забарвленням. Це допомагає значно реальніше усвідомлювати характеристику об’єкту і вже при візуальному аналізі реально оцінювати ситуаційну задачу.

З допомогою таких карт, які мають надточну достовірність складаються еколого-агрохімічні паспорти полів або земельних ділянок для кожного господарства. Це в свою чергу зумовлює можливість не тільки визначати кількісний та якісний склад ґрунтів, а також надає можливість здійснювати агроекологічний контроль за станом земельного фонду, що використовується як в сільському господарстві, так і в інших народногосподарчих галузях.

Розділ 4. Програми для роботи з картами

Проект SASGIS групи SAS присвячений створенню та обговоренню способів загального доступу до інформації картографічного характеру. Основним інструментом проекту є програма SAS.Планета, покликана уніфікувати можливість завантаження і перегляду карт великої кількості картографічних on-line-сервісів.

На сьогодні, програма SAS.Планета є однією з найперспективніших програм і широко використовується у сфері розробки карт та навігації.

У мережі можна знайти безліч геосервісів, що надають можливість перегляду картографічного матеріалу, всі ці сервіси відрізняються наданням матеріалу за такими параметрами, як масштаб карт, охоплення територій, які відображаються, об'єкти тощо. Це ускладнює пошук потрібної карти. Також доступ до більшості таких сервісів обмежений, користувач має лише можливість перегляду карти в браузері, при цьому найчастіше витрачаючи зайвий трафік на завантаження одних і тих же областей. Також користувач таких геосервісів не має можливість зберегти необхідний йому ділянку карти, для того щоб використовувати його у своїх потребах (наприклад, в програмах для навігації). SAS.Планета надає єдиний інтерфейс завантаження та обробки картографічного матеріалу. Посилаючись на ці переваги, дана програма і отримала відзнаку від інших програм.

Мал.2 Відображення карти у програмі SAS.Планета

Основні можливості:

SAS.Планета надає єдиний інтерфейс завантаження і обробки картографічного матеріалу, що допомагає розв'язати такі проблеми:

• Незважаючи на наявність у мережі безлічі географічних сервісів, що надають можливість перегляду картографічного матеріалу, всі вони різняться якістю і форматами матеріалів, що надаються (за такими параметрами як масштаб карт, охоплення територій, відображувані об'єкти тощо), що ускладнює пошук потрібної карти.

• Обмеження доступу до більшості таких сервісів, коли користувач має можливість перегляду карти тільки в браузері, часто витрачаючи зайвий трафік на завантаження одних і тих же областей.

• Неможливість або важкість для користувача окремих географічних сервісів зберегти необхідну йому ділянку карти для того щоб використовувати її у своїх потребах (наприклад, в програмах для навігації).

Мал.3 Виділення об’єкту карти, де будуть проводяться розрахунки

Додаткові можливості:

• Вимірювання відстаней;

• Формування карти заповнення шару - ця функція дозволить переглядати чи завантажені в кеш певні області на карті;

• Збереження частини карти в одне зображення, яке можна переглянути і обробити в будь-якому графічному редакторі, а також використовувати в інших ГІС-додатках, наприклад, в OziExplorer (для якого програма створить файл прив'язки);

• Збереження місць на карті;

• Карта огляду - позначає місце розташування того об'єкта, який в даний момент проглядається, а також дозволяє швидко перейти до будь-якого іншого місця на карті;

• Перегляд карти в повному екрані - зручно при невисокому дозволі екрану;

• Конвертація з одного шару всіх попередніх - ця опція дозволяє істотно скоротити інтернет трафік (наприклад, можна завантажити фото місцевості тільки в максимальному збільшенні, а всі інші масштаби сформувати на його основі);

• Відображення файлів KML;

• Завантаження і відображення об'єктів wikimapia;

• Пошук місць засобами інтернет служб Google і Яндекс;

• Додавання користувальницьких карт;

• Можливість використання GPS-приймача для навігації.

• Експорт карт в формат підтримуваний iPhone maps і Мобільні Яндекс.Карти.

Мал. 4 Розрахунок відстані між двома точками

У базовій версії присутні наступні карти

Сервіс	Тип
Карти Google	Супутник
	Карта
	Ландшафт
	Гібрид
Космоснимки	Супутник
	Карта
Яндекс.Карти	Супутник
	Карта
	Гібрид
Карти Bing	Супутник
	Карта
Карти Yahoo!	Супутник
	Карта
	Гібрид
SPOT 5	Супутник
Gurtam	Карта
WikiMapia	Карта
	Гібрид
eAtlas	Карта
Ingit	Карта
Navitel	Карта
Карти@Mail.Ru	Супутник
	Карта
Pro-gorod.ru	Карта
NASA	Супутник
	Відображення
	Хмарність
Maps-for-free	Рельєф
Multi-map	Карта
Open-Layers	Карта

Мал. 5 «Склеювання» зображення карти із сіткою координат

OziExplorer – це програма, побудована на растровій навігації і картографії. Програмне забезпечення розроблено для операційної системи Windows. Дана програма не дуже поширена серед звичайних користувачів, але дуже популярна серед користувачів, які використовують навігацію не в повсякденній формі (це водії позашляховиків, туристи, спортсмени, археологи, робітники аграрних та лісних підприємств, тощо). Ця програма дозволяє використовувати і створювати власні карти для віддалених місць, які не повною мірою охоплені такими великими провайдерами як, наприклад, карти Tele Atlas. Саме тому програма OziExplorer також широко використовується в станах пост-радянської території.

OziExplorer підтримує редагування, завантаження і завантаження шляхових точок, маршрутів і треків в більшості Garmin, Magellan, Lowrance, BRUNTON і MLR GPS пристроїв. OziExplorer також підтримує підтримує Google Maps, Google Earth, TerraServer-США, OpenStreetMap і Virtual Earth, а також створює свої власні карти.

ВИСНОВКИ

Геоінформаці́йна система — сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.

Інформаційно-обчислювальна система, призначена для фіксації, збереження, модифікації, керування, аналізу і відображення усіх форм географічної інформації. ГІС використовується багатьма дослідниками в галузі вивчення проблем навколишнього середовища, для визначення різних показників на географічній сітці.

Трирівнева архітектура геоінформаційних систем, використання якої забезпечує незалежність застосувань від конкретних ГІС-платформ та форматів геоданих. Розглянуті елементи такої архітектури (застосування-клієнт, уніфікований ГІС-сервер застосувань, сервери інструментальних ГІС), функції ГІС-серверу та способи його налагодження на особливості інструментальних ПС.

Концептуальне моделювання переростає в технологію концептуального проектування інформаційних і програмних систем на основі формування поняттєвої моделі об'єктів та явищ реального світу, її відображення на множину концептів та об'єктів інших світів (програмних компонент, баз даних, мов взаємодії (інтерфейсів) "користувачі-система" та "система-система", вихідних документів тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Берлянт A.M. Геоинформационное картографирование. - М.: Астрея, 1997. - 64 с.

2. Берлянт A.M. Геоника. - М.: Астрея, 1996. - 208 с.

3. Географический знциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. ред. А.Ф. Трешников; Ред. кол.: З.Б. Алаев, П.М. Алампиев, А.Г. Воронцов и др. - М.: Сов. Знциклопедия, 1988. — 432 с.

4. Геоинформатика І А.Д. Иванников, В.П. Кулагин, А.Н. Тихонов, В.Я. Цветков. - М.: МАКС Пресе, 2001. - 349 с.

5. Гриценко В.И., Паньшин Б.Н. Информационная технология: вопросы развити и применения. - К.: Наук, думка. - 1988. - 272 с.

6. ДСТУ 3329 - 96 (ГОСТ 34.320 - 96). Інформаційні технології. Система стандартів з баз даних. Концепції та термінологія для концептуальної схеми й інформаційної бази. — К.: Держстандарт України. — 1998. - 49 с.

7. ДСТУ2874 - 94. Системи оброблення інформації. Бази даних. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України. - 1995. – 31 с.

8. Ершов А.П. О предмете информатики // Вест. АН СССР. - 1984. - №2. - с. 112 -113.

9. Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Волчко Є.П. Стандартизація географічної інформації: міжнародний досвід та шляхи розвитку в Україні // Вісник геодезії та картографії. - 2002. -№3.-С.32-38.

10. Картография. Вып. 4. Геоинформационные системи: Сб. перевод. статей/Сост., ред. и предисл. A.M. Берлянд и В.С.Тикунов. - М.: Карттеоцентр-Геодезиздат, 1994. - 350 с.

11. Кравченко Ю. А. О типологии обьектов геоинформационного моделирования // Геодезия и картография. - 2002. - № 7. - С. 48 - 55.

12. Лященко А.А., Карпінський Ю.О. Архітектура та інструментарій відкритих ГІС.// Тези доп. Третьої Всеукраїнської конференції з геоінформаційних технологій "Теорія, технологія, впровадження ГІС" ГІС-ФОРУМ, К.: ГІС-Асоціація України, 1997. - С. 15-17.

13. Руденко Л.Г. Географічна картографія в Україні та її значення у геоінформаційному просторі // Український географічний журнал. - 2002. - №3. - С. 110 - 113.

14. Сербенюк С.Н. Картография и Геоинформатика - их взаимодействие / Под ред. В.А. Садовничего. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 159 с.

15. Бугаєвський Л.М., Цвєтков В.Я. "Геоінформаційні системи: Навчальний посібник для вузів". М.: 2000.

16. Гагаріна Л.Г. "Розробка та експлуатація автоматизованих інформаційних систем: навч. Посібник". М.: 2007.

17. Цвєтков В.Я. "Геоінформаційні системи і технології" М.: 1997.

18. http://sasgis.ru/o-proekte/

19. https://uk.wikipedia.org/wiki/SAS.Планета

20. https://en.wikipedia.org/wiki/OziExplorer

23