• Каміль Піссарро (1830–1903)

• Поль Сезанн (1839–1906)

• Анрі де Тулуз-Лотрек (1864–1901)

• Поль Гоген (1848–1903)

• Вінсент ван Гог (1853–1890)

• Жорж Сьора (1859–1891)

• П'єр Боннар (1867–1947)

• Моріс Дені (1870–1943)

• Поль Серюзьє (1864–1927)

• Едуард Вюйар (1868–1940)

• Кер-Ксав'є Руссель (1867–1944)

• Жорж Дюфренуа (1870–1943)

• Анрі Руссо (1844–1910)

• Поль Баум (1859–1932)

• Поль Сіньяк (1863–1935)

• Білет № 9

• 1) Вазопис Егейського періоду

• Вазопис - орнаментальна або образотворчо-декоративний розпис посуду, виконувана майже виключно керамічним способом, тобто спеціальними фарбами з подальшим випалюванням.

• Античний вазопис - розпис античного керамічного посуду. Античний вазопис досяг розквіту в мистецтві Стародавньої Греції. Вази покривали чорним лаком, білим, пурпурним, блакитним, рожевим, червоним, жовтим і позолотою.

• Залежно від часу створення, історичної культури і стилю, давньогрецький вазопис поділяється на кілька періодів. Класифікація відповідає історичній періодизації і розрізняється по стилям. Стилі та періоди не збігаються.

• Періодизація починається з крито-мінойського вазопису, одночасно з яким існувала кікладська кераміка (за стилями ідентична критській) і елладська кераміка (ранній стиль — мінійська кераміка, яку з часом змінюють стилі, ідентичні критським). Незабаром після приходу до Греції греків і завоювання ними Криту виникає мікенський стиль кераміки.

• У вузькому сенсі слова давньогрецький вазопис, що з'явився після падіння мікенських імперій і зникнення їхньої культури, починається приблизно з 1050 років до н. е. періодом геометрики. По закінченню орієнталізуючого періоду в VII ст. до н. е. і з початком архаїчного періоду з'явився чорнофігурний вазопис і наступний за ним ще в архаїчному періоді червонофігурний вазопис . Обидва стилі панують у вазопису класичної Стародавньої Греції в V та IV століттях до нашої ери.

• Далі з'являються стилі, що використовують додаткові кольори, як, наприклад, вазопис на білому тлі, а починаючи з другої чверті IV ст. до н. е. з'являються вази-гнафії, в розписі яких домінує білий колір. Починаючи з другої половини III ст. до н. е. виробництво прикрашеної розписом кераміки поступово згасає, керамічний посуд зменшуються в розмірах, їх розпис спрощується або виконується з меншою ретельністю. Вазопис на кераміці змінюється рельєфними прикрасами.

• Егейський вазопис до Стародавньої Греції

• Мінойська кераміка

• Прикрашений розписом глиняний посуд з'являється в крито-мінойському культурному ареалі починаючи з 2500 рокі в до н. е. (є схожість з керамікою Бутмірської культури). Прості геометричні візерунки на перших вазах до 2000 років до н. е. змінюються квітковими та спіральними мотивами, які наносяться білою фарбою на чорне матове тло, і так званим стилем Камарес. Палацовий період у мінойській культурі (1650 до н. е.) вніс серйозні зміни і в стиль розпису кераміки, яка в новому морському стилі прикрашається зображеннями різноманітних мешканців моря: наутилусів і восьминогів, коралів та дельфінів, що виконуються на світлому тлі темною фарбою. Починаючи з 1450 до н. е. зображення піддаються все більшій стилізації і стають дещо грубішими.

• Мінійська кераміка

На території материкової Греції в середньоелладський період набула поширення так звана мінійська кераміка — з тонкої глини, витончена, але без розпису. До кінця середньоелладського періоду їїпочинає витісняти мінойська кераміка. К. Блеген пов'язував мінійську кераміку з приходом греків; в 1970-і роках Дж. Каскі встановив, що вона має місцеве походження і характеризує останній етап догрецької культури в материковій Греції.

Мікенська кераміка

Близько 1600 до н. е. з початком піздньоелладського періоду виростає перша високорозвинена континентальна мікенська культура, яка залишила слід і у вазописі. Ранні зразки відрізняються темним тоном, переважно коричневими або матово-чорними малюнками на світлому фоні. Починаючи з середньомікенського періоду (близько 1400 р. до н. е.) стають популярними тваринні та рослинні мотиви. Пізніше безпосередньо після 1200 до н. е. на додаток до них з'являються зображення людей і кораблів.Виконання й прикраса ваз розписом склали важливу галузь античного мистецтва. Композиція розпису органічно зв'язувалася з формою посудин, гнучкий ритм узагальнених контурних ліній відрізнявся строгою впорядкованістю та декоративною добірністю.