1) Сієнська та флорентійська школи живопису

Сієнська школа - напрям в італійському живописі, розвивалося в Сієна в XIII-XVI століттях. Цю школу відрізняло особливе, притаманне тільки їй змішання візантійських, готичних і ренесансних елементів. Деякі майстри, що працювали в сієнської манері, довгий час недооцінювалися мистецтвознавчої наукою, що було пов'язано в першу чергу з традицією, що йде від Джорджо Вазарі, думка якого про візантійського живопису, що стояла біля витоків сієнської школи, носило поверховий характер.Для визначення існування художньої школи необхідні як мінімум два параметри - наявність наступності художніх прийомів і навичок, і наявність художніх династій. У сієнської школи крім цього було і щось інше - своє особливе світобачення, і релігійна ідеологія,яка живила це світобачення. Сиенский художник не хотів, і не міг бути флорентійським,бо вже був сієнські, зі своїм сієнські патріотизмом,вірністю традиції, і своїм розумінням краси. Ймовірно, сиенский художник був ближче «миру догори», ніж земному, тому він дотримувався тих художнім прийомам, які з його точки зору могли реальніше передати релігійну ідею, ніж так зв. реалізм.

Флорентійська художня школа — відома художня школа в Тоскані. Мала значний вплив на художній процес в Італії і в Нідерландах, особливо в добу Пізнього середньовіччя та Кватроченто. Флорентійська художня школа помітно впливала на розвиток такого ренесансного центру як папський Рим. Кризовий стан мистецтва в першій третині 16 ст., народження і зміцнення маньєризму в Італії сприяв формуванню в місті Флоренція власного центру маньєризму. Але місто втратило художню ініціативу і перетворилось на другорядний мистецький центр і не дало жодного значного обдарування в добу бароко. В 17 ст. тепер вже Флоренція підживлює мистецьке життя запрошенням митців з інших художніх шкіл і підживлюється їх знахідками. Художня школа остаточно занепала в 17 ст.

2)Сюрреалі́зм (фр. surrealisme — надреалізм) — один із найпоширеніших напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Його особливість - використання ілюзій тапарадоксальне поєднання форм. Цей літературно-мистецький напрям виник після Першої світової війни, на початку 20 століття у Франції.Засновником сюрреалізму був французький письменник Андре Бретон (фр. André Breton). Філософськими засадами сюрреалізму є суб'єктивно-ідеалістичні теорії інтуїтивізму, фрейдизму, східні містико-релігійні вчення.

Естетичні засади напряму викладено в «Маніфестах сюрреалізму» А. Бретона. Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут» матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід несвідомого вираження духу — сни, галюцинації, марення, інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути нескінченне й вічне. Прийоми сюрреалізму (зображення надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи, спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».Сюрреалізм заперечує прийняті суспільні форми сучасного життя, технічної цивілізації, культури, моральних засад, під впливом Зигмунда Фрейда пропагує психічний анархізм, автоматизм вислову, звільнення від контролю розуму, спонтанність підсвідомості.Сальвадо́р Далі́ (повне ім'я Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доме́нек, маркіз де Пуболь, кат. Salvador Felip Jacint Dalí i Domènech, ісп. Salvador Felipe Jacinto Dalí i Domènech, marqués de Dalí de Púbol, нар. 11 травня 1904, Фігерас — † 23 січня 1989, Фігерас) — каталонський художник, скульптор, гравер, письменник, один з найвидатніших сюрреалістів ХХ століття.Сальвадор Далі - "король сюрреалізму".Талант Сальвадора до малювання проявився у досить юному віці. Першу свою картину Сальвадор Далі намалював, коли йому було шість років. Це був невеликий імпресіоністський пейзаж, намальований олійними фарбами на дерев'яній дошці.

У 1930 році картини Сальвадора Далі почали приносити йому популярність («Час, що розплився», «Постійність пам'яті»). Незмінними темами його творінь були руйнування, тлінність, смерть та світ сексуальних переживань людини (вплив книг Зиґмунда Фройда).На початку 30-х років Сальвадор Далі вступив у конфлікт із сюрреалістами на політичному підґрунті. Його захоплення Адольфом Гітлером і монархічні прихильності розходилися з ідеями Бретона.Між 1936 і 1937 роками Сальвадор Далі пише одну з найвідоміших картин «Метаморфоза Нарциса».1937 році Далі відвідує Італію з метою ознайомлення з живописом епохи Відродження. Далі був у захопленні від творів Відродження. У його власних роботах починає домінувати правильність людських пропорцій та інші риси академізму. Незважаючи на відхід від сюрреалізму, його картини, як і раніше наповнені сюрреалістичними фантазіями.

У 1942 році Сальвадор Далі випускає белетризовану автобіографію «Таємне життя Сальвадора Далі, написане ним самим».Він співпрацює з Уолтом Діснеєм. Той пропонує Далі випробувати свій талант у кіно — мистецтво, яке в той час було овіяне ореолом чаклунства, чудес і широких можливостей. Далі працює з режисером Альфредом Хічкоком і малює декорації для сцени сну з фільму «Заворожений».У 1973 році у Фігуерасі був відкритий «Музей Далі». Цей незрівнянний сюрреалістичний витвір і нині захоплює відвідувачів. Музей є ретроспективою життя великого художника.

Білет № 28