- •1) Загальна хар-ка мистецтва Месопотамії
- •1)Загальна характеристика мистецтва Стародавнього Єгипту
- •Характеристика
- •История
- •2) Загальна характеристика реалізму. Творчість Курбе
- •1) Гробниця Тутанхамона
- •1) Загальна хар-ка Егейського мистецтва
- •Кікладське мистецтво
- •Критське мистецтво
- •Ахейське мистецтво
- •1) Вазопис Егейського періоду
- •2) Новгородская школа
- •Творческая манера Феофана Грека
- •1) Основні напрямки скульптури Стародавньої Греції
- •1) Давьогрецький вазопис та етапи його розвитку
- •2) Засновники російського живопису Сєров та Врубель
- •Загальна характеристика етруського мистецтва
- •1) Генезис (походження, виникнення, процес утворення) етруських каноп
- •2) Мистецтво Росії хvіі ст.. Творчість Сімона Ушакова
- •Загальна характеристика мистецтва Стародавнього Риму
- •2) Творчість о.А.Іванова
- •2) Засновники абстрактного мистецтва – в.Кадинський та к.Малевіч
- •1) Загальна хар-ка ранньохристиянського мистецтва
- •2)Група «Набі»
- •1) Загальна хар-ка мистецтва Візантії
- •1) Мозаїки Равенни V – VI ст.
- •2) «Метафізичний живопис»
- •1) Загальна хар-ка мистецтва романського Середньовіччя.
- •2) Модерніст Марк Шагал
- •1) Загальна хар-ка готичного мистецтва
- •1) Загальна хар-ка мистецтва Проторенесенсу
- •2)Пердеставник московської школи живопису кінця XV ст Діонісій
- •Творча біографія
- •1) Сієнська та флорентійська школи живопису
- •1) Загальна хар-ка мистецтва Ренесансу.
- •1)Загальна хар-ка маньєризму
- •1)Загальна хар-ка Північного Ренесансу
- •2) Скульптори хх ст.
- •1)Загальна характеристика Бароко
- •Загальна характеристика творчості
- •2)Творчість Левицького
- •Общая характеристика[править
1) Загальна хар-ка мистецтва Проторенесенсу
Передвідродження (або проторенесанс з французької) — важливий етап розвитку італійської культури і мистецтва, який розпочався в надрах пізнього романського стилю і місцевого варіанту готики. За часом — це 13 — 14 ст. Науковий термін «проторенесанс» запропонував швейцарський науковець Я. Буркхардт, що помітив нові тенденції в розвитку мистецтва Італії ще 11-13 століть. На цей період на Аппенінах прийшлися пришвидшення історичного процесу, зростання міст і активності їх мешканців, розвиток ремесел і ремісничих технік, формування комун, успіх проведених антифеодальних реформ.
Формальних змін і внесення призабутих (античних чи елліністичних) рис зазнали скульптура, декоративне мистецтво, стінописи. Відіграло важливу роль в розвитку італійського мистецтва. Італійська готика має більш упорядкований і врівноважений характер, ніж у сусідніх народів (споруди Арнольфо ді Камбіо). Більш-менш античні риси притаманні «готичній» за часом італійській скульптурі (Нікколо Пізано, Якопо делла Кверча).Найяскравіше ці процеси виявилися у Флоренції.Для художньої культури цього періоду характерно, що темпи розвитку архітектури, живопису і скульптури не співпадали. Найшвидше мистецтво Проторенесансу проявилось в скульптурі, основоположником якого виступивНіколо Пізано (з 1260-х рр.) З 1290-х рр. починається підйом живопису, спочатку в творчості Каваліні, а потім Джотто.Архітектура не мала стильової єдності. В культовій архітектурі з середини 13 ст. вкорінюються форми готики, в громадській – продовжують зберігатись і розвиватись елементи романського стилю, але і в ці форми вливається в значній мірі новий зміст, породжений новим етапом розвитку художньої культури.
Передвідродження — як явище мистецтва, мало місце лише в історії Італії. Але його настанови не пропали, а знайшли підтримку і творче продовження в діяльності нових поколінь італійських митців від Мазаччо і Паоло Учелло до Мікеланджело Буонарроті.
2)Пердеставник московської школи живопису кінця XV ст Діонісій
Діонісій(прибл. 1440 — 1502) — провідний представник московської школи живопису кінця XV — початку XVI століття,іконописець (ізограф). Вважається продовжувачем традицій Андрія Рубльова. Діонісій є засновником нового напряму віконографії — житійних ікон. [3]
Творча біографія
Найбільш рання з відомих робіт — розписи собору Різдва Богородиці у Пафнутьево-Борівському монастирі (1467 — 1477). У 1481 році артіль, котру очолював Діонісій, розписує Успенську церкву в Москві (найімовірніше,Успенський собор, побудований Арістотелем Фіораванті). Не раніше 1486 року, можливо, неодноразово, очолює мальовничу артіль в Іосифо-Волоколамському монастирі: там він пише ікони для соборної церкви Успіння Богоматері. Останні документально засвідчені твори, і, ймовірно, найбільш відомі роботи Діонісія — стінні розписи і іконостаси собору Різдва Богородиці Ферапонтова монастиря, виконані майстром разом зі своїми синами Феодосієм і Володимиром. Відомо досить багато художніх творів, авторство Діонісія яких документально встановлено, або приписуваних самому Діонісію чи його оточенню.
Білет №27