49. Земельний фонд України: сутність, структура і регіональні особливості.

ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД-загальна площа земель, що належить групі землекористувачів, підприємству, кооперативу, або земель, що входять в адміністративно-територіальну одиницю.

структура земельного фонду: 1)Сільськогосподарські угіддя 69,3% 2)Ліси 17,2% 3)Забудовані землі 4% 4)Заболоченні землі 1,6 % 5)дороги 6)Малопридатні і непридатні землі 3,9 %. Аналіз динаміки земельного фонду України дає можливість простежити наступні тенденції. Йде процес скорочення частки орних земель за рахунок переведення їх частини в інші категорії сільськогосподарських угідь. Все більше продуктивних земель вилучається для потреб промислового, транспортного і житлового будівництва. На еродованих та рекультивованих землях йде процес лісопосадок та лісовідновлення.

50. Водні ресурси Україні: особливості формування, розміщення та проблеми раціонального використання.

Під терміном “водні ресурси” розуміють усі води даної території (поверхневі – річки, озера, водосховища, ставки і підземні), придатні для господарського використання.

Забезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разів менше, ніж у Росії.

На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3.

Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3.

В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створенний на Дніпрі.

51. Лісові ресурси України: господарське значення та основні шляхи ра-нальні використання.

Біологічні ресурси розглядаються як сукупність рослинних ресурсів і тваринного світу. Ліси становлять основу рослинних ресурсів. Лісових ресурсів в Україні недостатньо. Середня лісистість її території становить 14% (8,6 млн. га). Лісонадлишковими районами є Карпати (лісистість – 40%) і Полісся (26%). 75% лісових площ мають високопродуктивний деревостан. На хвойні ліси припадає 54% запасів деревини, у тому числі на сосну – 35%, вона, в основному, поширена на Поліссі. Майже 40% запасів деревини – твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополя. За рахунок власних лісів Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині. Неабияка роль лісу в заготівлі ягід, грибів, плодів, лікарських трав. З лісом пов’язують великий спектр народногосподарської діяльності (лісова і деревообробна, меблева та паперово-целюлозна промисловість, лісохімія, фармакологія, харчова промисловість, побутове паливо тощо).

52. Рекреаційні ресурси України: структура, особливості розміщення та перспективи розвитку.

Украина имеет большие рекреационные ресурсы, к которым относятся географические объекты, которые используются или могут быть использованы для отдыха, туризма, лечения, оздоровления населения. Рекреационные ресурсы делятся на природные и социально-экономические. Природные рекреационные ресурсы - это природные условия, объекты, явления, которые благоприятны для рекреации - восстановления духовных и физических сил, потраченных во время работы, обучения, творчества. Природные рекреационные ресурсы Украины разнообразны. Вся ее территория находится в полосе климатического комфорта. Украина имеет прекрасные условия для организации отдыха на берегах и лиманах Черного и Азовского морей, водоемов и рек, в Крымских горах и Украинских Карпатах.  К социально-экономическим рекреационных ресурсов принадлежат культурные объекты, памятники архитектуры, истории, археологические стоянки, этнографические музеи, места, связанные с жизнью, пребыванием выдающихся ученых, писателей, актеров, политических деятелей, преподавателей, рабочих, крестьян и др.  Рекреационные ресурсы (природные национальные парки, пригородные полосы, историко-архитектурных, историко-культурные заповедники и т.д.) охраняются. В пределах рекреационных территорий запрещена деятельность, приводящая к негативным изменениям в окружающей среде. 

53. Нові форми територіальної організації науково-технічної діяльності.

Розміщення наукових закладів, безперечно, впливає і на розміщення галузей господарства (в першу чергу наукомістких та невиробничої сфери). Водночас характер розвитку і розміщення продуктивних сил впливає на спеціалізацію наукових підрозділів, що сприяє розв'язанню нагальних економічних і соціальних проблем цих регіонів.

Розміщення наукових закладів має такі особливості. Інститути теоретичного профілю розташовані у великих науково-культурних центрах. Мережа галузевих науково-дослідних інститутів прикладного профілю, що тяжіють до виробничих баз, розміщена більш рівномірно. Переважна їх частина знаходяться в центральних районах, а на периферії -- їх філії, відділення й лабораторії. Посилення інтеграційних процесів сприяло створенню науково-виробничих об'єднань.

.