59.Загальна характеристика окремих ланок центру реабілітації.

Відділення лікувальної фізкультури відповідає за II етап реабілітації — поліклінічний або реабілітаційний, санаторний. Призначається ЛФК після виписки хворого з стаціонару. Проводиться у поліклініці, реабілітаційному центрі чи санаторії (за місцем розташування відділення ЛФК).

Завдання ЛФК реабілітації:

- зменшення чи ліквідація наслідків захворювання;

- попередження ускладнень основного захворювання та загострення супутніх захворювань;

- виявлення резервних можливостей організму, виявлення та розвиток компенсаторних можливостей;

- підвищення функціональної здатності організму до рівня, необхідного для повсякденної побутової та трудової діяльності;

- підготовка хворого до трудової діяльності (працетерапія, оволодіння інвалідами пристроями для самообслуговування і засобами пересування).

Засоби реабілітації. На цьому етапі, крім медикаментозної терапії, важливе значення належить фізичній реабілітації, яка поєднується з дієтичним харчуванням, психо-та працетерапією. З хворим, крім медичних працівників, працюють педагоги, соціологи та юристи, які у разі зниження або втрати працездатності, сприяють адаптації людини до свого стану, розв'язання питань професійної працездатності, працевлаштування, побуту.

У Діагностичному відділенні Універсальної клініки «Оберіг» сконцентровано найсучасніше діагностичне обладнання, що дозволяє виявляти різні захворювання навіть на ранніх стадіях. Ми приділяємо особливу увагу кваліфікації лікарів-діагностів, які використовують можливості наявного устаткування на всі 100%. Ми чудово розуміємо, що заключення виписують не машини, а розумні і досвідчені діагности, від чиєї кваліфікації залежить точність і правильність поставленого діагнозу.

У Діагностичному відділенні реабілітаційного центру є можливість провести будь-яку інструментальну діагностичну процедуру, є, наприклад:

• магнітно-резонансна томографія (МРТ),

• мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ),

• ультразвукова діагностика (УЗД),

• рентген,

• мамографія та ін.

Крім цього в центрі є можливість проведення ендоскопічної діагностики (гастроскопія, колоноскопія) для виявлення захворювань органів шлунково-кишкового тракту.

У фізіотерапевтичному відділенні роблять такі процедури, як: світлолікування, електролікування, водолікування, грязелікування, інгаляційне лікування, масаж та ін.

У відділенні соціально-трудової реабілітації хворі навчаються обслуговувати себе та відновлювати трудові навички.

У відділенні соціально-психологічної реабілітації хворі можуть одержати консультацію спеціаліста. Якщо треба, можуть бути проведені реабілітаційні заняття з психологом або з психотерапевтом.

60.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.

61.Поняття про адаптаційний синдром, його характеристика та види.

Адаптаційний синдром, загальний адаптаційний синдром, сукупність загальних захисних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини при дії значних по силі і тривалості зовнішніх і внутрішніх подразників; ці реакції сприяють відновленню порушеної рівноваги і направлені на підтримку постійності внутрішній середовища організму — гомеостазу . Поняття А. с. висунув канадський учений Г. Селье (1936). Чинники, що викликають розвиток А. с. (інфекція, різкі зміни температури, фізична і психічна травма, велике м'язове навантаження, крововтрата, іонізуюче випромінювання, багато фармакологічних дій і ін.), звані стрессорамі, а стан організму, що розвивається при їх дії, — стресом (від англійського stress — напруга). Основні ознаки А. с. — збільшення кори надниркових і посилення їх секреторної активності, зменшення вілочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів, зміна складу крові (лейкоцитоз, лімфопенія, еозинопенія), порушення обміну речовин (з переважанням процесів розпаду), що веде до схуднення, падіння кров'яного тиску і ін. Розвиток А. с. проходіт 2 або 3 стадії, 1-я — стадія тривоги, продовжується від 6 до 48 годин і ділиться на фази шоку і протівошока; на цій стадії посилюються вироблення і вступ в кров гормонів надниркових — глюкокортикоїдів і адреналіну, організм перебудовується, пристосовується до скрутних умов, 2-я — стадія резистентності, коли стійкість організму до різних дій підвищена; до кінця цієї стадії стан організму нормалізується і відбувається одужання. Якщо дія подразників велика по силі і тривалості, то настає 3-я стадія — стадія виснаження, яка може завершитися загибеллю організму. Початковою ланкою пристосування організму до незвичайних умов служать рефлекторні процеси (захисні, сосудодвігательниє і ін. рефлекси); потім включаються гуморальні (що поступають з кров'ю, лімфою і ін.) подразники (адреналін, гістамін, продукти розпаду пошкоджених тканин). Все це веде до включення механізмів, що забезпечують пристосовну реакцію організму, в першу чергу ретикулярній формації мозку і системи гіпоталамус — гіпофіз — надниркові. Клітки гіпоталамуса виробляють вивільняючий чинник, під дією якого збільшуються освіта і виділення гіпофізом в кров адренокортикотропного гормону, стимулюючого діяльність кори надниркових (вироблення глюкокортикоїдів)