44.Оцінка ступеню втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу. Див. Пит. 9

До ознак втоми серцево-судинної системи можна віднести різке зростання ЧСС, що супроводжується зниженням СО та ХОК, екстрасистолію, зміни ЕКГ (зокрема зубця Т та сегмента ST), різкі коливання артеріального тиску (значне збільшення чи, навпаки, зниження діастолічного тиску), зміну тонусу судин шкіри (побіління, почервоніння).

Частота серцевих скорочень відображає ритм серця, який залежить головним чином від функціонального стану симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, стану кори великих півкуль, гуморальних впливів, віку, статі, стану організму і т.д. У здорової людини у віці від 16 до 62 років ЧСС коливається в межах 68-72 уд / хв.

Визначення ЧСС проводять шляхом вимірювання артеріального пульсу методом пальпації. Пальпація - метод дослідження органів шляхом обмацування руками через шкірні покриви. Пальпаторним методом частоту пульсу найчастіше визначають на променевій, сонній або скроневої артеріях.

Пульс - це ритмічні товчкообразні коливання стінок артерій, що викликаються викиданням крові в артеріальну систему в результаті скорочення серця. Артеріальний пульс відображає такі параметри діяльності серцево-судинної системи, як силу, ритм, частоту серцевих скорочень, стан стінки артерії, артеріальний тиск. Частота пульсу служить надійним показником ступеня відповідності заданого навантаження фізичному стану людини.

Артеріальний тиск (АТ) - тиск, що розвивається кров'ю в артеріальних судинах організму. Артеріальний тиск є найважливішим енергетичним параметром серцево-судинної системи, що відображає діяльність серця (серцевий викид), пружний опір розтягування стінок аорти і артерій, сумарне опір кровотоку, в'язкість і гідростатичний тиск крові. На величину АТ впливають вік, час доби, стан організму, центральної нервової системи і т.д. У навантажувальних тестах для оцінки пристосовності серцево-судинної системи до фізичної роботи аналізують зміни (збільшення або зменшення) показників артеріального тиску і час відновлення АТ після виконання проби.

Найвищий рівень артеріального тиску, зареєстрований в момент завершення систоли, називається систолічним, а найнижчий - діастолічним. Якщо систолічний тиск більшою мірою відображає роботу серця (а також ригідність аорти), то діастолічний - стан периферичного опору. Величини систолічного і діастолічного тиску записують через косу риску і виражають у міліметрах ртутного стовпа, наприклад, АТ = 110/70 мм рт. ст. Нормальні показники АТ - 100-120 мм рт. ст. - Систолічний та 60-80 мм рт. ст. - Діастолічний.

45.Основні методи діагностики втоми.

Ознаки втоми

Ступені втоми	Об'єктивні ознаки	Суб'єктивні ознаки
Легкий	Легка гіперемія обличчя, пульс 90-120уд/хв.	Легке збудження, задоволення
Середній	Значне почервоніння шкіри, задишка, пульс 140-160уд/хв	Відчуття стомлення, бажання відпочити, неприємні відчуття в м'язах
Важкий	Страждальний вираз обличчя, аритмічне дихання ротом і носом, пульс <170уд/хв.	Відчуття важкої втоми, зниження працездатності, бажання лягти

В числе основных методов диагностики утомления является наблюдение, индивидуальная беседа, опрос личного состава, снятие психофизиологических параметров организма и др.

Методы диагностики утомления

Утомление - это совокупность изменений в физическом и психическом состоянии человека, развивающихся в результате деятельности и ведущих к временному снижению ее эффективности. Крайним проявлением утомления является переутомление. Переутомление - совокупность стойких функциональных нарушений в организме человека, возникающих в результате многократно повторяющегося чрезмерного утомления, не исчезающих за время отдыха между суточными и недельными периодами работы и являющихся неблагоприятными для здоровья работающих. Объективные изменения, происходящие в организме при утомлении, сопровождаются и субъективными проявлениями. Субъективное ощущение утомления получило название усталости. Усталость отражает совокупность изменений физических, биохимических и психофизиологических функций, возникающих во время длительной или интенсивной работы, и вызывает желание либо прекратить ее, либо снизить нагрузку. Субъективное чувство усталости сопровождается ухудшением самочувствия, иногда головными болями, тяжестью в конечностях, вялостью и сонливостью; усталость понижает интерес к работе, пропадает легкость в выполнении привычных действий, возрастает недовольство условиями службы, критичность к недостаткам. Эмоциональные реакции могут быть различными: от повышенной раздражительности, несдержанности, аффективности - до безразличия, апатии, замкнутости, сужения интереса к окружающему. Сглаживаются экспрессивные (выразительные) движения, мимика и речь, поза "поникшая". Однако утомление при различных видах деятельности является и нормальным физиологическим влением, на основе которого формируются и совершенствуются различные навыки, происходит адаптация организма к военно-профессиональной деятельности, создаются эмоциональные состояния успешности творчества, развиваются функциональные резервы организма.