32.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.

33.Загальна характеристика психологічних засобів реабілітації.

Психологические средства весьма разнообразны. К важнейшим из них относятся:

1. аутогенная тренировка и ее модификация – психорегулирующая тренировка;

2. внушенный сон-отдых;

3. самовнушение;

4. видеопсихологическое воздействие

Значительное влияние на психическое состояние спортсмена оказывают условия тренировки и соревнований, организация быта и досуга. Особое внимание специалистов привлекают возможности психорегулирующей тренировки, которая, как известно, основана на регулировании психического состояния, использовании сознательного расслабления мышечной системы и воздействии спортсмена на функции своего организма посредством слова. С помощью психорегулирующей тренировки удается обеспечить отдых нервной системы, уменьшить психическое напряжение (Н.Г.Озолин, 2002).

После интенсивных физических и психических нагрузок для ускорения процессов восстановления может использоваться метод произвольного мышечного расслабления, основанный на последовательном расслаблении наиболее крупных мышечных групп. Особенно эффективен он при глубоком утомлении. Применение в этих условиях произвольного мышечного расслабления положительно воздействует на состояние нервно-мышечного аппарата, снижает возбудимость центральной нервной системы.

В основе метода произвольного мышечного расслабления лежит двусторонняя связь между органом управления движениями (головным мозгом) и исполнительным органом – мышцами. В силу этого интенсивная мышечная деятельность оказывает возбуждающее влияние на головной мозг, активизируя его деятельность. Когда мышцы расслабляются, количество импульсов, поступающих в центральную нервную систему, резко сокращается, оказывая на нее расслабляющее, восстанавливающее действие.

При необходимости быстрого восстановления сил в случае переутомления можно также прибегнуть к гипнотическому внушению: часто оно является наиболее действенным, а иногда единственным способом устранения явлений перенапряжения и переутомления.

Благоприятный психологический микроклимат в группе, хорошие отношения с тренером, комфортабельные условия для занятий и отдыха, интересный досуг, отсутствие отрицательных эмоций создают вокруг спортсмена психологическую атмосферу, в которой восстановительные реакции протекают более продуктивно.

Одним из важных направлений использования психологических средств восстановления и управления работоспособностью является рациональное использование положительных стрессов, в первую очередь, правильно спланированных тренировочных и соревновательных нагрузок, и ограждение от отрицательных стрессов.

34.Оксигенотерапія, її різновиди та характеристика.

Оксигенотерапія

Оксигенотерапія — це введення в організм хворого кисню. Кисневу терапію застосовують при лікуванні гострої та хронічної дихальної недостатності, яка супроводжується ціанозом (синюшністю шкірних покривів), тахікардією (підвищеною частотою серцевих скорочень), зниженням парціального тиску кисню в тканинах до 9,3 кПа (70 мм рт. ст.) і нижче.

Оксигенотерапія буває :

-керованою;

-допоміжною;

- штучною.

Оксигенотерапія є одним із головних методів лікування гіпоксичних станів і відноситься до засобів патогенетичної терапії, відновлюючи дефіцит кисню. Для того, щоб оксигенотерапія виправдала очікуваний ефект, необхідно визначити тип гіпоксії, розпочинати її рано і проводити правильно, поєднуючи з іншими лікувальними заходами.

Оксигенотерапія на етапах медичної евакуації є невідкладним заходом за життєвими показниками і проводиться інгаляційним шляхом.

Інгаляційний метод кисневої терапії є найбільш фізіологічний. Під час інгаляції кисню підвищується парціальний тиск в альвеолярному повітрі, покращуються умови дифузії, усувається його недостатність у крові і тканинах, збільшується насичення гемоглобіну киснем, збільшується його розчинність в крові, покращується активність окислювальних процесів в тканинах, активізується функція дихальних ферментних систем, відновлюється корекція між системами кровообігу і дихання. Кисень здійснює сильну рефлекторну дію при гіпоксичних станах в організмі. Оксигенотерапія призводить до суттєвого зменшення необхідності організму в кисні за рахунок сповільнення дихання і серцевих скорочень, зменшення серцевого викиду, нормалізації АТ. При багатьох інтоксикаціях і отруєннях кисень покращує обмін речовин, посилює детоксикаційні можливості організму і усуває деякі патогенетичні причини розриву клініки отруєння, наприклад, сприяє усуненню набряку легень тощо.

Таким чином, механізм дії кисню при інгаляційному способі є комплексним, який складається із замісної, нервово-рефлекторної і місцевої дії.

Киснева терапія проводиться шляхом інгаляції:

1. Чистого кисню (не більш 3-х год.)

2. Суміші кисню з повітрям до 40%.

3. Суміші кисню з вуглекислотою — карбоген (СО2 — 5-7%)

4. Суміші кисню з гелієм (50-70%).

5. Суміші кисню з піногасниками (парами спирту).

6. Суміші з антибіотиками.