- •1.Особливості засобів реабілітації при гострій та хронічній перенапрузі.
- •2.Раціональне харчування як фактор відновлення
- •3.Використання методу варіаційної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •4.Загальна характеристика процесу адаптації.
- •5.Питний режим при реабілітації
- •6.Аналіз процесів відновлення після фізичних навантажень різної інтенсивності.
- •7.Основні типи адаптивної поведінки організму та їх характеристика.
- •8.Особливості харчування на різних етапах тренувального та змагального періодів.
- •9.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу.
- •10.Хвороба і адаптація. Поняття про донозологічні стани.
- •11.Загальна характеристика фармакологічних засобів профілактики і відновлення.
- •12.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи дихання.
- •13.Загальні вимоги до програм з фізичної реабілітації.
- •14.Загальна характеристика вітамінів як засобу реабілітації.
- •15.Функціональні проби системи дихання як метод оцінки розвитку втоми.
- •16.Визначення поняття реабілітація, її види і загальна характеристика.
- •17.Загальна характеристика гідротерапії як засобу реабілітації.
- •18.Використання розрахункових показників при аналізі процесів відновлення.
- •19.Адаптація (термінова і стійка) серцево-судинної системи організму до м’язової роботи.
- •20.Загальна характеристика бальнеотерапії як засобу реабілітації.
- •21.Визначення типів реакції організму на фізичні навантаження.
- •22.Здоров’я та хвороба в світі теорії адаптації.
- •23.Залежність реабілітаційних заходів від адаптивних можливостей організму.
- •24.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •25.Визначення адаптаційного потенціалу організму.
- •26.Загальна характеристика педагогічних засобів реабілітації.
- •27.Дієтотерапія як засіб реабілітації.
- •28.Роль активного відпочинку як засобу відновлення організму.
- •29.Загальна характеристика медико-біологічних засобів реабілітації.
- •30.Фітотерапія як засіб реабілітації
- •31.Побудова ламаної відновлення.
- •32.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •33.Загальна характеристика психологічних засобів реабілітації.
- •34.Оксигенотерапія, її різновиди та характеристика.
- •35.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •36.Загальна характеристика втоми, іі види і теорія.
- •37.Фізіотерапія, види, характеристика.
- •38.Вивчення рівня працездатності при розвитку втоми (за індексом Руфье).
- •40.Гідротерапія, види, характеристика, ефективність.
- •41.Діагностика розвитку втоми за даними центральної гемодинаміки.
- •42.Об’єкт, предмет і етапи реабілітації.
- •43.Загальна характеристика масажу як засобу реабілітації.
- •44.Оцінка ступеню втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу. Див. Пит. 9
- •45.Основні методи діагностики втоми.
- •46.Пелоїдотерапія як засіб реабілітації.
- •47.Фактори, які впливають на зниження працездатності.
- •3. Гостре та хронічне перенапруження
- •48.Загальна характеристика кліматотерапії як засобу реабілітації.
- •49.Оцінка функціонального стану за рахунковими параметрами дихальної системи.
- •50.Поняття про відновлення, загальна характеристика структури відновного процесу.
- •51.Застосування анаболічних стероїдів та стимуляторів, їх негативний вплив на організм.
- •52.Використання методу амплітудної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •53.Загальна характеристика педагогічних засобів відновлення.
- •54.Особливості проведення реабілітаційних заходів в циклічних видах спорту.
- •55.Загальна характеристика психологічних засобів відновлення.
- •56.Особливості проведення реабілітаційних заходів в ациклічних видах спорту.
- •57.Поняття про реабілітаційний центр, його структура, особливості.
- •58.Особливості фізичної реабілітації осіб різної статі, віку з різними функціональними станами організму.
- •59.Загальна характеристика окремих ланок центру реабілітації.
- •60.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •61.Поняття про адаптаційний синдром, його характеристика та види.
- •62.Загальні принципи та методи оцінки ефективності засобів реабілітації.
- •63.Вивчення впливу розминки на характер процесів відновлення.
- •64.Гостре та хронічне перенапруження, особливості реабілітації.
- •65.Сумісність та раціональне поєднання засобів відновлення.
- •67.Роль активного відпочинку як засіб відновлення.
28.Роль активного відпочинку як засобу відновлення організму.
Одним з найдієвіших засобів відновлення з видів активного відпочинку є фізичні вправи. Функціональна активність організму людини характеризується різними руховими процесами і здатністю підтримувати високий рівень психічних функцій при виконанні напруженої інтелектуальної (розумової) діяльності. Поперечно-смугасті м'язи забезпечують скорочення серця, пересування тіла у просторі, руху очних яблук, ковтання, дихання, руховий компонент мови, міміки та ін Гладкі м'язи входять до складу стінок судин, бронхів, сечового міхура, жовчного міхура, сечоводів, шлунково-кишкового тракту інших внутрішніх органів, шкіри. Гладкі м'язи забезпечують їх функцію і здійснюють руху війок клітин кишкового епітелію за допомогою нервової руховою системою і гуморальними чинниками.
Ранкова гімнастика загартовує людину фізично, різко зменшує простудні й інші захворювання, сприяє активної трудової діяльності. Неодмінна умова для ранкової гімнастики - регулярні щоденні заняття. У теплу пору року рекомендується проводити їх на свіжому повітрі, а взимку - в добре провітрюваному приміщенні.
Хто не знає, як нелегко деколи після пробудження скинути ранкову сонливість і млявість. Включитися у звичний ритм, активізувати роботу органів і систем організму, відновити працездатність допомагає ранкова гімнастика. Необхідна вона для того, що заповнити дефіцит рухів.
При виконанні фізичних вправ від чутливих нервових закінчень, що знаходяться в м'язах, суглобах, шкірі, до мозку спрямовуються потоки імпульсів, швидко підвищують збудливість центральної нервової системи і забезпечують її готовність до активної діяльності. Іншими словами, що виникли під час сну зміни під впливом ранкової зарядки усуваються, підвищується м'язовий тонус. На активний робочий режим перемикаються серцево - судинна і дихальна система. Прискорюється потік між тканинної рідини.
Підвищення працездатності, продуктивності праці можливе, найголовніша мета ранкової гімнастики, хоча, зрозуміло, не єдина. Друге її призначення - давати людині гарне самопочуття і бадьорий настрій.
Доведено, що систематичні заняття фізичними вправами справляють істотний позитивний вплив на психічні функції, формують розумову і емоційну стійкість до виконання напруженої інтелектуальної діяльності.
Результати численних досліджень з вивчення параметрів мислення, пам'яті, стійкості уваги, динаміки розумової працездатності у процесі продуктивної діяльності у адаптованих (тренованих) до систематичних фізичних навантажень осіб та у не адаптованих до них (нетренованих) переконливо показують пряму залежність усіх названих параметрів розумової працездатності від рівня як загальної, так і спеціальної фізичної підготовленості. Здатність до виконання розумової діяльності у меншій мірі піддається впливу несприятливих факторів, якщо в процесі її виконання цілеспрямовано застосовувати засоби і методи фізичної культури, наприклад, фізкультурні паузи, активний відпочинок тощо) Результати досліджень показують, що стійкість уваги, сприйняття, пам'яті , здатності до усного рахунку різної складності, деяких інших сторін мислення може оцінюватися за рівнем збереження цих параметрів під впливом різного ступеня стомлення.
Навчальний день студентів насичений значними розумовими та емоційними навантаженнями. У сукупності з вимушеною робочою паузою, при якій значний час у напруженому стані знаходяться м'язи, які утримують тулуб у певному положенні, часті порушення раціонального режиму праці та відпочинку, неадекватні фізичні навантаження можуть призводити до небажаних явищ, служити причиною втоми, яке, у свою чергу, може накопичуватися і переходити в перевтома. Для того щоб цього уникнути, один вид діяльності повинен змінюватиметься іншою, або необхідний відпочинок. Найбільш ефективний активний відпочинок у вигляді помірного фізичної праці або занять фізичними вправами.
Останні роки зросла увага до використання засобів фізичного виховання для вдосконалення навчального праці студентів, але багато чого ще залишається нереалізованим. Проблемним питанням є кошти фізичної культури (специфічні і неспецифічні вправи), які безпосередньо впливають на функціональний стан головного мозку при напруженої розумової діяльності.
У теорії і методики фізичного виховання розробляються методи спрямованого впливу не тільки на окремі м'язові групи, а й на певні системи організму, Однак збереження активної діяльності головного мозку людини вимагає особливих підходів, уваги, методів поєднання фізичних навантажень та їх цілеспрямованого впливу на функцію центральної нервової системи .
Зміна розумової працездатності і сенсомоторіку студентів під впливом занять фізкультурою залежить від часу їх проведення в режимі навчального дня. Заняття з 8 до 10 та з 12 до 14 год в більшій мірі сприяють підвищенню розумової працездатності, швидкості сенсомоторних рухів, а координація мікрорухів при цьому знижується.
Найбільше підвищення розумової працездатності та швидкості рухів відзначається на початку і в кінці навчального тижня. У ці дні також відзначено найбільше зниження координації мікрорухів. Отже, протягом тижня є два періоди найбільш ефективного впливу занять з фізичного виховання на розумову працездатність студентів.
Заняття фізичною культурою надають різний ефект позитивного впливу на зміну розумової працездатності людей. Ранкова зарядка прогулянка або пробіжка на свіжому воздухе_ всі ці кошти сприятливо впливають на організм людини, підвищують тонус м'язів, покращують кровообіг і газообмін організму. Важливу роль грає активний відпочинок в канікулярний час: після відпочинку в спортивно-оздоровчому таборі учні починають навчальний рік з більш високою працездатністю.
