- •1.Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”.
- •2.Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами.
- •3.Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4.Методика аналізу порівняльно-історичного методу.
- •5.Розвиток порівняльно-історичного методу.
- •6.Сучасні германські мови на карті світу.
- •7.Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх германців.
- •8.Відношення між германцями та римлянами.
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •10.Звичаї і норови стародавніх германців.
- •11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
- •13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
- •16.Інгвеонські племена.
- •20.Епоха Великого переселення народів.
- •21.Франкська держава Каролінгів.
- •22.Франкська держава Меровінгів.
- •23.Свідчення про германські мови у дописемний період.
- •24.Рунічне письмо.
- •25.Готське письмо.
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності.
- •27.Пам’ятники давньоісландської писемності.
- •28.Пам’ятники давньоанглійської писемності.
- •29.Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •31.Наголос у давньогерманських мовах.
- •37.Західногерманська гемінація. Закон Хольцмана.
- •41.Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •42.Умлаут у германських мовах.
- •43.Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •44.Словоскладання у германських мовах.
- •46.Синтаксичний словотвір.
- •47.Семантичні види словотвору.
- •48.Конверсія як вид словотвору.
- •50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53.Германо-балтійські лексичні паралелі.
- •54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.
- •55.Категорії іменника у германських мовах.
- •56.Категорії прикметника у германських мовах.
- •57.Категорії дієслова у германських мовах.
- •58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
- •60.Причини першого пересуву приголосних.
13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
1. Виндилы, включавшие в себя племена бургундов, каринов, варинов, гуттонов. Они обитали в восточной части территории, на которой жили германские племена.
2. Ингвеоны (или ингевоны), включавшие в себя племена кимвров, тевтонов, хавков. К ним относились также англы, саксы, юты, фризы и многие другие. Они обитали в северо-западной части германской территории, на побережье Северного моря, и на полуострове Ютландия.
3. Иствеоны (или искевоны), прирейнские племена - бруктеры, хамавы, салии и другие, позднее слившиеся в племенные союзы франков.
4. Певкины, бастарны, жившие на востоке, на территории, "граничащей с даками".
5. Герминоны (или эрминоны). К ним относились маркоманны, квады, лангобарды, алеманны и некоторые мелкие племена, обитавшие на юге германских земель.
6. Гиллевионы - скандинавские племена. Плиний упоминает их в другой главе своей "Естественной истории", поскольку они были территориально изолированы от других германских племен
14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
І. Східно-герм. племена: готи, вандали, бургунди, рігії, бастарди, певкіни
ІІ. Зах-герм. племена:
1)Інгвеони(жили на узб. Півн. моря)(фризько-саксонські): англи, сакси, юти фризи.
2) Іствеони(рейнсько-везерські племена)(франки): убії, хамави, бруктери
3)Герміони (приельбські племена): шваби, алемани, бавари, тюринги, гесси
ІІІ. Північно-германські племена:
Гіллевіони( скандинавські племена)
16.Інгвеонські племена.
Англи, сакси, юти, фризи заселяли узбережжя Пн. моря між Рейном і Ельбою і півострів Ютландію(назва від племінної назви юти). У сер 5 ст. племена англів, саксів, ютів почали пересел. в Британію. Час пересел. герм. племен на Брит. о-ви вваж. початком історії англ. мови. Германці утворили в Британії 7 королівтв: три саксонських, три англ.., одне ютське. Наприкінці 6 ст. в Англії стало пошир. християнство. Мовою церкви була латинська. Це сприяло проникн. в англ.. мову запозичень з лат і грец.
Почин. з 8 ст. на Британ. о-ви стали робити набіги вихідці зі Скандинвії – вікінги(засел. пн. і сх. райони Англії). Вплив скандин. діалектів на англ.. мову призвів не тільки до запозичень в англ.. мову слів сканд. походж., а й до змін граматич. будови англ.. мови
У 912 р. нормани уклали з Франціє мирний договір і оселилися на пн. Франції(Нормандія), втратили згодом свою мову, розмовл. французькою. Вільгельм Завойовник – здобув влауду в Англії, Франц. мова стала мовою двору, а англ. – низів. Це призвело до масового проникн. франц. слів у лекс. склад англ.. мови.
Сакси. Частина саксів, яка не переселилась в Британію, залишилась на континенті, отримала назву континентальні сакси.
У економ. і політ. розвитку значно відставали від інших герм. народів, зберігаючи пережитки родо-племінного устрою. На основі нижньосаксонський діалектів виникає середньонижньонім. мова.