9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.

Основу герм. суп. був рід, який склад. з великих сімей, кілька родів поєнув. в плем’я. Пануючою правовою сист. був патріархат. На чолі роду(а поті племені) стояли кунінги – родоначальники, старійшини.

- Германці часто змінювали місця перебув, оброблювану територію. В епоху Тацита переходять до більш осілого способу життя. Розводили вел.рогату худобу

- У військових походах захоплювали трофеї і полонених, яких перетвор. у рабів. Але порівняно з іншими рабові. державами, раб мав власне господарство, сім ю, обробляв землю, віддаючи частину своєму господареві.

- Найважлив. питання громдськ. життя(поч.. воєнних дій, затвердж. миру, пересел) герм. вирішув. на сходах(зборах), які наз тінгами, у яких брали участь всі дорослі чоловіки, які мали право носити зброю. Там також вершилося правосуддя; юнаків посвячували у воїни

- Звичай кровної помсти, поступово почали заміняти викупом Wergeld(гроші за людину, тобто за її вбивство).

- Ремесла: ковальство, гончарство, ткацтво, миловаріння, суднобудув.

10.Звичаї і норови стародавніх германців.

- Зброя – спис, залізні мечі, луки зі стрілами, щит. Кинути щит на полі битви – найбільша ганьба.

- Подружні відносини - мали одну дружину, суворо дотрим. шлюбних відносин

- Дозвілля – полювали, пров. час у цілковитому ледарстві, пиячили й грали в азартні ігри; вирізнялись гостинністю

- Їжа – хліб, молоко, сир, м'ясо

- Одяг – звірячі й овечі шкіри, поступово важливішу роль стали відігравати вироби з льону і вовни

- Житло – будували зі стовбурів дерев або викопували ями.

- Похоронний обряд – спалювали разом зі зброєю і конем, за віруваннями вогонь мав очищувальну силу.

11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.

Політеїзм – верховним божество був спочатку Тив(бог війни). Всі боги ділилися на асів (боги вищої категорії) і ванів(нижчої). Аси, небесні боги, символізують міць, мудрість і війну. Вони живуть довго, але не безсмертні. Одін з його магічними здібностями - лідер богівДо асів нал.: Тив, Водан(став верховним богом після Тива), Донар. Водан – заступник воїнів та поезії. Поезія – один зі способів впливу на навкол. світ. Вотан володів таємницею магічних знаків – рун. Таким чином він поєднував у собі функції жерця(шаман, провісник, чаклун) і воїна.

Донар (Тор) – бог грому, вважався заступником землеробів, носить з собою молот Мйоллнір.

Вани, земні боги, символізують багатство, родючість і плідність. Вони пов*язані з землею і морем. Найбільш важливі вани - Ньєрд, Фрейр, Аегір і Фрейа.До божест-ванів відносилася покровителька родючості богиня Фрея.

Імена герм. богів зберіг. в багатьох топонімічних назвах й у назвах днів тижня, які є нічим іншим, як кальками з латинської. На честь Тива назв. вівторок, на честь Вотана – середа, Тора- четвер, Фреї – п’ятниця.

За світоглядом давн. герм. люди були породжені богами. Прабатьком германців вваж. бог Туісто(двостатевий). Його сином був Манн(людина), синами якого були Ingo, Isko, Irmino, які заснували три племені(західногерм)

Германці вірили у свою долю, богинями долі були три Норни, які плели долю людини з ниток. Доля воїна також залеж. від богів. Героїчно полеглих на полі бою супроводжув. до Одіна(Вотана) діва – Валькірія. Місце, куди потрапл. полеглі в бою наз Вальхалл

- Есхатологія, фаталізм

Германська релігія виникла в результаті змішання двох релігій – індоєвроп. і неіндоєвроп.