- •1.Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”.
- •2.Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами.
- •3.Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4.Методика аналізу порівняльно-історичного методу.
- •5.Розвиток порівняльно-історичного методу.
- •6.Сучасні германські мови на карті світу.
- •7.Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх германців.
- •8.Відношення між германцями та римлянами.
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •10.Звичаї і норови стародавніх германців.
- •11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
- •13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
- •16.Інгвеонські племена.
- •20.Епоха Великого переселення народів.
- •21.Франкська держава Каролінгів.
- •22.Франкська держава Меровінгів.
- •23.Свідчення про германські мови у дописемний період.
- •24.Рунічне письмо.
- •25.Готське письмо.
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності.
- •27.Пам’ятники давньоісландської писемності.
- •28.Пам’ятники давньоанглійської писемності.
- •29.Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •31.Наголос у давньогерманських мовах.
- •37.Західногерманська гемінація. Закон Хольцмана.
- •41.Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •42.Умлаут у германських мовах.
- •43.Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •44.Словоскладання у германських мовах.
- •46.Синтаксичний словотвір.
- •47.Семантичні види словотвору.
- •48.Конверсія як вид словотвору.
- •50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53.Германо-балтійські лексичні паралелі.
- •54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.
- •55.Категорії іменника у германських мовах.
- •56.Категорії прикметника у германських мовах.
- •57.Категорії дієслова у германських мовах.
- •58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
- •60.Причини першого пересуву приголосних.
60.Причини першого пересуву приголосних.
1) Психологічна теорія – схильність до змін місця проживання, тобто етнопсихологія(так вважав Якоб Грімм). Він вбачав у переході дзвінких(«слабких») звуків у глухі («сильні») прояв сміливості і гордості давн. германців. Прокош вважав, що походи давн. герм., які увінчувалися захопленням нових територій, очолювали сильні особистості, вожді. Особливості мовлення цих людей із сильною волею могли бути прикладом для наслідув. іншим воїнам.
2) Географічна теорія – пересув герм. пригол. був спричин. зміною експірації (видиху), яка спричинена особливостями життя давніх герм. у гірських районах Скандинавії та Альп(Г.Майер)
3) Теорія субстрату – причини, що призв. до зміни артикуляції. А.Майє вважав змішування герм. мови-основи з якоюсь іншою мовою – субстратом(підшаром), вважав, що на герм. мови вплинула мова племен(кельтських), які населяли терит. до приходу германців і зумовила пересуви.
4) Лінгвістичні теорії – Є.Курилович досліджував відношення між глухими та дзвінк. пригол. і описав їх перехід з придихових(напружених) у не придихові під впливом внутрішньомовних факторів(асиміляції,дисиміляції)