- •1.Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”.
- •2.Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами.
- •3.Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4.Методика аналізу порівняльно-історичного методу.
- •5.Розвиток порівняльно-історичного методу.
- •6.Сучасні германські мови на карті світу.
- •7.Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх германців.
- •8.Відношення між германцями та римлянами.
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •10.Звичаї і норови стародавніх германців.
- •11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
- •13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
- •16.Інгвеонські племена.
- •20.Епоха Великого переселення народів.
- •21.Франкська держава Каролінгів.
- •22.Франкська держава Меровінгів.
- •23.Свідчення про германські мови у дописемний період.
- •24.Рунічне письмо.
- •25.Готське письмо.
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності.
- •27.Пам’ятники давньоісландської писемності.
- •28.Пам’ятники давньоанглійської писемності.
- •29.Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •31.Наголос у давньогерманських мовах.
- •37.Західногерманська гемінація. Закон Хольцмана.
- •41.Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •42.Умлаут у германських мовах.
- •43.Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •44.Словоскладання у германських мовах.
- •46.Синтаксичний словотвір.
- •47.Семантичні види словотвору.
- •48.Конверсія як вид словотвору.
- •50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53.Германо-балтійські лексичні паралелі.
- •54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.
- •55.Категорії іменника у германських мовах.
- •56.Категорії прикметника у германських мовах.
- •57.Категорії дієслова у германських мовах.
- •58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
- •60.Причини першого пересуву приголосних.
56.Категорії прикметника у германських мовах.
- Інновацією германських мов є слабка система відмінювання прикметників( слабка відміна прикм – це іменникова відміна за моделлю n-основ. Закінчення слабкої відміни прикм. цілкком збіг. з закінч. іменн., що відмін. за n-основою)
- Два типи відміни збереглися в німецькій і скандинавських мовах
- У нідерландській мові й африкаанс вони представлені як сильна і слабка форми прикметника
Сильна(займенникова) відміна є змішаною системою флексій, більша частина – від закінчень іменників з основами на –а-, -о-, -і-, -u-.
57.Категорії дієслова у германських мовах.
Особа; Число; Час; Спосіб; Стан
Системі дієвідмінюв. германських дієслів властива класифікація за способом утворення претерита: сильні (неправильні) дієслова утворюють претерит за допомогою аблаута, слабкі (правильні) – за допомогою дентального суфікса, претерито-презентні утворюють претерит як слабкі дієслова, а форми презенса - від претерита сильних дієслів.
Особа Категорія особи в системі дієслова морфологічно не виражена в шведській, норвезькій, датській, африкаанс й їдиші і передаються особовим займенником
Найповніше особові закінчення дієслова збереглися в німецькій і фризькій мовах, менше – в нідерландській, фарерській, фризькій, англійській мовах
Число – однина і множина
Чаові форми 1)Синтетичні: презенс і претерит
2)Аналітичні: перфект, плюсквамперфект, футур 1 і 2, майбутній у минулому 1 і 2
В германських мовах існують суттєві розбіжності як в інвентарі, так і в уживанні часових форм:
- в ісландській мові відсутні форми майбутнього часу
- в африкаансі – флективний претерит
- лише англійська мова має тривалі часові форми
- найбільшу кількість форм має англійська мова – 16, найменшу – датська й африкаанс – по 6
Спосіб – дійсний, умовний, наказовий
Стан – для герм. мов характерні два стани – активний і медіопасивний(виражав зворотне або пасивне значення, передавав значення стану, ефекту). У повному вигляді ця система станів збереглась тільки в готській, причому медіопасив вжив. тільки в теп. часі
58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
1) Насамперед виділяється шар загальновживаних слів, що означають найістотніші поняття й речі. Такі слова вживаються в повсякденному спілкуванні, вони стилістично нейтральні, побутові або виробничі, пор., наприклад, давньоверхньонімецькі слова: ackar — поле, hus — будинок, stein — камінь, leban — жити, tragan — носити;
2) Стилістичну протилеж. нейтральній лексиці станов. поетичні терміни, що широко вжив. в давньогерман. епосі. Вони мають викликати емоційний ефект у слухачів, діяти на їхню уяву. Це досягається такими стилісти. засобами, як метафора, епітет і порівняння. Метафори й порівн. стосувалися істотних явищ, що були важливими в житті давніх германців,— моря, корабля, зброї, бою, воїна, вождя, нагороди тощо. У творенні метафор (так званих кеннінгів) поети - скальди чи скопи - досягали особливої майстерності, створюючи часом дуже складні асоціативні образи.
Наприк., д. англ. swan-rad (досл. дорога лебедів) море; sae- hengest (досл. морський кінь) корабель; hilde-leoma (досл. світоч бою) меч; sweord -plega (досл. гра мечів) бій; beado-swat (досл. бойовий піт) кров; gleo-beam (досл. дерево радощів, веселощів) арфа.
Дуже численні в поетичній лексиці синоніми, що об’єдн. в довжелезні ряди навколо таких понять, як війна, зброя, герой, кінь, вождь, корабель та ін. Наприк., в давньоангл. поемі «Беовульф» налічують 37 слів, що означають героя (вождя): aeßeling -шляхетний (родом), aesewiga - озброєний списом, byrnwiga -зодягнений у панцир, гіпс, beadorinc - бойовий герой, cyning, dryh- ten - володар та ін.
Поетичні синоніми мали вражати своєю небуденністю, урочистістю, пор., наприклад, д. англ. загальновживане нейтральне wlf — жінка і поетичне ides, sunu — син і eafora, hors — кінь і mearh, boda — посланець і аг.
