52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.

Таких слів небагато, серед них майже немає термінів виробничої діяльності й суспільної організації. Давніми можна вважати лише назви води та деяких частин тіла, інші слова стосуються початку нашої ери.

- Вода: гот. wato, д. ісл. vatu, д. англ. waeter, д. сакс, watar, д. в. нім. wazzar, д. слов. вода.

- Шпилькове дерево, ліс: д. ісл. borr С *barwa, д. англ. bearu, род. відм. bearwes, д. рус. боръ.

- Лебідь: д. ісл. olpt, elptr, д. англ. ielbitu, ielfetu, д. в. нім. elbiz < <*albit, д. слов, лебедь, пол. lab^dz, чеськ. labut.

- Кулак: д. англ. fyst, д. сакс, fust, д. фриз, fest, д. в. нім. fust, д. слов, пасть, суч. рос. запястье.

- Ребро: д. ісл. rif, д. англ. ribb, д. сакс, ribb, д. в. нім. гіррі, д. слов. ребро, пол. zebro.

53.Германо-балтійські лексичні паралелі.

- Германо-балтійські зв’язки відбиті в словах, що вживаються на означення процесу праці, житла й господарських будівель, явищ природи. Є серед них також слова семантичного розряду мовлення, означення деяких абстрактних понять і деякі числівники, пор., наприклад:

- Працювати: д. англ. deorfan — працювати, gedeorf — праця, д. ісл. djarfr < *derbaz — сміливий, лит. darbas — робота, dirbti — працювати, латиськ. darbs — робота.

- Розтирати, розмелювати: д. англ. grindan — розтирати, роздушувати, нім. grand — грубо змелений, висівки, лит. grendu, gresti — міцно терти.

- Числівники 12 і 13: гот. ainlif, twalif, д. ісл. ellifu, tolf, д. в. нім. einlif, zwelif, д. англ. endleofan, twelf, лит. vienuolika, dvylika

54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.

Калькування - копіювання іншом. слова за допомогою свого, не запозич. матеріалу, або поморфемний переклад іншом. слова. Наприклад, «хмарочос» - нім. Wolkenkratzer, рос. представление - нім. Vorstellung (vor-перед, stellen-ставити). Калькування — особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.

- Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки — майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.

У германських мовах назви днів тижня на честь богів – це калькування з латинської. Так, на честь Тива наз. вівторок, на честь Вотана – середа (Wednesday), на честь Тора – четвер, на честь Фреї – п’ятниця.

55.Категорії іменника у германських мовах.

Рід; Число; Відмінок; Означеність/неозначеність

Категорія роду 1) Чоловічий, жіночий, середній (німецька, норвезька, ісландська, фарерська, їдиш); 2)Загальний і середній (шведська, датська, нідерландська, фризька); 3)Відсутня (англійська, африкаанс)

Число 1)Однина/множина (двоїна); 2) Формально виражена лише множина; 3)Найбільша кількість показників множини виражена в німецькій і норвезькій мовах – 5; Найменша – в англійській (1)

Двоїна (Dual) зберіг. в деяких нім. діалектах.

Відмінок 1) 4 відмінки збереглися в німецькій, ісландській, фарерській мовах; 2) Загальний і родовий (присвійний) – англійська, датська, шведська, нідерландська, норвезька, фризька; 3) В африкаанс формальні показники відмінка відсутні

- В інодоєвроп. мові було вісім відмінків, а в герм. збереглося 4 – наз, род, дав, зн., в давньогерм.був ще instrumental(орудний).

Означеність /неозначеність 1) Означені й неозначені артиклі є майже в усіх германських мовах; 2) Неозначений артикль відсутній в ісландській та фарерській мовах; 3) Інновацією скандинавських мов є препозитивний вільний означений артикль та його варіант - суфігований артикль;