- •1.Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”.
- •2.Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами.
- •3.Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4.Методика аналізу порівняльно-історичного методу.
- •5.Розвиток порівняльно-історичного методу.
- •6.Сучасні германські мови на карті світу.
- •7.Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх германців.
- •8.Відношення між германцями та римлянами.
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •10.Звичаї і норови стародавніх германців.
- •11.Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •12.Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців.
- •13.Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •14.Класифікація германських племен за ф.Енгельсом.
- •16.Інгвеонські племена.
- •20.Епоха Великого переселення народів.
- •21.Франкська держава Каролінгів.
- •22.Франкська держава Меровінгів.
- •23.Свідчення про германські мови у дописемний період.
- •24.Рунічне письмо.
- •25.Готське письмо.
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності.
- •27.Пам’ятники давньоісландської писемності.
- •28.Пам’ятники давньоанглійської писемності.
- •29.Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •31.Наголос у давньогерманських мовах.
- •37.Західногерманська гемінація. Закон Хольцмана.
- •41.Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •42.Умлаут у германських мовах.
- •43.Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •44.Словоскладання у германських мовах.
- •46.Синтаксичний словотвір.
- •47.Семантичні види словотвору.
- •48.Конверсія як вид словотвору.
- •50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53.Германо-балтійські лексичні паралелі.
- •54.Калькування як засіб поповнення лексичного складу.
- •55.Категорії іменника у германських мовах.
- •56.Категорії прикметника у германських мовах.
- •57.Категорії дієслова у германських мовах.
- •58.Стилістичне членування словникового складу давньогерманських мов.
- •60.Причини першого пересуву приголосних.
48.Конверсія як вид словотвору.
Конверсія це утворення нової (похідної) основи з уже існуючої (вивідної) основи простим переосмисленням останньої, без будь-якої зміни її форми. При цьому похідна основа завжди належить до іншої частини мови, ніж вивідна, і відповідно набуває нових морфологічних і синтаксичних властивостей.
- іменник a burn — опік був утворений конверсією від дієслова to burn — палити, обпікати.
- За допомогою конверсії утворюються різні частини мови — іменники, дієслова, прикметники, прислівники та ін.
- Внаслідок конверсійного словотворення з'являються слова-омоніми, які збігаються за формою основ, але мають різні значення і належать до різних частин мови, наприклад: a saw і to saw; a burn і to burn; a round (раунд боксу), to round (огинати), round (прикметник круглий), round (прислівник навкруги), round (прийменник навколо) та інш.
нім: lernen ß das Lernen; das Land – landen
Основні різновиди конверсії в англійській мові
1)Вербалізація (утворення дієслів): a bill: to bill — «рахунок — виставляти рахунок», a garage: to garage — «гараж — ставити машину в гараж»).
2)Субстантивація (утворення іменників): newly marrieds, a beloved, a female «наречені, коханий, жінка».
3)Ад'єктивація (утворення прикметників): a walking man, running water «чоловік, який йде; вода, що тече».
4)Адвербалізація (утворення прислівників): weekly «щотижня»
50.Германо-кельтські лексичні паралелі.
Про тривалість зв’язків германців з кельтами свідчать географічні 'назви, зокрема численні назви річок та місць оселення по течії Рейну. Інтенсивні контакти германців з кельтами почалися, напевно, з VIII—VII ст. до н. е., коли германці просунулись до Везеру й Рейну, опинившись в кельтському оточенні. Можливо, германці певний час були залежними від кельтів, бо запозичили кельтські слова, пов’язані з владарюванням, воєнною справою тощо. Так, кельт, ’"rigs, гал. гТх, 3. ірл. гї — вождь, правитель дало в германських мовах: гот. reiks — владар, reiki — держава, д. англ. гїс, д. в. нім. rihhi (суч. нім. Reich). За зразком кельтських власних імен Dumnorig, Vercingetorix, Caturix стали утворюватися германські на -rik, -rich: Theodor і k, Ala- rik, Dietrich та ін. Кельтське ambaktos — слуга дало в германських мовах: гот. andbahts, д. ісл. ambott, д. в. нім. ambaht (пор. суч. нім. Amt), д. англ. ombiht.
51.Германо-італійські лексичні паралелі.
- Перші контакти германців та італіків відбулися, напевно, в другому тисячолітті до н. е. в місцевостях на північ від Альп — прабатьківщині італіків. Після того як італіки вирушили на Апеннінський півострів, між ними й германцями вклинилися кельти та ілірійці, і зв’язки обірвалися аж до кінця першого тисячоліття до н. е., коли германці, відтискуючи кельтів, підступили до меж імперії. Найдавніша германо-італьська лексика містить юридичні терміни, релігійні, виробничі та ін. Пізніші запозичення з латинської надзвичайно різноманітні за змістом.
- Юридична лексика: гот. gamains — спільний, ga main ja — учасник, д. англ. gemaene — спільний, д. в. нім. gimeini — спільно, gimei- nida — громада, лат. communis — спільний;
гот. gateihan — викривати, проголошувати, д. ісл. tja < *tihan — вказувати, повідомляти, д. англ. teon — звинувачувати, д. в. нім. zihan — звинувачувати
- Пізніші запозичення з латинської мови свідчать про великий вплив на германців римської матеріальної культури, наприклад: лат. (via) strata — брукована дорога, д. англ. straet, д. в. нім. strazza; лат. vallum — вал (стіна), д. англ. weall, д. в. нім. wal;
- У латинську мову теж ввійшли деякі германізми, що означали специфічні германські речі,звичаї, військові терміни тощо, наприклад: bru, baro — вільна людина, bastian — будувати, burg — укріплення, місто, wirra—заворушення, війна, war j an — охороняти.
