Лексикографія

Лексикографія – це:

а) наука про правильність написання слів;

б) наука про словниковий склад мови;

в) наука про теорію і практику укладання словників;

г) наука про правильність наголошування слів.

Розділ мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників, – це:

а) лексикологія;

б) лексикографія;

в) лексика;

г) етимологія.

Словник – це:

а) сукупність слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, гніздовому, тематичному);

б) фіксація словотвірних значень слів;

в) опис стилістичних норм сучасної мови;

г) фіксація усіх граматичних значень слів.

Словники виконують такі функції:

а) нормотворчу, ідентифікаційну;

б) нормативну, інформативну;

в) фатичну, гносеологічну;

г) естетичну, словотворчу.

Словники виконують такі функції:

а) інформативну та нормативну;

б) культурологічну та просвітницьку;

в) основну та допоміжну;

г) організаційну та обмежувальну.

Способи подання матеріалу в словниках бувають:

а) алфавітний, гніздовий, тематичний;

б) алфавітний, етимологічний, тематичний;

в) частотний, гніздовий, акцентологічний;

г) тематичний, хронологічний, гніздовий.

Залежно від змісту матеріалу та об’єкта опису розрізняють два типи словників:

а) лінгвістичні та технічні;

б) філологічні та енциклопедичні;

в) спеціальні та універсальні;

г) мовні та загальноосвітні.

Усі словники поділяють на дві групи:

а) граматичні і філологічні;

б) енциклопедичні і довідкові;

в) енциклопедичні і філологічні;

г) філологічні і перекладні.

Енциклопедичні та філологічні словники відрізняються:

а) способом розташування матеріалу;

б) наявністю чи відсутністю ілюстративного матеріалу;

в) вибором об’єкта опису – поняття або слова;

г) шрифтами і технічним оформленням.

Відмінність між енциклопедичними та філологічними словниками полягає в тому, що:

а) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – слово , у філологічному –

поняття;

б) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – поняття, у філологічному –

слово;

в) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – загальна семантика, у філологічному – словоформа;

г) об’єкт опису в енциклопедичному словнику – загальновживана лексика, у філологічному – термінологія.

Тлумачний словник – це словник, у якому:

а) подають лексичне значення слів;

б) розкривають зміст поняття, описують подію або явище;

в) перекладають слова з однієї мови на іншу;

г) з’ясовують спосіб творення похідного слова.

Першими лексикографічними пам’ятками були:

а) лексикони;

б) ономастикони;

в) тлумачники;

г) глоси.

Перший в українському мовознавстві друкований словник уклав:

а) Лаврентій Зизаній;

б) Мелетій Смотрицький;

в) Памво Беринда;

г) Єпифаній Славинецький.

Про походження слів можна дізнатися зі словника:

а) тлумачного;

б) етимологічного; в) орфографічного; г) орфоепічного.

Словник, у якому подано інформацію про предмети, явища, події, визначних осіб, – це:

а) словник термінів;

б) словник мови письменника; в) енциклопедичний словник; г) історичний словник.

Відомості про факти, події, явища, видатних особистостей подають словники:

а) енциклопедичні;

б) тлумачні;

в) власних назв;

г) термінологічні.

Енциклопедичні словники поділяють на:

а) спеціальні, загальні;

б) галузеві, тематичні;

в) філологічні, універсальні;

г) власне енциклопедичні, спеціальні.

Енциклопедичні словники призначені для того, щоб:

а) розкрити лексичне значення слова;

б) подати опис поняття, факту, події, явища;

в) зафіксувати лексичні норми української мови;

г) з’ясувати походження слова.

Словникова стаття у тлумачному словнику містить:

а) реєстрове слово, граматичну характеристику, тлумачення, ілюстративний матеріал, його паспортизацію;

б) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, малюнки; в) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, спосіб словотворення;

г) реєстрове слово, граматичні характеристики, тлумачення, паспортизацію,

спосіб словотворення, антоніми та синоніми.

Ілюстративний матеріал як елемент словникової статті у філологічному словнику − це:

а) кольорове зображення предмета;

б) цитата;

в) схематичне зображення з текстовим коментарем;

г) синоніми до реєстрового слова.

Перекладні словники бувають:

а) одномовні;

б) одномовні та двомовні;

в) двомовні та багатомовні;

г) одномовні та багатомовні.

Фразеологічний словник розкриває значення:

а) термінів;

б) стійких висловів;

в) авторських неологізмів;

г) архаїзмів.

Термінологічні словники бувають:

а) орфографічні і тлумачні;

б) орфоепічні і перекладні;

в) тлумачні і частотні;

г) перекладні і тлумачні.

Про вимову слів можна дізнатися зі словника:

а) тлумачного;

б) етимологічного; в) орфографічного; г) орфоепічного.

Словник іншомовних слів – це різновид словника:

а) тлумачного;

б) перекладного;

в) термінологічного, г) етимологічного.

Призначення орфографічних словників:

а) розкрити лексичне значення слів;

б) подати слова і словоформи в їхньому нормативному написанні;

в) подати правильну вимову слова;

г) дати довідку про походження лексеми.

Словники-довідники з культури мови подають:

а) проблемні випадки слововживання;

б) лише загальноприйняті усталені форми слів;

в) діалектні слова та їхні літературні відповідники;

г) переклад слів з однієї мови на іншу.

Словники скорочень розшифровують: а) складноскорочені слова та абревіатури; б) математичні символи;

в) умовні позначки;

г) склади і звуки слова.

Нормативне наголошування можна перевірити за словником:

а) власних назв;

б) скорочень;

в) фразеологічним;

г) наголосів.

Який словник подає відомості про правильну вимову і наголошування слів:

а) словотвірний;

б) орфоепічний;

в) орфографічний;

г) тлумачний.

Синонімічний словник – це словник, який містить слова:

а) подібні за звучанням і написанням;

б) близькі або подібні за значенням;

в) протилежні за значенням;

г) з однаковим звучанням та написанням.

Словник, який містить слова близькі за звучанням, – це словник:

а) синонімів;

б) антонімів; в) паронімів; г) омонімів.

Орфографічний словник подає:

а) орфограми в алфавітному порядку;

б) перелік слів і словоформ у їхньому нормативному написанні;

в) тлумачення значення слів;

г) вимову та наголошування слів.

Тлумачні словники – це словники, що: а) розкривають лексичне значення слова; б) містять відомості про будову слова;

в) подають типові словосполучення і фразеологічні звороти;

г) регламентують написання слів.

Словник іншомовних слів – церізновид тлумачного словника, в якому розкривають значення:

а) діалектних слів,

б) запозичених слів;

в) міжмовних омонімів;

г) нових слів.

У словнику іншомовних слів НЕ подають:

а) лексичного значення;

б) буквального перекладу слова;

в) вказівки на мову-джерело;

г) граматичної довідки.

Словник, у якому подано терміни певної галузі знань, – це:

а) термінологічний;

б) етимологічний;

в) інверсійний;

г) універсальний.

Термінологічний словник – це словник, який містить:

а) нові та іншомовні слова;

б) ненормативну лексику;

в) терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва;

г) жаргонну лексику та сленг.

Історичний словник – це словник:

а) історичних термінів;

б) лексики давніх писемних пам’яток;

в) історичних подій, поданих у хронологічному порядку;

г) історії словникарства.

Словник, який подає проблемні випадки слововживання, – це словник:

а) інверсійний;

б) культури мови;

в) морфемний;

г) паронімів.

Джерелами для створення «Історичного словника українського язика» за редакцією Є. Тимченка слугували тексти:

а) законів про українську мову;

б) давніх українських писемних пам’яток;

в) розмовного та художнього стилів;

г) художньої літератури.

Лексичні норми літературної мови фіксує словник:

а) орфографічний;

б) тлумачний;

в) етимологічний;

г) орфоепічний.

Словникову статтю «ВТІШÁТИ, -шаю, -шаєш, втíшити, -шу, -шиш 1) радовать, обрадовать, порадовать, разг. Утешать, утешить; доставлять, доставить удовольствие; несоверш. розм. отрадой (для кого); 2) (успокаивать) утешать, утешить» узято зі словника:

а) термінологічного;

б) тлумачного;

в) перекладного;

г) історичного.

Словникову статтю «ВЕРХ, у, розм. 1. Верхня, найвища частина чого-небудь;

вершина. Гей, у лісі, в лісі Стоять два дубочки, Гей схилилися верхи до купочки (Українські народні ліричні пісні, 1958, 215)» узято зі словника:

а) термінологічного;

б) тлумачного;

в) перекладного;

г) історичного.

Словникову статтю «МРІЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МАРИТИ, ГАДАТИ,СНИТИ, МРІТИ розм.; ФАНТАЗУВАТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію)» узято зі словника:

а) термінологічного;

б) синонімів;

в) перекладного;

г) історичного.

Словникову статтю «Вікінги – із старосканд. 1. Учасники морських походів скандинавів у кінці 8 – середині 11 ст. У Київській Русі їх називали ще варягами, у західній Європі – норманами. 2. Стародавні скандинавські національні» узято зі словника:

а) тлумачного;

б) іншомовних слів;

в) інверсійного;

г) історичного.

Словникову статтю «Додаток, -тка, ч. 1. рідко. Дія за знач. додавати, додати

1-3. 2. Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. 3. грам.

Другорядний член речення, який перебуває в об’єктних відношеннях із підпорядковувальним членом» узято зі словника:

а) енциклопедичного;

б) термінологічного;

в) словника іншомовних слів;

г) тлумачного.

Значення слова асоціація допоможе з’ясувати:

а) орфографічний словник;

б) орфоепічний словник;

в) словник іншомовних слів;

г) фразеологічний словник.

Значення слова електроліз можна з’ясувати з допомогою:

а)орфографічного словника;

б) діалектного словника;

в) словника термінів;

г) орфоепічного словника.

Про значення слова аломорф можна дізнатися зі словника:

а) термінологічного;

б) етимологічного;

в) орфографічного;

г) орфоепічного.

Інформацію про поділ слова перечитування на значущі частини містить словник:

а) частотний;

б) інверсійний; в) словотвірний; г) морфемний.

Словникові статті на зразок:

Осел, віслюк, ослиха, ослиця, ослюк, осля, осляр, ослятина, ослиний, ослячий, ослити; - р. осѐл, бр. асѐл, др. oсьлъ, п. osiol, osiel, ч. osel, слц. osol, вл. нл. wosol…; - псл. Osьlъ; запозичення з готської або латинської мови; гот. asilus

«осел» походить від лат. аsellus, зменш. до asinus, яке … через фрако- іллірійське посередництво прийшло з якоїсь малоазіатської (можливо, іранської) мови – подає словник:

а) тлумачний;

б) етимологічний;

в) словотвірний;

г) іншомовних слів.

Знак ~ в перекладних словниках позначає:

а) неправильне дієслово;

б) незмінну початкову частину реєстрового слова;

в) омоніми до слова;

г) фразеологізм із реєстровим словом.

Знак ◊ у тлумачних словниках позначає:

а) неправильне дієслово;

б) незмінну початкову частину реєстрового слова;

в) омоніми до слова;

г) фразеологізм із реєстровим словом.

Упорядником «Словаря української мови» у 4-х томах (1907–1909 рр.) є:

а) М. Зеров;

б) Б. Грінченко;

в) І. Рудченко;

г) П. Грабовський.

Першою українською пам’яткою (1073 р.), яка містила лексикографічне опрацювання слів, є:

а) Руська Правда;

б) Изборник Святослава;

в) Лексис. Сирьчъ реченія въкратъць събранны и из Словенскаго языка…;

г) Лексикон славеноросскій и Именъ тлъкованіє….

Пояснення значення окремих слів на полях тексту і в самому тексті давніх рукописних книг – це:

а) виноски;

б) глоси;

в) примітки;

г) індекси.

Перекладні словники – подають:

а) тлумачення слів певної мови;

б) написання слів певної мови;

в) переклад слів та висловів з однієї мови на іншу;

г) вимову і наголошування слів певної мови.

Термінологічні словники НЕ бувають:

а) перекладними;

б) тлумачними;

в) багатомовними;

г) з етимологічною довідкою.

Фразеологічні словники НЕ бувають:

а) перекладні;

б) тлумачні;

в) тлумачно-перекладні;

г) з транскрипцією.

Словники-довідники з культури мови НЕ призначені:

а) розкривати основні поняття культури мови;

б) закріплювати різні типи мовних норм;

в) подавати проблемні випадки слововживання;

г) фіксувати різні форми написання слів.

Граматична характеристика реєстрового слова передбачає вказівку на:

а) правопис слова;

б) рід та відмінкове закінчення слова;

в) емоційне забарвлення слова;

г) вимову слова.

Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території. У «Зверненні до народів і урядів воюючих країн» запропонував негайно укласти мир — мир без анексій і контрибуцій (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30)»– це:

а) додаткові параметри;

б) граматична характеристика;

в) ілюстрація;

г) умовні позначки.

Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території.

У « Зверненні до на ро дів і ур ядів во юючих кра ї н» зап роп онува в нег ай но укла сти

м ир – м ир без анексій і ко нтр и буцій (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30)»– це:

а) додатковий коментар;

б) ілюстрація;

в) виписка;

г) підтвердження.

Підкреслена частина словникової статті «АНЕКСІЯ, ї, жін. Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території. У «Зверненні до народів і урядів воюючих країн» запропонував негайно укласти мир – мир без анексій і контрибуцій(Вісник АН УРСР, 1, 1957, 30)»– це:

а) додатковий коментар;

б) ілюстрація;

в) виписка;

г) паспортизація.

Про вимову слова студентство можна дізнатися зі словника:

а) тлумачного; б) орфографічного;

в) словотвірного; г) орфоепічного.

Про походження слова підмет можна дізнатися зі словника:

а) історичного;

б) фразеологічного;

в) етимологічного;

г) словотвірного.

Наведена словникова стаття «Батальйон – птах, що живе на заболочених територіях Євразії та Африки; довж. бл. 30 Говерла, найвища вершина Укр. Карпат і всієї України; розташована на хребті Чорно гра, на межі Івано- Франківської обл., у межах охоронної зони Карпатського заповідника; вис.

2061 м; конусоподібної форми, складається з пісковиків та конгломератів» –

узята зі словника:

а) енциклопедичного;

б) тлумачного;

в) іншомовних слів;

г) термінологічного.