62. Система планово-запобіжних ремонтів будівель і споруд.

Надійність житлових і промислових будівель у міру погіршення технічного стану окремих елементів або вузлів можна забезпечити профілактичними ремонтами, система яких передбачає у відповідний момент експлуатації виконання такого обсягу ремонтних робіт (включаючи заміну окремих конструкцій і вузлів), який забезпечить безвідмовну роботу всіх елементів і системи у цілому.

Система експлуатації, в якій призначення поточного або капітального ремонтів відбувається у міру фізичного зношення, не забезпечує безвідмовну роботу всіх елементів будівель в будь-який період їхньої експлуатації. Ремонт згідно з цією системою виконують після появи відказу або дефекту. В сис­темі планово-запобіжних заходів проведення ремонту призначають не для усунення відмови, а з метою уникнення і попередження її появи.

З метою запобігання зменшенню або повному усуненню фізичного і морального зношення, а також з метою забезпечення нормативних термінів служби будівель, їхніх конструктивних елементів та інже­нерного обладнання виникає необхідність у виконанні різних видів ремонтів, які відрізняються один від одного як за своїм характером, призначенням, так і за джерелом фінансування.

У відповідності до системи ПЗР всі ремонти поділяють на два види: поточний і капітальний.

Поточний ремонт будівель полягає в системному і своєчасному проведенні робіт з охорони конст­руктивних елементів, опорядження, інженерного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою від передчасного зношення, а також з ліквідації дрібних пошкоджень і несправностей, що виникли у період експлуатації.

Капітальний ремонт будівель полягає в заміні або відновленні окремих частин будівель, конструкцій та інженерного обладнання в зв'язку з їхнім зношенням або руйнуванням.

Номенклатура робіт, які відносяться до поточного або капітального ремонтів, їхні обсяги, порядок документального оформлення, планування, фінансування і виконання суттєво відрізняються. Тому при­значення ремонтних робіт та їх віднесення до того або іншого виду ремонту має важливе значення. У відповідності до Положення про проведення ПЗР житлових і виробничих будівель встановлено перелік ремонтних робіт, який визначає поточний або капітальний ремонти.

Періодичність ремонтів житлових і виробничих будівель визначається термінами служби тих або інших конструкцій, опорядження та інженерного обладнання.

З нормативних даних про терміни служби елементів будівлі видно, що коли стіни, фун­даменти і деякі типи перекрить служать стільки ж, скільки будівля в цілому, то термін служби інших кон­струкцій та пристроїв в декілька разів менший. Це викликає необхідність періодично ремонтувати чи заміняти ті або інші конструкції, або обладнання. Для того, щоб будівля постійно не зазнавала ремон­ту, необхідно групувати конструкції, близькі по термінах служби та ремонтувати їх одночасно.

Періодичність капітальних ремонтів для І-ІУ груп капітальності житлових будівель встановлена 6 років, а для V групи капітальності — 5 років. Кожний п'ятий ремонт — через ЗО років — має бути комплексним на відміну від інших, вибіркових.

Для будівель традиційної (старої) забудови необхідні комплексні ремонти: в них за тривалий час існування накопичуються недоліки у фізичному стані різних конструктивних елементів, а також змінили­ся вимоги до комфорту. Тому такі будівлі необхідно періодично модернізувати або реконструювати, в основному, під час проведення комплексних капітальних ремонтів. У відповідності до класифікації видів підвищення благоустрою будівель ремонт з переплануванням називають реконструкцією, інші види пе­репланування (часткові) — модернізацією.

Для повнозбірних індустріальних будівель періодичність планово-запобіжного ремонту встановлена в тодішній, ще початковий період їхньої експлуатації, і дорівнює 9 рокам. Вказана періодичність заміни окремих конструктивних елементів і капітальних ремонтів будівель дає можливість планувати терміни заміни різних конструкцій і матеріалів у відповідності до встановленої системи.

Технічний журнал з експлуатації будівлі (споруди) — робочий документ, який характеризує технічний стан експлуатованого об'єкту. Відомості, вміщені в ньому, відображають історію його експлуатації і технічного стану на теперішній час. Крім того, в ньому містяться записи про необхідність чергових робіт. Веде його інженер, що відповідає за експлуатацію споруди.

Інструкція з експлуатації, складена проектною організацією, містить вимоги до забезпечення нор­мальної експлуатації споруди, тобто перелік того, що належить забезпечити і чого не потрібно допус­тити, щоб об'єкт експлуатувався безвідмовно.