28. Підвищення теплозахисту та звукоізоляції будівель.

При модернізації й капітальному ремонті будинків необхідно, щоб теплотехнічні характеристики зовнішніх конструкцій були доведені до необхідного рівня відповідно до норм. Роботи з підвищення теплозахисних якостей конструкцій виконуються при наявності актів обстеження стану конструкцій складених на підставі візуально-інструментального обстеження технічного стану будинку і включають:

· Роботи з додаткової теплоізоляції стін;

· Додаткове утеплення горищного перекриття й перекриття над підвалом;

· Утеплення кутів;

· Установка ущільнювальних прокладок у притворах вікон і балконних дверей;

· Герметизація стиків панелей і елементів, що примикають.

Варіанти додаткового утеплення призначаються з урахуванням фактичних значень опору теплопередачі конструкцій, певних при натурному дослідженні будинку, необхідного рівня теплозахисту, техніко-економічного обґрунтування обраного варіанта додаткового утеплення, а також забезпеченості матеріалами. Додаткове утеплення великопанельних будинків повинне здійснюватись із зовнішньої сторони, найбільш ефективним є утеплення стін за допомогою м'яких і напівтвердих плит. Переваги цього виду: можливість досягнення щільного прилягання утеплювача до поверхні стіни. Мінераловатні плити насаджуються на загострені випуски стрижнів, на поверхню утеплювача встановлюється металева сітка з антикорозійним покриттям, що щільно притискається разом з утеплювачем до стіни. Застосовуються м'які й напівтверді плити з мінераловати товщиною 70-100 мм. При утепленні зовнішньої поверхні стін твердими панелями стирольними плитами до бетонної поверхні вони кріпляться клеями на основі емульсії ПВА й эпоксидної смоли. Ремонт одношарових керамзитобетонних стін із внутрішньої сторони здійснюється таким способом: влаштовується додатковий шар монолітного керамзитобетону товщиною 30-50 мм або облицюванням внутрішньої поверхні панелей збірними керамзитобетонними плитами, товщиною 50 мм із наступною затіркою поверхні плит цементно-піщаним розчином. Щільність керамзитобетону для додаткового утеплення повинна бути не більше 1200 кг/м3. Потім наноситься шар вапняно-цементного розчину складу 1:1:5 (вапно; цемент; пісок). Товщина штукатурного шару додаткової теплоізоляції 30 мм.

При модернізації й капітальному ремонті житлових будинків варто забезпечувати необхідну звукоізоляцію квартир відповідно до норм. Звукоізоляційні характеристики конструкцій варто визначати за результатами інструментальних обстежень відповідно. Найбільш ефективним способом підвищення звукоізоляції є влаштування гнучких і тонких плит; також плити можуть установлюватися як з однієї сторони перегородки, так і із двох сторін з повітряним проміжком не менш 40-50 мм. Як плити можуть використовуватись гіпсові, та ін. плити. Для забезпечення нормальної звукоізоляції при модернізації квартир рекомендується використати легкі шаруваті перегородки спеціальної конструкції.

Вирішальним умовою надійної звукоізоляції будівель є висока якість будівельно-монтажних робіт - суворе дотримання вимог ТУ, Сніпов та проектів. Порушення цих вимог призводить, зокрема, до утворення між спряженими елементами будівель нещільностей, для закладення яких (клоччям, щебенем, цементним розчином, бетоном тощо) доводиться затрачати ручна праця.

Монолітність сполучень забезпечується точність монтажу збірних конструкцій, суворої їх вивірки, якісним пристроєм стиків, а також ретельним виконанням кам'яної кладки стін і перегородок, закладенням отворів для трубопроводів і електропроводки після їх прокладки.

При установці в перегородках і стінах дверних і віконних коробок нещільності і щілини по периметру коробок законопачивают мінеральною повстю. Наличники дверей повинні перекривати шви між коробкою і тілом перегородки на 3...4 мм, Шви між наличниками і перегородкою промащують гіпсовим розчином чи шпаклівкою. Всі шви між стіновими панелями і плитами перекриттів заповнюють розчином.

Зазор між чистою підлогою і перегородками заповнюють м'якими древесноволокнистыми або азбестоцементними смугами, клоччям і т. п.

Інтенсивність шуму від ліфтів, насосів та інших сантехнічних пристроїв

у чому залежить від якості їх кріплення до несучих конструкцій. Необхідно суворо вертикально і міцно закріплювати напрямні конструкції ліфтів, застосовувати прокладки і амортизатори з пружних матеріалів, зменшують інтенсивність поширення шуму і вібрації.