5 Дослідження основних законів управління в лінійних сау

5.1 Мета роботи

Метою даної роботи є дослідження основних законів управління в лінійних САУ, визначення оптимальних параметрів регуляторів за заданими показниками якості.

5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Під час підготовки до лабораторної роботи студенти повинні повторити відповідний лекційний матеріал і дані практичних занять. Ознайомитися з матеріалами що наведені у літературі [3-9], а саме: основні закони управління, типи промислових регуляторів, визначення показників якості системи в перехідному та сталому режимах.

Програмою досліджень лабораторної роботи є:

– побудова заданої структурної схеми САУ;

– визначення вимог до бажаного перехідного процесу в системі.;

– визначення значень коефіцієнтів пропорційно-інтегро-диференціального (ПІД) регулятора за допомогою інтерактивного моделювання на підставі методики Зіглера –Николса;

– оптимізація параметрів ПІД регулятора;

– моделювання перехідних процесів системи при пропорційному (П), інтегральному (І), пропорційно-інтегральному (ПІ), управліннях та розрахунок показників якості.

Перед виконанням роботи студенти повинні знати основні закони управління та види регуляторів і вміти розраховувати показники якості в перехідному та сталому режимах.

Під законом управління розуміють алгоритм, згідно з яким пристрій управління (регулятор) формує вплив, що подається на вхід об'єкта управління.

Законом управління називається функціональна залежність вихідної величини пристрою управління від його вхідної величини, складена без урахування динамічних запізнень елементів пристрою управління.

На рис. 5.1 наведено класичну схему управління з одиничним негативним зворотним зв'язком.

Рисунок 5.1 – Класична схема САУ

Вид передавальної функції пристрою управління визначає закон управління. На сьогодні в промисловості розрізняють чотири основні закони керування: пропорційний, інтегральний, пропорційно-інтегральний, пропорційно-інтегро-диференціальний.

При пропорційному законі управління передавальна функція пристрою управління або П-регулятору визначається за формулою:

.

При інтегральному законі управління передавальна функція пристрою управління або І-регулятору визначається за формулою:

.

При інтегральному законі управління пристрій управління виробляє сигнал, пропорційний інтегралу від похибки.

Порівняно з П-законом І-закон управління забезпечує астатизм системи, проте динамічні властивості системи з І-законом управління зазвичай гірше, ніж у системи з П-законом. Введення інтеграла в закон управління, як правило, підвищує коливальність системи і в деяких випадках може зробити систему нестійкою, якщо не вживати спеціальних заходів.

При пропорційно-інтегральному законі управління пристрій управління формує суму двох сигналів: пропорційного похибці та пропорційного інтегралу від похибки. Передавальна функція пристрою управління або ПІ-регулятору визначається за формулою:

.

За своїми властивостями пропорційно-інтегральна система в перехідному режимі наближається до системи з пропорційним управлінням, а у сталому режимі подібна до системи з інтегральним управлінням.

При пропорційно-інтегро-диференціальному управлінні пристрій управління формує сигнал, що дорівнює сумі трьох складових: пропорційної похибки, інтегралу від похибки та похідної похибки. Передавальна функція пристрою управління або ПІД-регулятору визначається за формулою:

.

Введення в закон управління похідної від похибки збільшує швидкість реакції системи на зміну вхідного впливу, підвищує її швидкодію, при цьому зменшується похибка системи в динамічному режимі, покращуються її динамічні властивості.

5.3 Опис лабораторної установки

Лабораторна робота виконується в середовище Matlab за допомогою пакету моделювання динамічних систем Simulink. Опис лабораторної установки наведений в пункті 1.3.

5.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки щодо її виконання

Побудуємо Simulink-модель САУ відповідно до схеми, представленої на рис.5.2, помістивши у вікно моделі блоки Step (з бібліотеки Sources), Sum (з бібліотеки Math Operations), Transfer Fcn (з бібліотеки Continuous), PID Controller (з бібліотеки Simulink Extras / Additional Linear), Signal Constraint ( з бібліотеки Simulink Resonse Optimization)

Рисунок 5.2 – Simulink-модель САУ

Змінюючи параметри ПІД-регулятора дослідити П-, ПІ-, І-, ПІД – закони регулювання за перехідною характеристикою системи. Для цього необхідно задавати значення «1» чи «0» коефіцієнтів підсилення пропорційного, інтегруючого та диференцюючої складової.

Рисунок 5.3 – Налаштування блоку PID Controller для дослідження законів регулювання

Зібрати схему (рис. 5.4) макету для дослідження оптимізації ПІД-регулятора.

Рисунок 5.4 – Макет для дослідження оптимізації ПІД-регулятора

Ініціалізували в командному вікні Matlab змінні Kp=1; Ki=1; Kd=0, для чого перейти до командної строки Matlab та ввести команду

>> Kp=1; Ki=0; Kd=1;

Налаштуємо параметри блоку PID Controller (рис.5.5), вводячи в поле параметра Proportional змінну Kp, в полі Integral - Ki, а в полі Derivative - Kd.

Рисунок 5.5 – Налаштування блоку PID Controller

Двічі натиснувши ліву кнопку миші на блоці Signal Constraint відкриється вікно блоку параметрів (рис. 5.6).

Рисунок 5.6 – Налаштування параметрів системи

У вікні налаштування параметрів можна задати границі для побудови перехідної характеристики досліджуваної системи з заданими прямими показниками якості. Для цього встановимо коридор, в межах якого повинен знаходиться вхідний сигнал блоку Signal Constraint відповідно до вимог завдання (додаток Г). Це можна зробити, пересуваючи за допомогою миші чорні лінії.

Рисунок 5.7 – Процес вибору параметрів для оптимізації ПІД-регулятора

Натиснути кнопку Add… , у з’явившомуся вікні вибору параметрів потрібно виділити відповідну змінну та натиснути кнопку Ок. Таким чином в якості параметрів оптимізації вказати всі змінні ПІД-регулятора.

Настроїти параметри розрахунку, для чого обрати пункт «Optimization/Simulation Options…» та у вкладці «Optimization Options» вказати кількість ітерацій для розрахунку рівною 3 (рис.5.8).

Рисунок 5.8 – Налаштування параметрів розрахунку оптимальних параметрів регулятора

Результатами проведеної оптимізації будуть обчислені оптимальні параметри ПІД-регулятора (рис. 5.9) та графіки розрахованих перехідних характеристик (рис.5.10).

Рисунок 5.9 – Результати оптимізації параметрів ПІД-регулятора

Рисунок 5.10 – Результати моделювання

5.5 Зміст звіту

Загальні правила оформлення матеріалів звіту оговорюються у вступі до методичних вказівок.

В теоретичній частині треба привести:

– структурні схеми досліджуваних систем;

– для розрахунок показників якості в перехідному та сталому режимах.

В експериментальній частині привести перехідні характеристики системи при різних законах управління. Навести результати визначення оптимальних параметрів ПІД-регулятора.

У висновках проаналізувати, як впливає значення параметрів та тип регуляторів на стійкість та якість системи.

5.6 Контрольні запитання та завдання

1 Що таке закон управління?

2. Який вигляд мають передавальні функції пристрою управління, що формує П, І, ПІ та ПІД закони управління?

3. Які переваги має ПІД закон управління порівняно з ПІ законом?

4. Які показники якості системи розраховуються у перехідному режимі?

5. Як за перехідною характеристикою системи розрахувати час регулювання та перерегулювання?

6. Що таке ступінь стійкості системи? Методика розрахунку.

7. Що таке коливальність системи? Методика розрахунку.

8. Як визначити запас стійкості за амплітудою та фазою за логарифмічними частотними характеристиками системи?

9. Як визначити запас стійкості за амплітудою та фазою за амплітудно-фазовою частотною характеристикою системи?

10. Як розрахувати інтегральні показники якості системи при аперіодичному та монотонному перехідному процесі?

11. Як розрахувати інтегральні показники якості системи при коливальному перехідному процесі?

12. Які показники якості системи розраховуються у сталому режимі?